«М ет ал ур г» 1 К ом па нія 1 С ус пі ль ст во 1 Ж ур на л П АТ « Ар се ло рМ ітт ал К ри ви й Р іг» 23 .0
«Китайці» бажають познайомитись
В «АрселорМіттал Кривий Ріг»
надійшли два нових китайських фронтальних завантажувачі
Вакцинований означає захищений
Коментар експерта з питань імунопрофілактики лікаря- імунолога Федора Лапія Найцінніший гравець
Завдяки проекту Виробництва світового класу «0 поломок»
автомотриса в ЗЦ-3 працює без аварійних зупинок
Військова стратегія на фабричний лад
З дитинства Юрій Лелик мріяв стати військовим, а став електриком на рудозбагачувальній фабриці
03 04 05
На одній хвилі, коли гориш однією справою. На турбазі «Мар’янівка» пройшов тімбілдінг для стажерів «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Вайбовий чил та нетворкінг разом з гендиректором
06
07
Пані Байєр наразі знайомиться з п’ятьма своїми «підопічними»
областями східної України. Тож візит до Кривого Рогу цілком логічний, адже «АрселорМіттал Кривий Ріг» - найбільша німецька інвестиція в Україні з моменту приватизації підприємства компанією «АрселорМіттал Дуйзбург ГмбХ».
Під час зустрічі з топ-
менеджерами компанії розмова йшла про бачення подальшого розвитку міста та регіону, екомодернізацію на підприємстві, зокрема будівництво нової фабрики огрудкування, інвестиційні плани
«АрселорМіттал Кривий Ріг».
Пані консулка також побувала в кар’єрі гірничого департаменту, на коксових батареях №№ 5-6 та МНЛЗ-2-3 у конвертерному цеху, де на власні очі могла побачити, що підприємство робить впевнені кроки до передових технологій.
Великий інтерес Таня Байєр виявила також до гуманітарних, культурно-мистецьких проектів, які «АрселорМіттал Кривий Ріг»
втілює в життя разом з міською спільнотою. Тож сподіваємось, конструктивна співпраця між нашим підприємством та консульством Німеччини в Україні триватиме та принесе користь усім зацікавленим сторонам.
Оперативна ситуація
Станом на ранок 22 вересня по Кривому Рогу зареєстровано 75 нових випадків коронавірусної хвороби.
З діагнозом Covid-19 (підтвердженим ПЛР аналізами) у місті лікуються 648 пацієнтів, з них 57 - не мешканці міста. Загальна кількість людей, що подолали вірус – 23 741. Одужали 32.
Летальних випадків (за весь період) по місту 1281. За добу – троє (70+) , ковід на тлі тяжкого хронічного захворювання. В інфекційній лікарні перебувають 167 пацієнтів. Зі встановленим діагнозом коронавірус – 118, з підозрою – 19. 132 хворих отримують кисень, у важкому стані знаходяться 109 пацієнтів, 10 – в реанімації. 124 хворих з ковідом та 81 з підозрою лікуються у стаціонарних відділеннях лікарень №№ 7, 10, 16, 17. Отримують кисень 128 пацієнтів цих лікарень, з підключенням до ШВЛ – троє. Завантаженість ліжок у
медзакладах міста становить 29,23%. На самоізоляції перебуває 341 особа (24 – призупинено, 60 – взяті.)
Під амбулаторним наглядом сімейних лікарів зі встановленим діагнозом Covid знаходяться 406 криворіжців.
Із пневмонією за добу госпіталізована 61 особа. Кількість виїздів швидкої медичної допомоги за добу по місту – 438, у тому числі на ГРВІ – 67. Провакциновано всього/за добу: 171 937/2223 особи. Двічі провакциновано 77 451 жителів.
Партнерство заради розвитку
Кількість днів без травм
станом на 21.09.2021
17
Метвиробництво
+ Коксохім Гірничий департамент
Днями до «АрселорМіттал Кривий Ріг» завітала новопризначена генеральна консулка Німеччини в Україні Таня Байєр.
Візити
>
Жовтий рівень епіднебезпеки
З 23 вересня на всій території України встановлено
«жовтий» рівень епідемічної небезпеки.
Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Рішення ухвалила Державна комісія ТЕБ та НС. Почали діяти такі обмеження:
школи, дитсадки та виші працюють за умови 80% вакцинованого персоналу принаймні однією дозою, заборонені масові заходи за участю більше однієї людини на 4 кв. метра площі території або з наповненістю залів більше двох третин місць в кожному окремому залі, має бути не більше чотирьох людей за столиком в закладі
громадського харчування, а відстань між столами - мінімум 1,5 метра, кінотеатри та інші заклади культури працюватимуть із наповненістю залів менше двох третин місць або 50% місць в кожному окремому залі, спортивні зали та фітнес-центри працюватимуть при обмеженні кількості відвідувачів з розрахунку одна людина на 10 кв. метрів площі.
«Обмеження «жовтої» та «червоної» зон не поширюватимуться на ті заклади, де персонал та відвідувачі вакциновані, мають негативний тест або підтвердження нещодавно перенесеної хвороби. Це той метод, який на сьогодні успішно використовує низка європейських і світових країн для того, щоб уберегти людей і водночас не зупиняти економічну активність країни», – зазначив прем’єр.
На що витрачаємо
Українці витрачають на їжу, оплату комунальних послуг і алкоголь до 60% своїх зарплат.
За другий квартал 2021 року на ці потреби громадяни України витратили 873,5 млрд грн. Про це повідомляє Держстат. За інформацію статистичного відомства найбільше українці витратили на харчі та безалкогольні напої. Ця сума склала 41,4% від усіх витрат. За житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива наші співвітчизники віддали 13,7% отриманих грошей. На алкогольні напої та тютюн українці витратили 7,8% грошей. До слова, найменше в Україні готові вкладатися в освіту. За другий квартал 2021 року на власну освіту та освіту дітей українці витратили лише 9 млрд грн.
Це 1,1% від загальних витрат. Нагадаємо, за нещодавніми даними Держстату 67,1% українських сімей вважають себе бідними. Середнім класом при цьому вважає себе лише 1%, тим часом до категорії небідних, але й не представників середнього класу відносять себе 31,9%.
Під час зустрічі
Пані Таня Байєр (у центрі) відвідала МНЛЗ
Нові призначення
Ольга Семків
посіла новостворену посаду екологічного омбудсмена
«АрселорМіттал Кривий Ріг»
На новій посаді Ольга відповідатиме за реалізацію оновленої екологічної стратегії компанії, взаємодію з еко-спільнотою, план декарбонізації «АрселорМіттал Кривий Ріг» і увесь спектр завдань, які стосуються адаптації підприємства до європейських вимог зменшення промислового навантаження на навколишнє середовище.
«АрселорМіттал однією з перших у світі заявила про готовність до 2030 року скоротити викиди CO
2на 30%, а до 2050 року стати вуглецево-нейтральною компанією. Це виводить виробництво сталі на абсолютно новий рівень, а наш діалог з громадськістю стає більш предметним. Питання екології гостро стоять у нашому регіоні, і на посаді екологічного омбудсмена Ольга готова до конструктивної взаємодії з усіма зацікавленими сторонами – державними органами, експертами, місцевими громадами. Впевнений, що успіху нашого підприємства у напрямку декарбонізації сприятимуть стратегічне мислення та рішучість Ольги, а також її багатий професійний досвід, що поєднує роботу у великому бізнесі та у дослідницьких проектах на міжнародному рівні», – сказав генеральний директор
«АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо.
Ольга Семків понад 15 років працює у сфері охорони навколишнього середовища, зокрема, виконувала обов'язки керівника відділу екології ДТЕК і брала участь у проектах, спрямованих на підтримку реформ у Міністерстві охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України, була експерткою проектів Євросоюзу та Програми розвитку ООН. Ольга супроводжувала проекти із скорочення викидів парникових газів у рамках Кіотського протоколу.
Брала участь у консультаційних проектах у сфері зміни клімату, а також у дослідженнях вуглецевого ринку.
У 2006 році закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» з дипломом магістра за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища».
Нове призначення підтверджує загальну лінію змін у корпорації АрселорМіттал, спрямовану на сталий розвиток і зниження вуглецевого сліду. Екологічний омбудсмен підпорядковуватиметься директору департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології «АрселорМіттал Кривий Ріг» Жанбеку Єсмаханову. Ліана Максименко, раніше – директор департаменту з охорони навколишнього середовища, у вересні цього року пішла на пенсію після 18 років роботи на підприємстві та успішної реалізації багатьох екологічних проектів, які лягли в основу поточної екомодернізації «АрселорМіттал Кривий Ріг».
4
Вікторія Головко
Viktoriya.Golovko@arcelormittal.com Фото Андрія Онищенка
У травні минулого року
«АрселорМіттал Кривий Ріг» підписав контракт на передачу 50 млн тонн шлаків державному підприємству
«Нові технології дорожнього будівництва», яке опікується оновленням українських автошляхів. На сьогоднішній день на ремонти доріг вже відвантажено понад 289 тисяч тонн шлаків.
Країні потрібні дороги. А
«АрселорМіттал Кривий Ріг» має дуже потрібну для цього будівельну сировину – металургійний шлак. Його
вважають відходом виробництва, але у світі шлак давно став основою сучасних будівельних матеріалів, його неофіційно називають «каменем металургів».
Після переробки, відокремлення металевого скрапу, розділення на різні фракції та збагачення шлак перетворюється на будівельні матеріали для ремонту українських автодорожних шляхів у рамках державної програми «Велике будівництво».
Пам’ятаєте, з якими дірками,
«хвилями», а подекуди з однією лише назвою «дорога» ще зовсім недавно були автошляхи навколо Кривого Рогу? Дістатися кудись з міста було дуже великою проблемою. Тож водії нерідко ділилися між собою секретами, де яку яму як краще обминати і де
потрібно взагалі звертати на поле, щоб доїхати без пригод.
Зараз – краса! Їдете з Кривбасу до Дніпра – під колесами авто стелиться новенька дорога, до речі збудована з використанням будівельних матеріалів зі шлаку нашого підприємства. Вирушаєте до Миколаєва чи Кропивницького – і в цих дорогах теж є матеріали зі шлаку. Вони лежать тепер на узбіччях майже усіх автошляхів, які ведуть від Кривого Рогу в усіх напрямках, тримають міцність відремонтованих дільниць на шляху до Чорного й Азовського морів.
– Ви колись бачили, як реанімують дороги? Спочатку знімають старе покриття та його «основу», – розповідає директор
транспортного департаменту
«АрселорМіттал Кривий Ріг»
Олексій Рибалкін. – Потім шар за шаром в основу дороги засипають щебінь та щебенево- піщану суміш, можливо, також з використанням матеріалів родом із нашого підприємства. Все це утрамбовується, закріплюється іншими будматеріалами та
«огортається» асфальтом. В облаштуванні узбіччя доріг, знову ж, можливе використання будівельних матеріалів зі шлаку.
Раніше під час ремонту або укладання нових автошляхів використовувалися тільки гранітний щебінь та річковий пісок. Та зараз науковці довели, що металургійний
шлак (сталеплавильний та доменний) є чудовою сировиною для будівельних матеріалів, які за міцністю та за іншими параметрами не поступаються традиційним природним.
– Для держави та нашого підприємства це є взаємовигідним співробітництвом, адже ми не тільки створюємо нові якісні дороги, а й сприяємо покращенню екології регіону, – говорить головний інженер проектів
«АрселорМіттал Кривий Ріг»
Андрій Бабенко. – Метод будівництва з використання матеріалів зі шлаку повністю є «зеленим», адже він сприяє вирішенню проблем з
накопиченням та утилізації відходів металургійної промисловості. Крім того, використання будівельних матеріалів з металургійних шлаків робить ремонт чи будівництво доріг дешевшим, тому що ці будматеріали фактично зроблені з відходів виробництва. Шлакову сировину для виготовлення будівельних матеріалів, звичайно, ми надаємо державі абсолютно безкоштовно. Ми й надалі хотіли б більш активно залучати шлаки підприємства для виготовлення матеріалів для будівництва та ремонту доріг.
За своїми характеристиками та властивостями вони повністю відповідають державним стандартам України.
Автодорога на в'їзді до міста з боку Дніпра
для відновлення доріг
В нових автошляхах України використовуються будівельні матеріали зі шлаку «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Вікторія Головко
Viktoriya.Golovko@arcelormittal.com Фото Андрія Онищенка
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшли два новеньких китайських фронтальних завантажувачі, які вже шукають собі водіїв.
Підприємство підписало довгостроковий контракт з представником в Україні китайського виробника
спецтехніки Shantui Construction Machinery.
Перша поставка у рамках цього контракту вже відбулася – до нас прибули два маневрених фронтальних ковшових завантажувачі. Разом вони коштують 4,5 млн грн.
Ділові якості у завантажувачів дуже серйозні – їм по «зубах»
будь-яка важка робота. Вони можуть у буквальному сенсі рити землю, переміщувати та завантажувати будь-які сипкі продукти, інші матеріали.
При проектуванні цих машин використовувалися сучасні розробки міжнародних виробників будівельної техніки.
Комплектуючі деталі вироблені за ліцензією Kawasaki. Це забезпечує високу якість та надійність роботи техніки.
Серед їхніх корисних робочих рис – особливості конструкції,
які дозволяють завантажувачам легко пересуватися
бездоріжжям, набирати вантаж у ківш з різної горизонтальної поверхні. В роботі це дуже зручно, особливо в умовах кар’єрів та відвалів. За рахунок малих затрат на переміщення матеріалів нові завантажувачі мають високу продуктивність
робочого циклу – 11,4 секунди.
«Захват» у завантажувачів теж не маленький – об’єм ковша становить 3 кубометри.
І, нарешті, зовнішній вигляд – завантажувачі дуже привабливі та зручні. Робоче місце водія-оператора відповідає міжнародним стандартам за оглядовими характеристиками
та ергономічністю. Технікою можна керувати за допомогою джойстика – доведено, що це суттєво знижує навантаження на водія. Комфортну температуру у кабіні створює кондиціонер.
Зовсім скоро – у листопаді – до китайських завантажувачів
«приїдуть» товариші-колеги – два нових бульдозери цієї ж
марки загальною вартістю 16 млн грн. І вони також шукатимуть своїх водіїв.
Отже, фахівці, зверніть увагу!
Можливо, ця зустріч і робота – саме ваша доля.
« Китайці» бажають познайомитись
Справжні красені, надійні й роботящі.
Нова техніка
>
Андрій Кіндрат, начальник автотранспортного управління ПАТ
«АрселорМіттал Кривий Ріг»:
– Ми будемо використовувати нові маневрені навантажувачі Shantui для перевезення різних вантажів на шлакопереробній дільниці доменного цеху № 1, дільниці грануляції доменного цеху
№ 2, на складі агломерату агломераційного цеху № 3.
На сьогодні у співвідношенні ціна-якість ці китайські завантажувачі – це оптимальний варіант для нашого підприємства, тим більше, що вартість ремонту, скажімо, одного старого навантажувача часто перевищує ціну нового.
Тож сучасна спецтехніка дозволить поліпшити умови праці та підвищити безпеку співробітників на робочих місцях. У компанії зараз відкритий набір водіїв фронтальних навантажувачів, їх чекають новенькі машини з надійним управлінням та комфортними кабінами.
Тетяна Бабенко
Tatyana.Babenko@arcelormittal.com Фото Андрія Онищенка
Тож в історії «хвороби»
записано: «Цього літа мені виповнилося 20 років.
Я потужний та сильний видобувний екскаватор і працюю у кар’єрі № 3. Цим дуже пишається моя родина – гірники рудоуправління гірничого департаменту.
А більше за усіх мій тато - машиніст екскаватора Сергій Годван. Він завжди вітається зі мною, коли приходить на роботу, завжди мене тримає у чистоті та турбується про моє здоров’я. Завантажити сто великих БелАЗів за зміну – це ще до недавна мені було простіше простого. Але щось трапилося. Мене почало хитати, все менше і менше у м’язах ставало сили, мої суглоби почали поскрипувати і вже навіть 50 машин мені були не під силу. А коли ти працюєш на дні кар’єру, коли під тобою нерівна підошва, коли порода вперта та міцна протистоїть тобі щодня… З цього і розпочалася моя хвороба».
- Щось, синку, з тобою не те, - примружуючись на яскравому
сонці в кар’єрі промовляє до ЕКГ № 94 Сергій Годван. – Мабуть, треба кликати на допомогу лікарів – працівників
«Металургсервіс Плюс». Вони вже чотирьох твої братів
поставили на ноги, то й тебе
«підлатають».
- Так, справа серйозна, потрібне буде хірургічне втручання, доведеться й деякі з запчастин-органів замінити, а щоб все це зробити швидко і
вдало – готуємося заздалегідь, - каже «дядько» родини - в.о.
механіка кар’єру № 3 Віталій Саввич.
- Розтин все покаже, - оглядаючи пацієнта, сказав, наче відрубав, головний
«хірург» - старший майстер з ремонту гірничого обладнання
«Металургсервіс Плюс»
Олександр Павлов. – Операцію будемо робити у польових умовах, в кар’єрі. Добре, що родина приготувалася.
Запчастини є, хворий готовий, тож стартуємо!
І замість традиційних 40 діб складну операцію – ремонт, максимально наближений до капітального, виконали за 21 добу! Витратили на це трохи більше 9 млн грн., що в десятки разів менше, ніж знадобилося б на придбання нового екскаватору. А «оперативній медицині» в кар’єрі довелося попітніти. На екскаваторі замінили ківш, два редуктори повороту, напірний редуктор, виконали ревізію ходових редукторів. Ще замінили лівий бортовий візок, бронзові втулки в опорних колесах, виконали ревізію гусеничного полотна…
- Ну, що, синку, до праці?
Епікриз: «До праці, бо гірники чекають, а екскаватор тепер щонайменше п’ять років працюватиме без «лікарняних».
5 тисяч кубометрів видаватиме
«на гора» щодоби».
Тож в родині гірників все буде добре.
Оперативна «медицина» у кар’єрі
Коли в родині хворіє дитина, то батьки ладні все віддати, аби знову поставити її на ноги. Це все можна сказати про родину гірників, у яких захворів один із «синів» - екскаватор ЕКГ-10УС № 94.
Ремонти
>
Андрій Онищенко
Andrey.Onishenko@arcelormittal.com Фото автора
Олександру вона одразу сподобалася. Яскрава така, роботяща. Хлопець прийшов на завод після технікуму, де вчився на залізничника, їх одразу ж познайомили.
Її звали Автомотриса.
«Дивне ім’я», - скажете ви? «Звичайна назва для залізничної техніки», - заперечать фахівці.
Автомотриси – це надійні помічниці працівників залізничного цеху № 3, що ремонтують та обслуговують залізничні колії, стрілочні переводи, переїзди та іншу залізничну інфраструктуру. Це величезне господарство на всій території підприємства повинно працювати чітко та злагоджено, адже від своєчасного завезення сировини, запчастин, паливно- мастильних матеріалів залежить безперебійна робота наших цехів. Автомотриса дизельна монтажна (АДМ-1), якою керує вже знайомий нам машиніст Олександр Мельник, потрібна для ремонтів і обслуговування контактних мереж. Пересічний громадянин знає їх як
електродроти, за які чіпляються і рухаються електровози, а ще трамваї і тролейбуси.
АДМ-1 – це техніка на
залізничному ходу з незамінним для залізничників навісним обладнанням, наприклад, підйомником з двома люльками.
Ці люльки підіймають
електромонтерів під час ремонту мереж на потрібну висоту.
Зокрема, наші контактні мережі
знаходяться на висоті п’ять з половиною метрів. Без АДМ-1 мережі не відремонтуєш. Та й під час ремонту колій мережі вимикають за допомогою тієї ж автомотриси. А ще АДМ- 1 має пристрої для очищення мереж від снігу та криги. Тож без неї залізничники, як без рук. До того ж, ця спецтехніка на підприємстві існує лише в одному екземплярі.
У дбайливих руках Олександра автомотриса працювала майже без поломок протягом двох десятиліть. «Техніку треба любити, - посміхнувся машиніст Мельник. – У мене це з
дитинства. Автомобіль я навчився водити ще у татка на руках, коли навіть до педалей не діставався.
Допомагав йому ремонтувати техніку. Навіть хотів вступати до автотехнікуму, але склалося так, що став залізничником. Ми з автомотрисою, як рідня. Дуже
дбайливо я до неї ставився всі ці роки, але вічного немає нічого».
Зо два роки тому техніка почала частенько виходити з ладу. На її заміну запрошували підрядників зі своєю технікою.
Це дорого обходилося підприємству. Якраз тоді у цеху почалося впровадження Виробництва світового класу.
Щоб відновити стабільну роботу автомотриси, вирішили впровадити 10-кроковий проект WCM «0 поломок» у рамках професійного обслуговування.
Команду очолив електрих цеху Андрій Безпалий. До неї також увійшли монтер колій Юрій Береговий, майстер Сергій Лонішин, машиніст автомотриси Сергій Хоруженко, зварник Євген Кісіль, електромонтер Олександр Богачов та інші. Але найціннішим гравцем команди, звичайно ж, став Олександр
Мельник, який знає техніку до болтика та гаєчки.
Помізкували, проаналізували, виявили корінну причину нестабільної роботи АДМ-1 – тріщину в блоці циліндрів двигуна. Але коли залізничники спробували відремонтувати двигун, стало очевидним, що його треба міняти. За 31 рік експлуатації автомотриси час не стояв на місці. Виявилося, що таких двигунів вже не випускають. Тож підібрали найбільш підходящий. Але розуміли, що з його установкою та налаштуванням треба буде заморочитися, адже форма, кріплення та входи для підключення до енергоресурсів кардинально відрізняються.
Навіть за розміром новий двигун менший (хоча більш потужний та економний).
- Двигуни зовсім різні, - зізнався Олександр Мельник.
– Спочатку довго мізкували: як встановити новий двигун так, щоб не було важкодоступних місць, які важко чистити і в яких зазвичай збираються бруд, витоки мастил, пилюка тощо. Як закріпити його на рамі? Як підвести воду, паливо, мастило та інші ресурси? А коли картина стала прояснюватися, тоді взялися до роботи. І в нас вийшло! Двигун зараз стоїть, як там і був.
Після установки ще три місяці налагоджували оновлену автомотрису. І ось вже зо три місяці двигун працює без аварійних зупинок. Техніка зажила новим життям, залізничники знов отримали надійну помічницю, а Олександр Мельник повернув вірну подругу, з якою сподівається пропрацювати разом ще багато років.
Найцінніший гравець
Вони жили душа в душу зо два десятки років, а може й довше.
Виробництво світового класу
Автомотриса дизельна монтажна АДМ-1
Олександр Павлов, Віталій Саввич та Василь Стрєльчук біля врятованого ЕКГ № 94
Олександр Мельник
Тетяна Бабенко
Tatyana.Babenko@arcelormittal.com Фото Андрія Онищенка
Він з дитинства мріяв стати військовим. Це була його мрія. Не батьків, не друзів, а саме його. Тому з впертістю та наполегливістю
«взяв штурмом» зенітно-ракетне училище протиповітряної оборони у Дніпрі (тоді Дніпропетровську). Це місто подарувало йому два важливі подарунки – професію та дружину.
Дружина вчилася на економіста, була криворіжанкою. Гуртожитки були поряд, отак і народилася родина Леликів.
- Я понад 20 років був військовим.
Довелося з дружиною помандрувати Радянським Союзом. Холодна Північ, Сибір, - розповідає Юрій. – До речі, моя військова робота була пов’язана з електрикою, згодом це теж відіграло певну роль у тому, що я, нарешті, працюю саме в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я дуже ціную все, що дала мені служба у збройних силах. Саме там і тоді я навчився знаходити підхід до людей, не пасувати перед труднощами і не давати
собі права на помилку, якщо від тебе залежить життя інших.
Неговіркий, він чомусь одразу привертає увагу, тільки-но з’являється у кімнаті. Не говорити, а діяти – це його принцип. Але
Юрій посміхається, коли мова заходить про його родину. Найбільше в світі він пишається своїми синами. Сьогодні вони дорослі успішні молоді чоловіки, а молодший ще й обрав від батька професію у спадок – електромеханік за фахом. Розпад Радянського Союзу повернув Юрія Лелика до України. Саме тут він вийшов на військову пенсію.
Та на пенсії не всидів, адже треба було годувати родину - почав шукати роботу. В 2005 році Лелик прийшов в
«АрселорМіттал Кривий Ріг». Стартовим майданчиком для нього став цех з ремонту енергообладнання управління капітальних та поточних ремонтів гірничого департаменту. Врешті-решт реорганізація цеху в 2016 році привела його в РЗФ-2.
- Складна в мене робота, я цілий день на ногах, адже в мене сотні електричних
«підопічних». Це велика відповідальність, та я потрібен людям, - в очах Юрія спалахують вогники. – Я обслуговую двигуни, які примушують обертатися насоси та сепаратори. Ремонтую їх, роблю профілактичні огляди, готую резерв обладнання. Тут не можна нічого робити на «абияк», адже може не лише зайнятися обладнання, а й травмуватися людина - її може вразити струмом,
якщо я щось не те і не з тим з’єднаю.
Тому я ще з армії навчений: дрібниць не існує. Помітив проблему – склади план, розроби механізм дії, перевір запобіжники і лише після цього дій. Це наче військова стратегія на фабричний лад. Я завжди працюю в усіх ЗІЗах:
діелектричні рукавиці, каска, окуляри, спецодяг. Спецодяг – це наче військова форма, дисциплінує та захищає. Сьогодні працювати непросто. Я один електрик на дільниці насосного відділення сепарації РЗФ-2. Але намагаюся нічого не робити поквапом і… все встигаю. Коли говорять, що у кожного є свої улюбленці з обладнання, то в мене такого немає.
Якщо я приділю більше уваги одному двигуну, то інші можуть застрайкувати. А примхи потужного двигуна вагою у 4 тонни - то не жарти. У гарного господаря все господарство має бути доглянутим. Тому найкраща подяка для мене, коли після мого ремонту чи профілактичного огляду до електрообладнання мене довго не кличуть.
За роки праці Лелика на РЗФ фабрика насправді стрибнула вперед у
оснащенні. Такий розвиток дає поштовх і працівникам розвиватися, зазначає Юрій, і запевняє, що і він не зупинятиметься. І йому хочеться вірити.
Військова стратегія на фабричний лад
В житті одного з найкращих працівників гірничого департаменту - електрика дільниці насосного відділення сепарації РЗФ-2 Юрія Лелика є три головні теми: сини, служба в армії та робота на нашому підприємстві.
Наші люди
>
Ефективність проекту під назвою «Лідерство в області безпеки» вже доведена
досвідом декількох підприємств компанії «АрселорМіттал», наприклад, нашими
бразильськими колегами. Ідея полягає у вихованні лідерів, які б не лише самі знали та виконували правила з охорони праці, а бажали і могли донести культуру безпечної праці до своїх підлеглих.
Першими програму навчання пройшли топ-менеджери, керівники департаментів, їхні заступники та начальники цехів. Навчання проводили корпоративні тренери та один з кращих бізнес-тренерів України Юлій Некрасов. Також курс пройшли 27 внутрішніх тренерів.
До них – особлива увага. Адже далі саме внутрішні тренери навчають керівників середньої ланки – заступників начальників цехів, майстрів, начальників дільниць тощо.
Тренери вже провели навчання для 119 працівників. Загалом навчання мають пройти 1900 керівників.
Серед внутрішніх тренерів є представники різних департаментів та спеціальностей, робітники та керівники, яких об’єднує усвідомлення важливості культури безпеки на виробництві та бажання вдосконалюватися самим та бути генераторами змін для своїх колег.
Серед основних меседжів курсу:
- лідер має сам виконувати всі правила, бо якщо буде розбіжність між словом і ділом, то люди будуть робити те, що бачать, а не те, що чують;
- лідерові повинні довіряти, для цього він має створити атмосферу довіри. Тільки за умови довіри людина зможе донести свої ідеї до інших;
- лідер повинен спілкуватися з людьми, отримувати зворотній зв’язок, аналізувати отриману
інформацію та у відповідності з результатами діяти далі;
- діяти треба вже зараз, не чекаючи, коли будуть створені ідеальні умови, адже за статистикою близько 75 відсотків нещасних випадків спричинені саме людським фактором, тобто якщо змінити ставлення працівників до безпеки праці, можна уникнути більшості проблем.
Саме таке завдання стоїть перед лідерами – змінити ставлення (своє й оточуючих) до безпеки праці.
Олександр Смельський, менеджер з впровадження нових видів продукції:
- Інформація про безпеку в цехах не є новою для мене, але викладені підходи заслуговують на увагу.
Хоча більшу частину робочого часу я проводжу за комп’ютером, але і в цехах буваю – у прокатних та конвертерному. Небезпек завжди багато: гарячий метал, вантажопідйомні механізми, все рухається, крутиться. Я намагаюся виконувати правила, не припускатися небезпечних дій.
Не можна йти за принципом: не надягнув запасних окулярів, зійшов з маршруту пересування - нічого не сталося, тож можна так діяти й надалі. Статистика стверджує, що на 10000 подібних небезпечних
дій припадає смертельний випадок.
Де гарантія, що наступним будеш не ти? Не треба соромитися, треба пояснювати людям, в чому небезпека. Навіть якщо це незнайомець чи вища від тебе за посадою людина. Справжньому лідерові до снаги переконати людину не робити подібних дурниць.
Наталя Заїка, внутрішній тренер, начальниця зміни цеху мереж і підстанцій:
- Я організовую безпечну роботу для 45 працівників своєї зміни.
У нас небезпечні умови праці, є обладнання під напругою 150 кіловольт. Маю бути справжнім лідером для своїх людей. Лідер – це не злий начальник, якого всі бояться, а той, кому довіряють, до кого прислухаються. Я пройшла курс для внутрішніх тренерів і зараз навчаю керівників. Навчання для тренерів було змістовним та корисним.
Людина може знати всі правила, але донести їх до інших – то величезна майстерність. Ось цьому нас і вчили – як заслужити довіру, як розкрити людей, як донести до них інформацію та впевнитись, що тебе зрозуміли. Я внутрішній тренер з досвідом. Викладаю декілька курсів.
Але цей вважаю найважливішим, адже мої зусилля можуть врятувати життя.
начальник
Триває масштабне навчання з підвищення культури безпеки праці у
підрозділах підприємства.
Вайбовий чил та нетворкінг разом з гендиректором
Тімбілдінг для стажерів «АрселорМіттал Кривий Ріг»
відбувся на турбазі «Мар’янівка».
Розвиток персоналу
Вікторія Кващук
Viktoriia.Kvashchuk@arcelormittal.com Якщо постійно бути working in coworking, то на френдів і туси залишається мало часу. Більшу частину життя ми проводимо на роботі, тому важливо, щоб поруч працювали справжні друзі, з якими ти на одній хвилі і гориш однією справою.
Машина Голдберга і командна робота
Різноманітні івенти – це можливість отримати корисні контакти для роботи і крутий шанс знайти людину, з якою тобі буде по дорозі у всіх сенсах цього слова - разом у качалку, на каву і на виробничий майданчик. Неформальне спілкування зближує, допомагає краще пізнати людину і зрозуміти її проблеми. З хорошим знайомим легше знайти компроміс і спосіб вирішення ситуації.
17 вересня на турбазі «Мар’янівка»
вперше відбулася найбільша зустріч стажерів. У масштабному івенті взяли участь понад 150 осіб. Молодь не тільки чилила, а й проходила різноманітні випробування для згуртування і злагодженої роботи.
- Я вже третій тиждень з усією відповідальністю проходжу стажування в службі правових питань, - розповідає Ольга Склезь, стажерка адміністрації з правових питань. - Те, що одразу впадає в око – це колосальна згуртованість у колективі. Тут ніхто не кричить на тебе, всі very helpful, намагаються допомогти і підказати.
Не у всіх компаніях люди готові допомагати новачкам. Сьогодні познайомилась зі стажерами з проектного відділу, вони такі серйозні, відповідальні, і робота в них така ж, вони проектують всілякі штуки - для мене це просто
космос! Я тепер знаю, що до них можна звернутися за порадою.
Якщо потрібно, то спрямують до того, хто допоможе. Це супер!
Класний у нас networking вийшов.
Під час івенту стажерів поділили на команди так, щоб у кожній були представники різних відділів.
Разом вони мали виконувати завдання на декількох локаціях:
ходити по канату, перекидати м’яча, розв’язувати інтелектуальні завдання. Самостійно та без надійного плеча підтримки команди тут ніяк.
- На підприємстві я стажуюся вже майже рік. Разом із головним інженером я працюю над проектами. Ми часто виїжджаємо у цехи, тому що там зараз йде реконструкція і заміна обладнання.
Я ще навчаюсь на магістратурі, і керівництво добре до цього ставиться, коли мені треба на навчання - йде назустріч. Сьогодні був надзвичайно грандіозний захід. В мене просто немає слів.
Коли я йшов на стажування, навіть не думав, що тут таке є і що це можливо, - поділився враженнями від своєї роботи в компанії Олександр Яремарка, стажер департаменту стратегічних проектів.
Найскладнішим випробуванням для учасників тімбілдінгу стала машина Голдберга. Сконструювали її молоді інженери легко, а от запустити механізм вийшло не з першого разу. Машина складалась з дев’яти окремих компонентів, без налагодженої роботи одного не запрацював весь ланцюжок. Принцип роботи машини Голдберга схожий з роботою нашого підприємства, де від взаємодії кожного учасника виробничого ланцюжка залежить спільний успіх і досягнення єдиної мети.
Олександр Ятчук стажується у департаменті стратегічних проектів вже четвертий місяць.
«Робота в мене дуже цікава, треба їздити по виробничих майданчиках, а не сидіти в офісі, і це мені дуже подобається, - розповідає Олександр. - У мене батьки тут працюють і всі родичі. Мені цікавий сам завод, машини та механізми. На івенті познайомився і поспілкувався з іншими стажерами, знаю тепер, хто з якого департаменту, будемо налагоджувати зв’язки – це найприкольніше».
З ним згодна і стажерка департаменту стратегії, планування і трансформації Аліна Сьомка: «Мені дуже подобається, що HR організовують цікаві заходи, дають нам
можливість показати себе, навчають, дають рекомендації і підбадьорюють».
Ламповий вечір і бесіда з генеральним
Найбільше стажери чекали вечірньої зустрічі з Мауро Лонгобардо, щоб у дружньому колі особисто поставити йому кілька питань. На турбазі панувала особлива атмосфера, тож
вийшла тепла товариська бесіда.
Генеральний директор пригадав себе на стажерському місці і розповів про свій кар’єрний шлях, а ще дав молодим співробітникам кілька порад:
- Я знаю, вас цікавить, як я потрапив на це місце. Я ж не все життя працював в АрселорМіттал, але починав, як і ви. Тож у кожного з вас є шанси. Я зміг це зробити - і ви точно зможете. Питання тільки в тому, як? По-перше, я вважаю, що не треба дуже багато про це думати. Це стосується не тільки роботи, а й особистого життя, спорту та іншого. Обирайте те, до чого ви відчуваєте пристрасть, щоб потім не засмучуватись від результатів і відчувати прогрес.
Але не ставте собі обмежень, бо вони дадуться взнаки. Ви зараз на початку шляху, тож потрібно докладати максимум зусиль, щоб досягнути мети. Я завжди так і робив: просто викладався на максимум і просив більшого розвитку. І ще важливий момент:
якщо ви хочете досягнути прогресу, необхідно вирішувати проблеми, приходити до керівника щонайменше з трьома варіантами їх вирішення. Це те, що впливає на вашу кар’єру. І неважливо, що у вас за робота, це стосується всіх професій, - сказав Мауро Лонгобардо.
Юлія Чермазович, директор з галузевих відносин і соціального розвитку додала:
- Ви - саме ті люди, які працюватимуть після нас і створюватимуть майбутнє підприємства. Сьогодні ви маєте шанс познайомитись один з одним, щоб в майбутньому вам було легше працювати. Адже немає нічого кращого, ніж згуртована команда.
Кожен з вас може створити найкращу кар’єру у найкращій компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я сама була стажером, тож бажаю вам всім успіхів!
...
...
... ...
Вдягай навушники,
переходь за QR-кодом
та слухай
ТІЛЬКИ ПРО ВАС! ТІЛЬКИ ДЛЯ ВАС!
Микола Князєв, провідний інженер систем контролю засобів
зв’язку IT служби
«АрселорМіттал Кривий Ріг», а ще справжня кінозірка, актор фільму
О.Сенцова «Носоріг»:
«Мрії здійснюються тоді, коли шукаєш для цього
можливості, а не виправдання»
Не так давно у засобах масової інформації та соцмережах з подачі представників профспілок поширилася інформація про начебто перемогу над
«АрселорМіттал Кривий Ріг»
та скасування використання біометричних сканерів на пунктах пропуску.
У своєму судовому позові первинний осередок Незалежної профспілки гірників України підприємства посилався на пропускний режим охорони підприємства, який раніше врегулювався відповідним стандартом, затвердженим в
«АрселорМіттал Кривий Ріг» ще на початку 2017 року. За словами профспілки, цим стандартом від працівників вимагалося проходити
«принизливу» процедуру входу- виходу за відбитками пальців.
Тож досить тривалий час справа щодо визнання недійсним наказу про затвердження стандарту про пропускний режим охорони підприємства розглядалася в суді.
У липні 2021 року за клопотанням
«АрселорМіттал Кривий Ріг»
провадження за цією цивільною
справою було закрито, оскільки зник сам предмет спору – у 2020 році на підприємстві оновили документ пропускного режиму, а попередня версія стандарту, яка була предметом судового розгляду, втратила чинність.
За словами позивачів, адміністрація начебто скасувала використання біометричних сканерів на КПП саме у результаті розгляду судової справи. Та ця інформація, якщо можна так сказати, деформована, адже і попередня, і оновлена версії документів, що регулюють пропускний режим на території підприємства, передбачають
одні й ті самі ж норми стосовно використання системи
«Фінгерпринт» для входу та виходу працівників підприємства.
«АрселорМіттал Кривий Ріг»
зупинив використання системи
«Фінгерпринт» лише тимчасово.
Таке рішення адміністрація підприємства ухвалила навесні 2020 року, коли в життя усіх і кожного з нас увірвався COVID-19.
Це має знизити ризики зараження працівників, оскільки до сканерів прикладала свої пальці велика кількість людей. То ж додаткова обережність, а також дезінфекційна обробка поверхонь зазначених приладів для зчитування спрямовані на збереження здоров’я працівників підприємства, підрядників та гостей, що кожного дня проходять через КПП, були і залишаються необхідними. Використання системи «Фінгерпринт»
лишатиметься зупиненим, доки будуть чинні карантинні обмеження або доки такі обмеження не буде послаблено. На даний час вхід та вихід з території підприємства здійснюється зі скануванням або наданням на КПП представникам охорони перепусток, без
використання біометричних даних.
