УДК 624.131:625.1
О. М. ПШІНЬКО, С. В. МЯМЛІН, В. Д. ПЕТРЕНКО, С. В. ЦЕПАК (ДІІТ)
ДИНАМІЧНА
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
СИСТЕМИ
НАВАНТАЖЕННЯ
«
ВАГОН
-
КОЛІЯ
-
ЗЕМПОЛОТНО
»
В
РОЗРАХУНКАХ
ТРАНСПОРТНИХ
ВІДКОСІВ
МЕТОДОМ
СКІНЧЕННИХ
ЕЛЕМЕНТІВ
Запропоновано динамічну інтерпретацію та розширений аналіз комп’ютерної презентаційної графіки розрахункуземляногозалізничногополотна.
Предложенадинамическая интерпретацияи расширенныйанализкомпьютернойпрезентационной гра
-фикирасчетаземляногожелезнодорожногополотна.
The work proposes dynamical interpretation and extensive analysis of display graphics for computations of railway earth permanent way.
Задачею використання наукових дослі
-джень є впровадження останніх у виробни
-чий процес будівництва та експлуатації зем
-ляного полотна при переході на швидкісний рух. Особливо важливим є розробка методик розрахункуземполотна, які б включали мож
-ливість навчити спеціалістів колійних частин робити аналіз розрахунків, оскільки обмежи
-ти інженернівисновки від маси існуючих на
-укових напрацювань, різних теоретичних та практичних рекомендацій неможливо. Тим більше, що деякі наукові праці не завжди відповідають реальним умовам, а корегувати розрахунки та виконати аналіз робіт по від
-новленню земляного полотна на кожній ко
-лійній частині науковці не зможуть. Це важ
-ливопри розробцінормативної документації,
яка виключає рекомендацій до аналізу і ви
-значаєтількикінцевий результат – прямі вка
-зівки, якінеобхідні дляпроектування абодля відновлення та обслуговування земляного полотна.
Запропонована методологія аналізу розра
-хунківземляногополотна, проведенихметодом скінченних елементів (МСЕ), найперше, вклю
-чає інтерпретацію експериментальних дослі
-джень, важливою частиною яких є попередня оцінка існуючих напрацювань, оскільки на ді
-ючих колійних частинах проведення експери
-ментальних досліджень під час руху неможли
-ве. Для цього необхідно проводити дублюючі експерименти при відомих навантаженнях мо
-деліземполотнапідштампоміз змінамипочат
-кових умов експерименту. Це потрібно для більшточноговираженнявпливунавантаження наформуваннятіласповзаннявідкосу (рис. 1).
Рис. 1. Експериментальнепідтвердження закономірностейнакопиченнядеформацій
руйнуваннязарезультатамиГНДЛмеханікиґрунтів ДІІТу: поетапнеруйнуваннямоделіізослабленим
шароммеотичноїглини (поМ. Н. Гольдштейну)
Експериментальна задача
На відміну від звично прийнятих [1], даний експеримент провадиться з нахилом штампу до
5°, чим моделюєтьсяділянка кривої земполотна,
наприклад 1021 км перегону Сватове-Попасна Донецької залізниці, де накопичення енергії на
тріщини та початку процесу сповзання. Звичай
-но, щорозрахункистійкостіексплуатаційниками непровадились, ааварійнезбереженнябулоздій
-сненовідсипкоютадодатковимпривантаженням відкосубаластнимгравієм.
Розглянемо поверхню навантаження інтер
-претаційноїмоделі (рис. 2), яка відрізняєтьсявід двоколійної реальної поверхні. Як можна поба
-чити вперехідній зоні (поГорбунову-Посадову)
явно виражені деформації [2], в яких переважає горизонтальнаскладова (третійрівеньвідповер
-хні на рис. 2, по стрілці). Це достатньо змінює
погляд на раніше зроблені висновки, які відзна
-чаютьтільки форму та кривизну поверхні спов
-занняіпідтверджуєформуванняобластізминан
-ня в схемі розташування елементів руйнування відкосу, атакож показує, щовертикальнідефор
-маціїповерхневоїчастиниреалізуютьсявперехі
-днійзонівгоризонтальні, деіпроходитьнакопи
-ченняенергіїруйнування. Тобто, опірбільшміц
-нихґрунтівнижче перехідноїзонистворюєумо
-ви для накопичення енергії деформування (по стрілцінарис. 2).
Рис. 2. Експериментальнівипробуваннямоделі ґрунтовоїосновипідштампомізфізичними
параметрамисуглинкутвердого, прийнятого
длярозрахунківМСЕ (заМ. Н. Гольдштейном) Розглядаючи у цьому аспекті закономірність формування напружень можемо відзначити, що тіло сповзанняє адитивною системою, термоди
-намічні властивості поглинання енергії руйну
-ванняуякійрізковідрізняютьсявідявновираже
-нихдисипативнихсистем, оскільткитемпература змін реального земляного полотна від проїзду потяга практичноне змінюється або змінюється дуже незначно. Це дозволяє зробити висновок,
щозмінаформитіласповзанняпроходитьнарів
-ніпластичних деформацій, а взоні накопичення останніхпроходять найбільшізмінивнутрішньо
-гостану. Останнєтакож підтверджується існую
-чими експериментальними дослідженнями, про
-веденимипідкерівництвомпроф. М. Н. Гольдш
-тейна (см. рис. 1) вГНДЛ механікиґрунтів. Се
-редній шарґрунту зафарбованобілим кольором,
щоробитькартинуруйнуваннябільшнаглядною.
Нарис. 1 уповерхневійпасивнійзоніпочаток руйнування проходить блоками із явно вираже
-нимвипоромґрунтівуперехіднійзоні. Анарис. 2
відображенозмінивсьоготіларуйнуваннятаспо
-взанняповерхневоїчастини, припрактичновідсу
-тньомуруйнуванніпасивноїнижньоїзони.
Цепідтверджуєдослідження Г. М. Шахунян
-ца [3] про розподіл енергії навантаження у зем
-ляному полотні, за якими найбільш навантаже
-нимприймаєтьсябаластнийшар, дереалізується
до 50 % енергії руйнування, 70…80 % якої роз
-повсюджуютьсяівпливаютьдоглибиниу 3 м.
Динамічна задача
Враховуючи, щопоїзне навантаженняпрохо
-дитьудинамічномурежимі, тонайбільшвпливо
-вими і можливими до розгляду є маси вагона,
навантаженнятаїхспіввідношеннязмасоюґрун
-ту, який вступає ізнимиувзаємодію. Такимчи
-ном, слід розглянути динамічну схему взаємодії елементів, основнийрозподілмас таособливості методу, який передбачає пошук характеру під
-твердження виявленої закономірності [4] появи сегментнихзонрозтягнень.
Томудля ідентифікаціїу динамічнійпостано
-вцізадачірозглянемоколивальнусистемурис. 3.
Рис. 3. Динамічнасхемасистеми:
в
m – масавагонаабопотяга; mвг – масавантажу; mкоп –
масаколивальноїсистемиколіснихпартарейкошпальної решітки; mгр –приєднанамасаґрунту; Lшп – ширина приєднаноїмасиґрунту, щодорівнюєдовжинішпали;
гр
H – висотаприєднаноїмасиґрунту; C1 – жорсткість
пружнихзв’язківвагона; C2 – жорсткістьрейкошпальної решітки; Cгр – умовнажорсткістьґрунту
Для визначення навантаження авторами ро
-Фламана, за якої визначення дотичних напру
-женьпровадиться ізприв’язкою дорадіуса мо
-жливої поверхні ковзання. Обмеженість такої наукової постановки у кінцевому результаті впливає на побудову епюр навантаження та розподіл напружень у баластному шарі, де мо
-жемо мати тільки проекції дотичних напру
-жень, оскільки прив’язка до радіуса поверхні ковзаннявиключаєвизначеннядотичноїяквек
-тора, аепюри втрачаютьфізичний характер ві
-дображення процесу на відміну від МСЕ. Для пояснення динамічної схеми звернемося до ка
-нонічного рівняння одномасної системи з ви
-мушенимзбудженнямколивань
(
)
2
1 sin
m Z+ µCZ CZ+ =Prω ω + ϕt , (1)
де m1 – вага і-їодиниці системи; Р – силапри
-мусового збудження коливань; r – плече при
-кладання вимушеної сили Р; С – жорсткість пружних зв’язків із дисипативною характерис
-тикою µ; ω – частотавимушенихколивань; ϕ –
кут початкового розташування плеча прикла
-дання вимушеної сили, який визначає пускову характеристику системи; Z – вертикальна вісь переміщень (см. рис. 3).
Звернення до рівняння Лагранжа зроблено,
тому що «лагранжіани» найбільш зрозуміло описують стан системи: друга похідна – закон збереження енергії; перша похідна відображує моментімпульсу системи; пряме зверненняпо
-казуємоментсили, якийрозвиваєсистемазви
-мушеним приводом залежно від кута зупинки приводу, щовпливаєнапусковиймомент.
Оскількиреальнадинамічнасистемаєсамо
-балансноюінавантаженнявіднеїчерезколісну пару приводимо до довжини скінченного еле
-ментау 1 м, тосамобалансністьможемоприйн
-ятизаоснову. Прицьому можемо вважати, що швидкість поїзного руху не впливає на схему,
яка стає саморезонансною без приводу виму
-шених коливань, тому що для швидкості, на
-приклад, у 140 км/год, термін проходження умовного скінченного елемента, складає лише
0,26 с. У такому випадку динамічну модель
можемоописатисистемоюрівнянь:
(
)
(
)
1 1 1
1 2 2 2 2 2 2 2
1 2 3 3 гр гр 3 гр 3
0;
0; 0, m Z C Z
m m Z C Z C Z
m m m Z C Z C Z
⎫
+ =
⎪⎪
+ + µ + = ⎬
⎪
+ + + η + = ⎪⎭
; (2)
де ηгр – в’язкопластична характеристика ґрун
-товоїмаси.
Унаведенійсистемі m1 – сумарнамасаваго
-ната вантажу, причому вважаємо, що масаван
-тажуприєднанаіпроцесколиваньбезвідривний.
Другамаса m2 становитьсумарнувагу колісної парита колійної шпальної решіткиіз сумарною жорсткістюсистеми C2 тадисипативноюхарак
-теристикою µ2 гумовихпідкладок під рейками,
а індекси системи відповідають їх порядковому визначеннюзамасами.
Оскільки вреальних умовахґрунтинемають явно виражених структурних зв’язків і зміну їх нагрівання практично неможна визначити, то у системі (2) дляґрунтівприймаємопереважаючи
-мив’язкопластичнівластивості (ηгр).
Особливістю динамічної системи є те, що приєднану масу ґрунтів визначити практично не можна, тоді ширинуостанньої Lшп прийма
-ємо по довжині шпали, а глибину на першому етапі розрахунків Hгр визначаємо за дослі
-дженнями Г. М. Шахунянца [3], вякихнаведе
-но максимальний розсів енергії навантаження на глибині у 5 м, що складає 99 % і визначає рівень взаємопідтвердження за даними науко
-во-технічноїлітератури. Цепідтверджує розпо
-діл переміщень, які проведені МСЕ для земля
-ного полотна перегону Сватове-Попасна Доне
-цькоїзалізниці [4].
Задача механіки ґрунтів
Повноцінним аналізом та підтвердженням надійності розрахунків МСЕ можемо вважати використання прогресивного доказу, який ви
-користовується в геологічних дослідженнях.
Для цього переводимо інтерпретацію на новий рівень, проводячипружносиловуінтерпретацію презентаційноїграфікиМСЕ.
Рис. 4. Схемадоаналізусиловихфакторіву земполотнізапоявивступаючоїхвилівідрухупотя
-гаабоодиничногоімпульсуприпроходженністику колії (позначеннязатекстомдалі)
-ностідеформаційзсуву, іопираючисьнадослі
-дження Релея про довговічність і повзучість широкого кругу матеріалів, започаткував кіне
-тичнутеорію процесівруйнуваннятвердих тіл.
Деякі відмінності запропоновано Г. М. Барте
-нєвим [2] при використаннітермоентропійного підходу, алевзагальному виглядівсітеоріїпо
-ведінки ґрунтів не можуть бути використані длярозрахунківїхстійкостітанесучоїздатнос
-ті – визначенняміжремонтнихтермінів.
У цьому випадку звертаємось до теорії управління, деформа вектора управління в до
-датку до методу відсіків може бути виражена напруженням σ
( )
t [6]. Це означає, що зміни напруженьвчасі непроходятьбезслідно, а по-винно проходити накопичення енергії за раху
-нок зміни внутрішнього стану, тобто після ко
-жногонавантаженнябалансвнутрішньоїенергії 1
U змінюється навеличину, яка визначаєтьсяз такоїзалежності:
1 2
A U U
σ = − . (3)
Уцьомувипадкувиникаєпитання, денай-
більшактивнопроходитьнакопиченняенер
-гіїруйнуванняівзагалі, яквонопроходитьіпо якихзаконах? Таказонаможехарактеризувати
-сяактивнимпереходом нормальнихнапружень вдотичні, розширеннямвнутрішньоїструктури окремого участку, зміною порового тиску та накопиченнямвологості [4].
В активній зоні за методом Горбунова
-Посадова змінаструктуриґрунтів повинназмі
-нюватипоровий тиск. Тоді заумови, доведеної М. Н. Гольдштейном, на межі відсіку напру
-женняв середині масивубудуть
(
σ +pω)
. Але якщо врахуватиреакціюмасиву, вільнаенергія стискуповинназмінити станґрунтів узоні ди-латації на деяку величину ∆σ і тоді рівняння Кулонаприймаєвигляд
(
)
вC p tgω
τ − = σ + ∆σ − ϕ + Σ , (4)
де pω – поровий тиск води; Σв – в’язка скла
-довазчеплення.
Такапостановканаближає насдопояснення циклічності процесів у земполотні, оскільки останнєє самоорганізуючою системою із влас
-тивостямидосамовідновлення глинистихґрун
-тівзавідсутністюкритичноїсезонноїзміниво
-логості і визначає необхідність локального об
-стеженнякожноїділянкиземполотна.
Розглянемо рис. 4, де до земполотна при
-кладено імпульс вступаючої хвилі відпоїзного
руху навантаження P t1
( )
. Проаналізуємо виді-ленийвідсікS, дляякогоскладенорівняння (4).
Якщо поверхняковзання до вказаного від
-сіку відсутня, то зчеплення С, як і поровий тиск pω не маютьнапрямку іне можутьбути вектором., тим не менш дотична τ виражена вектором поздовжлініїковзання – протиріччя постановки задачі Кулона. В’язка складова
в
Σ від динамічної дії Fp1 миттєво змінює на
-прямок, що зменшує величину зчеплення С.
Але оскільки зсувні напруги τ за відсутністю реальної поверхні ковзання не можуть вихо
-дити до відкосу, тоді лінію умовного клину випирання ґрунту, на якийвпливає динамічна згасаюча складова Fp2, також не можливови
-водитидовідкосу. Цедаєможливістьзробити припущення, що умовні лінії ковзання з’єднуютьсяв серединімасиву по якійсь кри
-волінійнійтраєкторії.
На додаток можемо припустити, що напру
-ження стиску в середині масиву можуть бути достатньо великі для розвитку поверхні ков
-зання, тоді остання буде повернена в сторону найменшого опору, тобто в сторону відкосу,
створюючи додаткову лінію ковзання. При цьому на місці розвороту почнеться хаотичне руйнування масиву, яке буде вираженозміною напруженьстискунанапругирозтягу, щоіє, на наш погляд, тестом для визначення стану зем
-полотнаіміжремонтноготерміну.
Явище формування напружень розтягу в середині земполотна проаналізовано в роботі
[4] розрахунками МСЕ, має аналітичне під
-твердження, але недостатньо перевірено на практиці.
Розглядаючи МСЕ зточкизору геоакустич
-ної постановки задачі, слід відзначити, що ін
-терпретація фізичних процесів повинна врахо
-вувативідмінністьрозрахунківстатичногомит
-тєвого навантаження МСЕ від реального хви
-льовогонавантаження.
Геоакустична інтерпретація хвильового процесу коливань приєднаної маси ґрунту
Характерними признакамизточкизоругео
-акустики [7], що виражають вплив рухомого навантаження на ізотропний глинистийвідкос
-уступ, є хвилірозповсюдження напружень, які можутьбутитрьохвидів:
− вертикальна хвиля гравітаційного приєд
− горизонтальна, поверхневахвиля;
− стояча хвилямінімального коливанняча
-стинокґрунту.
Розглядаючи систему рівнянь (2) згеоаку
-стичної точки зору можемо спростити її до рівняння, яке описує стійкий рух типу «удар
-но-вібраційна трамбівка» за умовипоєднання
1 2 a
m +m =F та замість ξ = ω m r F2 а , τ = ωt,
а
p P F= , де точки над функціями означають диференціювання поτ. Тоді маємо безрозмірне диференціальне рівняння, яке наближує нас до поясненнясутігеодинамічноговпливу
(
)
cos p
ξ = + τ + ϕ
. (5)
Уцьомурівнянні рпредставляє відношення динамічної змінної донавантаження системи з відносною вертикальною хвилею постійного приєднання, яку можемо вважати статичною складовоюна довжиніодного скінченного еле
-мента. Таким чином, на даному етапі вплив обертонівнакладених коливаньпроміжних мас
2
m та m3, які відповідаютьмасам колісноїпа
-ри та рейкошпальної решітки, не враховуємо.
Однак слід відзначити, що основне наванта
-ження у МСЕ повинновраховувати коефіцієнт динамічного збільшення, який визначається зміноюстануколіїзарезультатамиобстеження,
тобто процесвідновлення земполотна є загаль
-ною проблемою колійників та спеціалістів по земполотну.
При швидкості розповсюдження вертикаль
-ноїхвиліу 1800…2500 м/скутзапізненняпри
-кладання поїзного навантаження до скінченно
-го елемента складатиме 1/20 частину, за якої можемоприйняти цю складову завектор, а ви
-сунуте припущення до розрахунків наванта
-женнядопустимим.
Стосовно горизонтальної складової повер
-хневої хвилі, швидкість якої менше більш як на порядок від вертикальної, то із рівняння
(4) можливо бачити, що вона в рівнянні не враховується, є самостійною за характером формування і на динамічну систему (2) не впливає, тому її вплив розглядається окремо відМСЕ.
Стояча хвиля характеризується відсутністю переносу енергії, тобто в ґрунтовому середо
-вищі виникають витрати, обумовлені затухан
-ням розповсюдження хвилі із відстанню. При циклічному навантаженні амплітуди прямої та зворотноїхвильнерівні між собою, аза нерів
-ності характеристик міцності ґрунтів по осях,
зворотна хвиля може розташовуватися під ку
-том із зміною напрямку. При цьому нормальні вертикальнінапруженняпереходятьудотичні.
Інженерна інтерпретація презентаційної графіки методу скінченних елементів
Оскільки спеціальнихметодів розшифровки презентаційної графікиМСЕнеіснує, товище
-проведений частковий аналіз доповнюємо ін
-терпретацією, за допомогою якої проектантам та ремонтниками мають можливість визначати характерні місцяреакціїтранспортного відкосу нанавантаження.
Для цього сформулюємо послідовність, яка може бути першим варіантом загальної інтер
-претації: порівняння схем полів напружень си
-лового розрахунку; епюр розташування голо
-вних напружень від власної ваги по осях на прикладі рис. 5; визначення межі присутності вузлових переміщень таприєднаної масиґрун
-ту, якареагуєнанавантаження.
а)
б)
Рис. 5. ПеревірочнийрозрахунокМСЕ
відвласноївагиґрунту:
а) – ізолініїтаізополяголовнихнапружень поосіХ (горизонтальні); б) – збільшенезображення
поверхнівідкосу, деізополяголовнихнапружень поосіZ (вертикальні)
Найбільш важливим для експлуатаційників є реакціяземляногомасивунарозташованенамежі поверхні відкосу навантаження [4]. Реакція зем
-ляноговідкосу виявляєтьсяурозподілі останньо
-го напохилий підпірнийвідкос, навертикальній межі якогоспостерігаєтьсяхаотичнерозташуван
-нення, та основне тіло відкосу, що формується вертикальною геоакустичною складовою. Це означає, що при зміщенні шпальної решітки до краювідкосу виникаютьумови до найскорішого виникненнятріщининаповерхні.
Таке явище підтверджується експеримента
-льноюінтерпретацією (рис. 2), томуїївисновки можливовважати достовірними, алеце можуть бути особливості МСЕ, які відмінні від реаль
-нихумов. Тому перевірку характернихособли
-востей МСЕ необхідно провести, порівнюючи характеристики розподілу напружень від влас
-ноївагиґрунту, тазміщеннямнавантаження на декількаположеньпогоризонтальній поверхні,
однимізякихєнормативне [4].
Розташування напружень від власної ваги длягоризонтальної складової підтверджують
-ся класичними розрахунками за М. Н. Гольд
-штейном, що також дозволяє вважати розра
-хунки достовірними. Але все це підтверджує тільки вірність розрахунків по напруженнях.
МСЕневідображуєреальногогеоакустичного впливу, та фізичної суті процесу. Враховую
-чи, щонамежі стоячоїхвиліреакціяземполо
-тна повинна бути відображена горизонталь
-ною лінією, то маємо тільки часткове підтве
-рдження геоакустичного відображення в МСЕ, оскільки на денних поверхнях відкосу виходу напруженьрозтягу не маємо, але лінії розподілунапруженьрозташовані (наперший погляд) хаотично.
Відсутність виходу напружень розтягу на поверхнювідкосу підтверджуєстійкийстанбез навантаження, але реакція хаотичного розподі
-лу епюр вертикальних напружень на відкосі
(рис. 5, б) вказуєна те, щонавідстані у 0,7…1
мвідповерхніМСЕ (вмежаходногоелемента)
можедаватинедостатньо яснукартину. Томув розрахункахвиникаєнеобхідність дозменшен
-нярозмірівскінченного елемента. Оскільки ре
-комендацій щодо вибору розмірів останніх не існує, то користуючисьтеорієюуправління гір
-ничодобувними об’єктами [8], можемо визна
-читиоптимальнийрозмірскінченногоелемента
у 0,3…0,6 м, щонеобхідноприврахуванніреа
-льнихшаруватих насипівіз багаторазовою від
-сипкоюбаластногошаруприремонтах.
Характернимдляінженерноїінтерпретації є необхідність приведення довжини скінченного елемента до контактної відстані колісної пари,
що дозволяє нам співставити навантаження до приєднаноїмаси m3 ґрунтуземполотна, оскіль
-ки m3 необхідна намдля завершення динаміч
-ноїінтерпретації.
Оскільки «наїзд» колісної пари на скінчен
-ний елемент можливо подати у вигляді норма
-льного ергодичного випадкового процесу з приведеним усередненим терміном наванта
-ження, то процес можемо вважати одноудар
-ним, який носить резонансний характер. Тому співставленнячастотинаїздуколіснихпар, тоб
-то швидкості руху, з власною частотою коли
-ванняґрунтівземполотнадаєексплуатаційнику уявупрорежиминавантаження.
Важливим також для інженерної інтерпре
-таціїєвизначенняприєднаноїмаси m3. Розгля
-даючи площину поперечного перетину земпо
-лотна, на якій у МСЕ визначено присутність переміщень [4], можемо прийняти умову, що сумарна площа таких елементів може бути прийнятою за мінімальну, яка реагує на наван
-таження. Знаючи напруженні у кожному скін
-ченному елементі та його переміщення, може
-мовизначитироботуреакції m3.
3
0
i
i i i i
A =
∑
δ =A∑
σ εs , (6)де σi – напруженняi-гоелементамаси m3; εi –
переміщенняi-го елемента; si – площаперети
-ну i-го елемента, кут нахилу як та реальну її величинувизначаємоізпрезентаційноїграфіки.
Алереальностанземляногополотнаможливо визначити після визначення вологості ґрунтів. У сучасних розробках ГНДЛмеханікиґрунтів роз
-робляються методики та прилади пенетрометри
-чних випробувань, які можливо довести до нор
-мативного впровадження та забезпечити діючі колійні частини методологією комп’ютерних розрахунків земляного залізничного полотна із частковимекспериментальнимпідтвердженням.
Особливістю таких випробувань є забезпе
-чення пенетрометра камерами безконтактного визначення вологості, які монтуються безпосе
-редньозаконусом. Після зануренняпенетроме
-травґрунт, ізвизначеннямсилопору, останній остається на деякий термін в земполотні, зале
-жно від поглинаючих властивостей характер
-них для наповнювача камер. Таким чином,
процес обстеження земполотна можемо вважа
-тизавершеним.
Висновки
1. Використовуючи прогресивний метод обстеження земляного залізничного полотна виникаєможливість визначенняреальних умов експлуатаційного навантаження, залежно від кількості проходу колісних пар, та визначення міжремонтнихтермінів.
2. Після забезпечення пенетрометра каме
-нтів, останній може виконувати три функції:
пенетрометр – репер – вологомір.
3. Сумарна методика розрахунково – екс
-периментальних досліджень доводить можли
-вість неруйнівних методів обстеження діючих землянихвідкосівбеззупинкируху.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙСПИСОК
1. Гольдштейн М. Н. Механика грунтов, основа
-ния и фундаменты: Учебник для вузов ж.-д транспорта / М. Н. Гольдштейн, А. А. Царьков,
И. И. Черкасов. – М.: Транспорт, 1981. – 320 с. 2. Гольдштейн М. Н. Распределение напряжений
в насыпи от действиясил собственного веса /
М. Н. Гольдштейн, В. М. Тубольцев, А. Н. Ша
-нина // Вопросы геотехники: Труды ДИИТа. –
Д., 1976. – Вып. 179/25. – С. 39–49.
3. Шахунянц Г. М. Земляное полотно железных дорог. – М.: Трансжелдориздат, 1953.
4. Цепак С. В. Закономерности влияния динами
-ческойнагрузкина земляноетранспортное со
-оружение // Міжвід. зб. наук. праць / Ін-т геотехнічноїмеханікиім. М.С. Полякова НАН України – Д., 2003. – Вип. 47. – С. 152–157. 5. Фришман М. А. Стабильностьподшпального
основания при железобетонных шпалах /
М. А. Фришман, В. В. Говоруха // ВесникВсе
-сюзн. научно исслед. ин-та ж.-д. транспорта,–
М., 1968. – № 7. – С. 27–29.
6. Виноградов В. В. Гемеханика управления со
-стоянием массива вблизи горных выработок /
АНУССР. Ин-тгеотехн. механики. – К.: Наук.
дум., 1989. – 192 с.
7. Ямщиков В. С. Введениевгеоакустику: Учеб
-ноепособие. – М.: МГИ, 1968. – 284 с.
8. ПолищукС. З. Геомеханическиезадачирацио
-нального природопользования на открытих горныхработах // Міжвід. зб. наук. праць / Ін-т проблемприродокористуваннятаекологіїНАН України. – К.: Наук. дум., 1998. – 178 с.