Кафедра права та менеджменту у сфері цивільного захисту Спеціальність «Менеджмент», 1 курс навчання
Т Е М А 14. Д О Х І Д , С П О Ж И В А Н Н Я Т А І Н В Е С Т И Ц І Ї
План викладу і засвоєння матеріалу:
1.Споживання, заощадження та дохід.
2.Чинники споживання та заощадження, не пов’язані з доходом.
3.Інвестиції. Нестабільність інвестицій.
ЛІТЕРАТУРА
1.Економічна теорія : макро- та мікроекономіка. Навч. пос. за ред. З.
Ватаманюка та С. Панчишина. - Львів : Інтерко, 2005. – С. 148-162.
2.Канцір І. А., Клінкова О. І., Іванець Л. В. Макро- і мікроекономіка: від теорії до практики: посібник. - К. : Новий світ, 2012.
– С. 144-164.
3.Кемпбелл Р.Макконнелл, Стенлі Л.Брю. Аналітична економія.
Принципи, проблеми і політика. Частина 1. Макроекономіка. Тринадцяте видання – Львів; Просвіта, 1997. С.-211-224.
4.Макконнелл К., Брю С. Економікс: принципи, проблеми і політика. – К., 2005. – 972 с.
5.Кучерявенко І. А. Макроекономіка : практикум : навч. посіб.– К. : Вікар, 2008. – С. 128-146.
6. Панчишин С. Макроекономіка: навч. посібник. – К.: Либідь, 2001.
С. 98-140.
Метою теми є з’ясування чинників, які визначають рівень і динаміку споживання та інвестицій.
1. СПОЖИВАННЯ, ЗАОЩАДЖЕННЯ ТА ДОХІД
Споживання є основним компонентом сукупних видатків. Воно включає видатки домогосподарств на кінцеві товари і послуги.
Споживання (С) – це частина використовуваного доходу, яка витрачається на придбання товарів і послуг. Тому основним фактором, який визначає рівень споживання, є використовуваний дохід.
Заощадження (З) – це частина використовуваного доходу, яка не споживається. Тому основним чинником заощадження є також використовуваний дохід.
Отже, і споживання, і заощадження залежать від розміру доходу: чим більший дохід, тим більше в абсолютних розмірах домогосподарства споживатимуть і заощаджуватимуть.
Аналіз статистичних даних також показує, що домогосподарства з низькими доходами взагалі не заощаджують, тобто весь свій використовуваний дохід споживають, а деякі домогосподарства з дуже низькими доходами споживають більше, ніж мають дохід. У зв'язку з цим розрізняють додатне заощадження, коли споживання менше використовуваного доходу, нульове заощадження, коли споживання дорівнює доходу, і від'ємне заощадження, коли споживання більше доходу (люди живуть в борг або за рахунок попередніх заощаджень).
Ці закономірності між споживанням і заощадженням, з однієї сторони, та доходом, з іншої сторони, знаходять своє відображення у функціях споживання (рівняння (9.1)) та заощадження (рівняння (9.2):
С = Са + ГСС ВД З = -Са + ГСЗ ВД
де Са – автономне (незалежне від доходу) споживання, ГСС – гранична схильність до споживання, ГСЗ – гранична схильність до заощадження.
Функції споживання і заощадження можна представити графічно.
Функція споживання проілюстрована на рис.1 кривою схильності до споживання С.
Споживання
гр. од. А С +З
С2
С Е С1
- З 45
0 ВД1 ВД ВД2
Використовуваний дохід
Рис.1. Крива схильності до споживання
Заощадження гр. од.
З З2
+З Е
0 -З ВД1 ВД ВД2
З1 Використовуваний дохід
Рис.2. Крива схильності до заощадження
При високих доходах, наприклад ВД2, має місце і велике споживання С2 та додатне заощадження, а при низьких рівнях доходу, наприклад ВД1, спостерігається низьке споживання С1 та від'ємне заощадження. Рівні додатного і від'ємного заощадження вимірюються висотою між бісектрисою та
На рис.2 проілюстрована крива схильності до заощадження (З). Крива схильності до заощадження перетинає горизонтальну вісь в точці Е, що вказує на те, що при доході ВД має місце нульове заощадження. При доході вищому за ВД, наприклад ВД2 , має місце додатне заощадження З2 , що вимірюється висотою кривої схильності до заощадження для цього рівня доходу. При доході нижчому за ВД, наприклад ВД1 спостерігається від'ємне заощадження З1, яке також вимірюється висотою кривої схильності до заощадження для цього рівня доходу.
Споживання та заощадження характеризують такі показники як середня і гранична схильності до споживання та заощадження.
Середня схильність до споживання (ССС) – це частина використовуваного доходу, яка витрачається на споживання, тобто частка споживання у доході:
С
ССС = --- ВД
Із збільшенням доходу значення ССС зменшується.
Середня схильність до заощадження – це частина доходу, яка заощаджується, тобто частка заощадження в доході:
З
ССЗ = --- ВД
Із збільшенням рівня доходу зростає як абсолютний розмір заощадження, так і ССЗ.
Сума середніх схильностей до споживання і заощадження становлять 1:
ССС + ССЗ = 1
Гранична схильність до споживання (ГСС) – це частина приросту доходу, яка витрачається на споживання, тобто це відношення зміни в споживанні до зміни в доході:
С
ГСС = --- ВД
де С – зміна в споживанні, ВД – зміна в доході
Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) – це частина приросту доходу, яка витрачається на заощадження, тобто це відношення зміни в заощадженні до зміни в доході:
З
ГСЗ = --- ВД
Сума граничних схильностей до споживання та заощадження становлять 1:
ГСС + ГСЗ = 1
Гранична схильність до споживання в математичній інтерпретації становить числове значення кута нахилу кривої схильності до споживання, яке визначається відношенням вертикальної зміни (зміни в споживанні) до горизонтальної зміни (зміни в доході) (рис.3,а).
гр. од. гр. од.
С С
З ВД
З ВД Використовуваний дохід
а) крива схильності до споживання б) крива схильності до заощадження Рис.3. Кути нахилу кривих схильності до споживання та заощадження
Гранична схильність до заощадження в математичній інтерпретації становить кут нахилу кривої схильності до заощадження (рис. 9-3, б)
2. ЧИННИКИ СПОЖИВАННЯ ТА ЗАОЩАДЖЕННЯ, НЕ ПОВ”ЯЗАНІ З ДОХОДОМ
На споживання ( і заощадження), крім доходу, впливають і інші чинники - чинники, не пов'язані з доходом -, дія яких викликає зміни в розмірах споживання ( і заощадження) при незмінній величині використовуваного доходу, що на графіку проявляється в переміщенні кривих схильності до споживання (і заощадження) вгору (збільшення) або вниз (зменшення).
Чинниками споживання ( і заощадження), не пов'язаними з доходом, є : - розмір нагромадженого багатства;
- рівень цін;
- очікування щодо майбутніх доходів, цін і наявності товарів;
- споживча заборгованість;
- оподаткування.
РОЗМІР НАГРОМАДЖЕНОГО БАГАТСТВА. Чим більша величина нагромадженого багатства (рухоме і нерухоме майно, фінансові активи), тим менше стимулів до заощаджень і більше стимулів до споживання. Отже, при зростанні багатства споживання збільшується (крива схильності до споживання переміщається вгору), а заощадження зменшується (крива схильності до заощадження переміщається вниз) і навпаки.
РІВЕНЬ ЦІН. При зростанні цін споживання зменшується, а заощадження збільшується і навпаки.
ОЧІКУВАННЯ ЗМІН В ЦІНАХ, ДОХОДАХ ТА НАЯВНОСТІ ТОВАРІВ. При очікуванні підвищення цін, доходів та появи дефіциту товарів споживання зростає, а заощадження зменшується і навпаки.
СПОЖИВЧА ЗАБОРГОВАННІСТЬ. При збільшенні споживчої заборгованості споживання знижується, а заощадження зростає і навпаки.
ОПОДАТКУВАННЯ. При підвищенні податків скорочується і споживання, і заощадження, оскільки збільшення податків викликає зменшення розміру використовуваного доходу і навпаки.
На думку багатьох сучасних дослідників, фактори, які не пов'язані з доходом, настільки різноманітні, що зміни в них часто діють в протилежних напрямках, а тому взаємозрівноважуються. Тому основним чинником споживання є використовуваний дохід.
3.ІНВЕСТИЦІЇ. НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ
Іншим важливим компонентом сукупних видатків є інвестиції, які відіграють важливу роль у визначенні рівня виробництва і зайнятості в країні, у виникненні спадів чи піднесень, оскільки вони менш стійкі, ніж витрати споживачів. Причина цього насамперед полягає в тому, що купівлю капітальних благ завжди легше відкласти, ніж споживчих благ, з якими пов'язане саме існування людини.
Рівень чистих видатків на інвестиції визначається багатьма чинниками.
Насамперед, це є норма чистого прибутку, яка становить відношення чистого прибутку до обсягу вкладеного капіталу, виражене в процентах.
Іншим чинником рівня інвестицій є ставка процента. Ставка процента – це ціна за використання грошей, взятих в позику і необхідних для придбання капіталу. При прийняті інвестиційного рішення важливим є врахування реальної ставки процента, яка становить різницю між номінальною (існуючою на даний момент) ставкою процента і темпом інфляції.
Для визначення загального попиту на інвестиційні товари всього підприємницького сектора необхідно послідовно звести разом всі інвестиційні проекти кожного підприємства за певної очікуваної норми чистого прибутку.
На основі цих даних можна побудувати криву попиту на інвестиції ( на рис.4 – крива І). Кожна точка, що знаходиться на кривій попиту на інвестиції, вказує на розмір потенційних інвестицій за певної очікуваної норми чистого прибутку. Інвестиції ж будуть здійснюватись за умови, що норма чистого
Таким чином, чим вища ставка процента, тим менший обсяг інвестицій і навпаки.
На величину інвестицій впливає і зміна рівня цін. При підвищенні цін збільшується попит на гроші, який при незмінній їх пропозиції викличе ріст ціни за використання грошей, тобто ставки процента, що, в свою чергу, спричинить зменшення рівня інвестицій. І навпаки, зниження ціни викличе скорочення попиту на гроші, а відтак обумовить зниження ставки процента і збільшення обсягу інвестицій.
Очікувана норма чистого прибутку та
ставка процента
І
Обсяг інвестицій
Рис.4. Крива попиту на інвестиції
На рівень інвестицій і положення кривої попиту на них крім ставки процента впливають і інші чинники дія яких спричиняє переміщення кривої попиту на інвестиції вправо (збільшення) або вліво (зменшення), що вказує на зміни в рівні інвестицій при незмінній ставці процента:
1.ВИТРАТИ НА ПРИДБАННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТА
ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ. Із підвищенням цих витрат зменшуються прибутки підприємств, що є чинником зменшення інвестицій (крива попиту на інвестиції пересувається вліво) і навпаки.
2.ПОДАТКИ НА ПРИБУТКИ ПІДПРИЄМЦЯ. При підвищенні податків інвестиції скорочуються і навпаки.
3.ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗМІНИ. Поява нових технологій є стимулом до збільшення інвестицій.
4.СТУПІНЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ.
Незавантаженність виробничих потужностей є сигналом щодо зменшення інвестицій. Якщо ж виробничі потужності повністю задіяні, що вказує на високий попит на вироблений продукт, то підприємці нарощуватимуть інвестиції в економіку.
5.ОЧІКУВАННЯ ЩОДО ЗМІН В ПОЛІТИЧНОМУ КЛІМАТІ, УМОВ ПІДПРИЄМНИЦТВА, СПОЖИВЧОМУ ПОПИТІ. Політичні зміни та їх очікування стримують інвестиційний процес. Інвестиції, підприємництво
“завмирає” особливо перед виборами нового президента чи уряду. Зниження споживчого попиту є сигналом щодо зменшення інвестицій і навпаки, підвищення споживчого попиту стимулює інвестиційну діяльність.
Оскільки інвестиції разом з споживанням є елементом сукупних видатків, а споживання залежить від використовуваного доходу, то для зіставлення інвестиційних рішень підприємців з планами споживання
Інвестиції
І1 І
ЧНП Рис.5. Крива інвестицій
домогосподарств необхідно подати плани інвестицій в залежності від національного доходу (або ЧНП). Крива інвестицій, яка відображає інвестиційні наміри всіх підприємців за будь-якого рівня доходу чи обсягу виробництва, проілюстрована на рис.5. Крива інвестицій І вказує, що ці наміри
на одержання очікуваного прибутку протягом тривалого періоду. Крива інвестицій І1 ілюструє пряму залежність інвестицій від рівня доходу: коли дохід після сплати податків зростає, то відповідно зростають і прибутки, а отже, і інвестиції; коли ж дохід зменшується, то зменшуються прибутки та інвестиції.
Як вже зазначалось, інвестиції є найбільш нестабільним елементом сукупних витрат. На їх мінливість впливають такі чинники, як: тривалість строків служби основного обладнання; нерегулярність появи нових технологій;
мінливість прибутку; мінливість очікувань у внутрішньополітичному становищі, в міждержавних відносинах, в законодавстві, в демографічній ситуації тощо.
Розглянуті чинники споживання та інвестицій дозволяють зрозуміти як сукупні видатки визначають обсяги національного виробництва і зайнятість, про що мова йтиме в наступній темі лекції.
Контрольні запитання:
1. Назвіть основні чинники споживання. Поясніть сутність функцій споживання та заощадження? Що таке автономне споживання?
2. Як змінюється середня схильність до споживання і заощадження із збільшенням (зменшенням) доходу?
3. Що таке гранична схильність до споживання й заощадження?
4. Чому сума середньої схильності до споживання та заощадження становить 1?
5. Чому інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків.
