• No results found

Administrative and legal aspects of the protection of intellectual property rights in Ukraine

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2020

Share "Administrative and legal aspects of the protection of intellectual property rights in Ukraine"

Copied!
9
0
0

Loading.... (view fulltext now)

Full text

(1)

Навколишній світ стрімко змінюється, перетворю-ючись на світ електронного бізнесу, електронної ко-мерції, нової економіки й управління, на світ, рушієм якого є інформаційні технології, що стрімко увійшли у сферу інтелектуальної творчості, охопивши зна-чний спектр понять, зазначених у ст. 1 Закону Укра-їни «Про авторські та суміжні права», що вимагають пошуку і вибору комплексних підходів у вирішенні складного завдання – захисту авторських прав. Єв-ропейський Союз регулярно здійснює заходи, покли-кані підтверджувати зобов’язання щодо дотримання свободи засобів масової інформації та виробляти на-прямки подальшої діяльності Ради Європи в галузі засобів масової інформації, захисту авторських прав у сфері застосування новітніх інформаційних техно-логій, що в контексті адаптації національного зако-нодавства впливає на адміністративно-правові засоби захисту інтелектуальних прав.

Різні аспекти адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності в Україні тією чи ін-шою мірою висвітлювались у працях українських і зарубіжних учених В. Авер’янова, С. Алексєєва, І. Бачило, Ю. Битяка, В. Брижко, О. Банчука, А. Гуле-міна, С. Гуцу, Є. Додіна, В. Клочкова, Т. Костецької, І. Мартьянова, І. Личенко, О. Остапенка, І. Пахомова, УДК 342.9.07; 351.74 2.9.0 342.9.07; 351.747; 351.74

Єсімов

Сергій Сергійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

У статті порушуються питання захисту прав інтелектуальної власності в Україні з позиції адміністративно-правових і цивільно-правових аспектів у кон

-тексті адаптації національного законодавства до вимог Всесвітньої організації інтелектуальної власності з авторського права у сфері віртуального простору в Інтернеті.

(2)

А. Пухтецької, М. Цимбалюка та ін-ших. Однак динамічні зміни в сучас-ному соціально-економічсучас-ному житті країни викликають необхідність де-тального правового регулювання пи-тань інтелектуальної власності.

Метою статті є визначення тео-ретичних підходів до вдосконален- ня адміністративно-правового за-хисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Аналізуючи історію розвитку ві-тчизняного законодавства про інте-лектуальні права, доцільно відзначити, що нормативна база в цій сфері була різноманітною. Вона включала нор-мативно-правові акти різного рівня. Однак необхідність адаптації націо-нального законодавства до вимог Єв-ропейського Союзу змусила по-іншому поглянути на нормативно-правове ре-гулювання важливого напрямку юри-дичної діяльності, підвівши їх під одну загальну підставу – інтелектуальні права з позиції Договору Всесвіт-ньої організації інтелектуальної влас-ності з авторського права та Договору Всесвітньої організації інтелектуаль-ної власності про виконання та фоно-грами.

Кодифікація законодавства про авторські права не призвела до кар-динальної зміни національного ав-торського права, враховуючи, що поло-ження чинного раніше Закону України від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» у більшій своїй частині були вклю-чені до Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) від 16 січня 2003 р. № 435-IV.

Водночас з розвитком інформацій-ного законодавства, прийняттям

За-кону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.», Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні правове регулювання дея-ких питань, пов’язаних з охороною і реалізацією авторських прав, підда-лося досить суттєвим змінам [1; 2]. Зокрема істотно розширено коло ре-зультатів інтелектуальної діяльності, посилено відповідальність за пору-шення прав авторів й інших право-власників. До ЦК України включено підстави для застосування заходів відповідальності у вигляді стягнення з порушника суми компенсації та кон-фіскації контрафактних примірників творів. Слід зауважити, що в низці країн за порушення авторських прав передбачено ліквідацію юридичної особи за рішенням суду [3].

Важливий крок зроблено в галузі впорядкування правового регулю-вання управління авторськими пра-вами. Зокрема функції щодо захисту порушених прав сьогодні реалізу-ються організаціями, що здійснюють управління правами на колективній основі та мають державну акредита-цію на здійснення відповідних видів діяльності.

(3)

наукові відкриття, винаходи, корис-ної моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографія інте-гральної мікросхеми, раціоналізатор-ська пропозиція, сорт рослин тощо), за порушення яких установлено адмі-ністративно-юрисдикційну відпові-дальність.

Водночас ЦК України, розгляда-ючи поняття «інтелектуальні права», визначає їх як результат інтелектуаль-ної діяльності та прирівнює до них засоби індивідуалізації, тобто інте-лектуальні права за ЦК України охо-плюють усі цивільні права (особисті немайнові, майнові й інші права, на-приклад доступу тощо), об’єктом яких є охоронювані результати інте-лектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації. Ана-лізуючи позиції І. Личенко стосовно адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності щодо інтелектуальних прав визначаємо, що цей термін охоплює всі цивільні права, які встановлю-ються внаслідок інтелектуальної ді-яльності [4, c. 316–317]. На думку Г. Римарчук, законодавство у сфері протидії правопорушенням у царині інтелектуальної власності перебуває у стані «замороження» [5, с. 13]. Од-нак, на нашу думку, це не повною мі-рою охоплює наявну нормативну базу. Доцільно зауважити, що статті КУпАП 164-6 «Демонстрування і розповсюдження фільмів без держав-ного посвідчення на право розповсю-дження і демонстрування фільмів», 164-7 «Порушення умов розповсю-дження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвід-ченням на право розповсюдження

і демонстрування фільмів», 164-9 «Незаконне розповсюдження примір-ників аудіовізуальних творів, фоно-грам, відеофоно-грам, комп’ютерних про-грам, баз даних» можна розглядати як порушення «виключного права», що співпадає з положеннями ч. 2 і 3 ст. 424 «Майнові права інтелектуаль-ної власності» ЦК України.

По суті в цій нормі ЦК України сформульовано лише принцип вико-ристання результату інтелектуальної діяльності чи засоби індивідуалізації. Разом із тим слід звернути увагу на те, що право будь-якого суб’єкта ви-користовувати результат своєї праці «своєю волею і у своєму інтересі», будучи загальним принципом цивіль-ного права, не відбиває специфіки ви-ключного права. Тобто в такому разі відсутні кваліфікаційні ознаки ви-ключного права.

Зазначене безпосередньо сто-сується статей 164-6, 164-7, 164-9 КУпАП, оскільки статті 426 «Вико-ристання об’єкта права інтелекту-альної власності», 427 «Передання майнових прав інтелектуальної влас-ності», 440 «Майнові права інтелек-туальної власності на твір» ЦК Укра-їни не мають чітко встановлених кордонів у контексті термінології.

(4)

К. Покатило, має низку труднощів щодо судового захисту інформацій-них прав і свобод, частина яких, на нашу думку, охоплює права інтелек-туальної власності [6, с. 11–12].

Однак це лише один бік розгляну-тої правової категорії, оскільки, ка-жучи про суб’єкт виключного права, законодавець використовує термін майнові права інтелектуальної влас-ності, під яким слід розуміти не тільки першого володаря такого права, а й усіх наступних осіб, до яких право перейшло за законом або договором. Слід звернути увагу, що правовласни-ками є всі особи, які можуть викорис-товувати будь-який об’єкт або розпо-ряджатися будь-яким об’єктом, що в контексті ст. 51-2 «Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної влас-ності» відповідним чином не відбито.

Доцільно законодавчо визначити категорії «виключне право» та скла-дові її елементів, але це питання ци-вільного права, хоча воно стосується кваліфікації адміністративних право-порушень у сфері захисту права ін-телектуальної власності, особливо в сучасних умовах розвитку концеп-ції відкритих систем і концепконцеп-ції гло-бальної інформаційної інфраструктури (Global Information Infrastructure – GII) [7, с. 215–218].

Досягнутий рівень технічного про-гресу дозволяє будь-якій особі отри-мати доступ до твору з будь-якого місця та в будь-який час за власним вибором, зокрема виданий, публічно виконаний, публічно показаний, пе-реданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації. Але в разі розміщення твору в

Інтер-неті відсутні ознаки доведення твору до загального відома. Тому перемі-щення його в Інтернет, а також по-дальше використання в мережі слід визнати інформаційним способом ви-користання об’єктів авторських прав, що не визначено вітчизняним цивіль-ним законодавством і не відбито в ад-міністративному законодавстві.

На думку М. Хатаєвої, самостій-ність зазначеного способу полягає головним чином у тому, що він пе-редбачає активну роль користувача Ін-тернету для отримання інформації [3]. Основні засади розвитку інфор-маційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр. указують на впрова-дження цифрових технологій в усі сфери людського життя внаслідок відкритості інформаційних систем через Інтернет на основі стандарти-зації інтерфейсів і протоколів між їх компонентами. Це однозначно під-тверджує думку про доцільність запо-зичення зарубіжного законодавства у сфері, що досліджується [6, с. 13].

(5)

сервіс-провайдерів, провайдерів по-слуг мобільної комерції.

Найбільш поширеною є класифіка-ція інтернет-провайдерів у контексті юридичних особливостей діяльності за видами їх діяльності: провайдери доступу; кеш-провайдери; хостинг-провайдери; провайдери посилань; канальні провайдери; провайдери «останньої милі». Така класифікація лише на перший погляд має вузько-технічне значення, оскільки перед-бачає градацію інтернет-провайде-рів залежно від технічних методів діяльності щодо функцій, які вони здійснюють. Наявність інформацій-них технологій і систем, базових ін-формаційних процесів їх реалізації щодо функцій інтернет-провайдерів у сфері надання інформаційних послуг у телекомунікаційних мережах вима-гає встановлення чітко визначених меж, що відповідно потребує норма-тивно-правового регулювання на під-ставі техніко-юридичних норм.

Користування послугами та поря-док їх надання мають здійснюватися в межах, установлених відповідними правовими нормами. Разом із тим таке розмежування інтернет-провай-дерів залежно від здійснюваних ними функцій має практичне значення для визначення суб’єктів юридичної від-повідальності.

У дослідженнях зарубіжних уче-них звертається увага на те, що відпо-відальність інтернет-провайдерів має диференціюватися залежно від нада-них послуг. Безперечно, така думка має право на існування, хоча, врахо-вуючи інформаційну складову послуг, нормативно-правове забезпечення та-кого роду діяльності має описуватися

з позиції теорії інформаційних техно-логій і систем на підставі висновків, зроблених з позиції аналітичної юри-спруденції та аналітичної деліктоло-гії (О. Ольков, О. Остапенко, В. Кол-паков). Аналітична юриспруденція з позиції аналітичної криміноло-гії має наукове обґрунтування на підставі дослідження О. Олькова «Методы измерения юридических яв-лений и процессов» [8].

(6)

правового захисту інтелектуаль-них прав в Інтернеті вибірку да-них з об’єктів різда-них класів за зада-ним атрибутом зробити важко. Але, на нашу думку, аналітичні методи до-слідження адміністративних деліктів у сфері інформаційного права до-цільно розглядати з позиції теореми математика Б. Рімана та ріманового простору [10, с. 528, 531].

Підтвердження нашої думки зна-ходимо в дисертації М. Хатаєвої (2009) [3], яка зазначає: «Основними об’єктами, з приводу яких виникають правовідносини в Інтернеті, є: про-грамно-технічні комплекси, інфор-маційні системи, інформаційно-те-лекомунікаційні технології як засіб формування інформаційної інфра-структури, засоби зв’язку і телеко-мунікацій; інформаційні послуги; доменні імена та ін.». Але з 2009 р. (з моменту опублікування досліджен- ня) у сфері інформаційних технологій виникли нові напрямки використан- ня інформаційних ресурсів, які до-повнюють наданий перелік. Безпере-чно, математичну залежність М. Ха-таєва не визначає, однак це, на нашу думку, дає можливість наблизити наші міркування до взаємозв’язку ма-тематичних методів Б. Рімана з до-слідженнями М. Хатаєвої, Є. Додіна, О. Остапенка, В. Колпакова, а це у свою чергу дає можливість зробити деякі висновки.

По-перше, за всього різноманіття об’єктів відносин в Інтернеті осно-вним об’єктом є інформація (філо-софський погляд). По-друге, інфор-мація з позиції авторського права існує у зв’язку з інформаційним об’єктом (фізичне розуміння

вірту-ального простору). По-третє, інфор-маційний об’єкт реалізується через технічні засоби, які охоплюють спе-ціалізовані пристрої (технічний під-хід). По-четверте, простір Б. Рімана в різних координатах має різне ви-значення математичної форми, од-нак її величина при перетворенні ко-ординат має залишитися незмінною (аспект програмування) [10, c. 529]. По-п’яте, спеціалізовані пристрої відбивають інформаційний об’єкт у віртуальному просторі через спеці-алізовану інформаційну структуру – сайт (інтернет-сайт, веб-сайт), який за своєю юридичною природою є об’єктом комплексного регулювання цивільного та адміністративного права (юридичне бачення).

(7)

та програмного забезпечення. До-слідники інформаційних технологій відзначають, що формування елек-тронних бібліотек – необхідний і со-ціально значущий процес. Однак пра-вовий статус електронних бібліотек законодавчо не врегульовано. Багато електронних бібліотек публікують твори без попередньої згоди автора. При цьому виявляється можливим ко-піювання та використання в особис-тих цілях будь-якого твору практично необмеженою кількістю відвідувачів таких інтернет-сайтів без згоди ав-тора (правовласника) і без виплати авторської винагороди. У результаті цього в масовому порядку порушу-ються права авторів.

На етапі проектування інформа-ційної системи (у нашому випадку – електронної бібліотеки), як пра-вило, з’являються сутності, що опи-сують різні процеси в межах однієї предметної сфери, але мають одна-кові фрагменти у своїх структурах. На їх основі формуються колекції да-них, які створюють або витягаються зі сховища даних за певними прави-лами й об’єднуються за різними умо-вами. Для традиційного реляційного підходу вирішувати таке завдання можна шляхом реалізації складної структури, приводячи її до нормаль-ної форми, або програмуванням збе-режених процедур й обробки даних, отриманих декількома запитами. Обидва підходи пов’язані зі зна-чними витратами часу на розробку прикладного програмного забезпе-чення. Для зниження трудомісткості розробки інформаційних систем по-трібні об’єктні технології. З позиції адміністративно-правового захисту

прав інтелектуальної власності такий підхід створить умови для її захисту. З метою посилення правової охорони авторських прав доцільно визначити дефініцію електронної бібліотеки в Інтернеті, а також визначити скла-дові елементи її правового статусу. Як наголошується у Всесвітній деклара-ції інтелектуальної власності, інтелек-туальна власність була і залишається одним з основних чинників розвитку всього людства, установлення надій-них систем ідентифікації, зростання рівня життя, удосконалення освіти, охорони навколишнього середовища, боротьби із захворюваннями, накопи-чення знань та обміну ними.

(8)

Список використаних джерел: 1. Про Основні засади розвитку ін-формаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.: Закон України від 9 січня 2007 р. № 537-V // Відомості Верховної Ради. – 2007. – № 12. – Ст. 102.

2. Про схвалення Стратегії розвит- ку інформаційного суспільства в Укра-їні: схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 386-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/386.

3. Хатаева М. А. Правовое обеспе-чение охраны интеллектуальных прав в информационно-коммуникационных се-тях на примере Интернета : автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предприниматель-ское право; семейное право; международ-ное частмеждународ-ное право» / М. А. Хатаева. – М., 2009. – 27 с.

4. Личенко І. О. Захист законних ін-тересів громадян України у сфері влас-ності : адміністративно-правове дослі-дження / І. О. Личенко. – Л.: ЛьвДУВС, 2014. – 416 с.

5. Римарчук Г. С. Адміністративно-правове регулювання забезпечення інте-лектуальної власності в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. «Адміністративне правові процес: фінан-сове право; інформаційне право» / Г. С. Ри-марчук. – Л., 2013. – 18 с.

6. Покатило К. С. Судовий захист ін-формаційних прав і свобод людини і гро-мадянина : автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.10. «Судоустрій, проку-ратура та адвокатура» / К. С. Покатило. – Л., 2013. – 20 с.

7. Павлиш В. А. Основи інформацій-них технологій і систем / В. А. Павлиш, П. К. Гліненко. – Л.: Вид-во Львівська по-літехніка, 2013. – 500 с.

8. Ольков О. Г. Аналитическая юри-спруденция. (методология юриспруден-ции) / О. Г. Ольков. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 592 c.

9. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий фе-номен і проблеми розвитку / О. І. Оста-пенко. – Л.: ЛІВС, 1995. – 312 с.

10. Математический энциклопедиче-ский словарь / гл. ред. Ю. В. Прохоров. – М.: Сов. энциклопедия, 1988. – 847 с.

Есимов С. С. Административно-правовые аспекты защиты прав интел -лектуальной собственности в Украине.

В статье затрагиваются вопросы защиты прав интеллектуальной соб

-ственности в Украине с позиции административно-правовых и гражданско-правовых аспектов в контексте адаптации национального законодательства к требованиям Всемирной организации интеллектуальной собственности по авторскому праву в сфере виртуального пространства в Интернете.

Ключевые слова: административно-правовая защита, гражданско-правовая защита, права интеллектуальной собственности, Интернет.

Yesimov S. S. Administrative and legal aspects of the protection of intellectual property rights in Ukraine.

(9)

Under the achieved level of technological progress any person takes the oppor

-tunity of access to works (including published, publicly performed, publicly dis

-played, transmitted by radio or television, displayed in public electronic informa

-tion systems) from any place and at any time. But placing a work online there are no features of making a work available to the public. Therefore, the transference of works to the Internet and their further use should be recognized as information means of use of copyright objects that it is not defined by domestic civil legislation and it is not reflected in the administrative legislation.

The analysis of the category «Internet» in its legal sense should be made by means of recognizing its legal nature, using the methodology of comparative law, compar

-ing the relations in the Internet system and outside its virtual environment. Char

-acterizing the relations of the virtual environment of the Internet, it is advisable to consider these legal relations through their constituents – subjects and objects. The system of the objects of these relations has a feature which is caused by par

-ticipation of providers: Internet providers, service providers, providers of mobile commerce.

The world experience shows that effective management of intellectual property, when the state provides powerful stimulation of the creative process, and the au

-thor of the work knows his rights and he is sure that the law will guarantee these rights both in his country and abroad, may be not only a catalyst for the cultural development of the society and the state, but also one of the priority sectors of the economy. Thus, the further development of administrative and legal protection of intellectual property rights is necessary and promising on the basis of the develop

-ment of methods and software means that imple-ment the external relations between objects of the multidimensional data model to reduce the complexity of the algo

-rithm of their removal and establish administrative and legal regimes of copyright protection in a virtual environment of the Internet.

Key words: administrative and legal protection, civil and legal protection, intellec-tual property rights, Internet.

References

Related documents

Bihar State Electronics Development Limited, Patna (BSEDC) invites Online Application for Selection and empanelment of suitable skilled manpower as a member of technical resource

Two selected SEM cross-section images of monofiller nanocomposites 9 wt% MWCNT/PLA (Figure 10a) and 6 wt% GNP/PLA (Figure 10b) disclosed a high degree of structure porosity and

ФОРМА № 1 ПОВІДОМЛЕННЯ про подання інформації про структуру власності На виконання вимог Закону України “Про телебачення і радіомовлення” та

Ефективність впливу Конвенції про захист прав та основних свобод людини на держави – членів Ради Європи // Право України.. Загальна декларація прав людини і

G01N 22/04 (2006.01) ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ UA 83336 U (12) ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ (54) ДВОКАНАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ

Approximate Date of Next Site Visit: This is the target date (month and year) for the next site visit of the program or institution, based on the length of the accreditation

Municipality | CHAPTER 3 – SERVICE DELIVERY PERFORMANCE (PERFORMANCE REPORT PART I) 165 Employees: Local Economic Development Services.

Friction and wear characteristics of polymers and composite materials sliding against rough steel counterface were investigated [14] and it was reported that frictional values