19. ВалдайцевС. В.Оценкабизнеса : учеб. длястуд. эконом. спец. /
С. В. Валдайцев. — М. : Проспект: ТКВелби, 2003. — 352 с.
20. Clark E. International Finance. Second Ed. — L.: Thompson, 2002. 21. OECD. Institutional Investors Statistical Yearbook 1998, 1999. — OECD. — www.oecd.org. Статтянадійшладоредакції 30 травня 2011 р. УДК.336.71 М.Ф. Пуховкіна,канд. екон. наук, доцент, професоркафедрибанківськоїсправи, ДВНЗ «КНЕУіменіВадимаГетьмана» НЕЗАЛЕЖНІСТЬЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ АННОТАЦИЯ. АнализируетсяправовойстатусНБУ. Рассматриваются аргументы «за» и «против» независимостицентральногобанка. Иссле -дуется проблемапроведенияцентральным банкомденежно-кредитной политикивпериодвыходаизкризиса. КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: независимость центрального банка, подотчетность центрального банка, денежно-кредитная политика, ценовая стабильность. ABSTRACT. Discussed is the legal status of the National Bank of Ukraine. Considered are the positive and negative consequences of the central bank independence. Brought up is the problem of the monetary policy of the central bank on leaving the crisis.
KEY WORDS: central bank independence, central bank accountability, monetary policy, price stability.
АНОТАЦІЯ. Аналізується правовий статус НБУ. Розглядаються аргу -менти як накористь, так іпроти незалежності центрального банку. Досліджується проблема проведення центральним банком грошово -кредитноїполітикивперіодвиходузкризи. КЛЮЧОВІ СЛОВА: незалежність центрального банку, підзвітність централь-ного банку, грошово-кредитна-кредитна політика, цінова стабільність. Центральнийбанк відіграєпровіднурольв економічнійсистемі країни. Шляхом забезпечення стабільності національної валюти і підтримання стійкості банківської системи він сприяє збалансова -ному розвитку економіки. Слід відзначити, що тільки незалежний центральнийбанкмаєреальнуможливістьставитипередсобоюдов -гостроковімонетарніцілііпоступовоїхдосягати. Незалежністьцен
-трального банку є одним з найголовніших чинників ефективної грошово-кредитноїполітики. Протенезалежністьнавітьтеоретично неможеінеповиннабутиабсолютною, томущоцентральнийбанк проводить грошово-кредитну політику не самовільно за власним бажанням, а виходячи ззагальноекономічних цілей держави, узго -джуючисвоїдіїзіншимиорганамидержавноївлади. Узарубіжнійекономічнійлітературінеіснуєоднозначноїдум -кищодонезалежностіцентральногобанку. ФредерікС. Мишкіну підручнику «Економіка грошей, банківської справи іфінансових ринків» наводить аргументи як на користь, такі проти незалеж -ності центрального банку. Найсильніший аргумент на користь незалежностіцентральногобанкуґрунтуєтьсянатому, щопідпо -рядкованість центрального банку уряду надавала би грошово -кредитній політиці інфляційних імпульсів. Основний аргумент проти незалежності виходить з того, що недемократично мати грошово-кредитну політику, яка впливає на добробут кожного в економіці, але визначається і контролюється елітною групою (центральнимбанком), яканіпередким ненесе відповідальності [1, с. 487—489]. Слідвідзначити, що західнінауковціпроводили дослідження зв’язку між ступенем незалежності центрального банкуірівнемінфляції. Вонидійшлидовисновку, щопоказники інфляціїєнайменшимив країнахзнайвищим ступенемнезалеж -ності центрального банку. Тобто, існує зворотна залежність між ступенемнезалежності банкуірівнем інфляції. До тогож украї -нахзнезалежнимцентральнимбанкомнижчий рівеньбезробіття або менші коливання обсягу виробництва, ніж у країнах з менш незалежнимицентральнимибанками. Західні науковці аналізують ступінь незалежності (автономії) центрального банкуна підставіспеціальнорозробленихіндексів. Розрізняютьдвавидиіндексівнезалежностіцентральнихбанків: • «правовий», або «юридичний», індекс, який враховує такі чинники, як порядок розроблення грошово-кредитної політики, участь представників уряду у складі Ради центрального банку і порядокпризначеннякерівництвабанкутощо; • індекс фактичної незалежності центрального банку, який вимірюється за допомогою показника стабільності керівництва центральногобанку, щохарактеризуєчастоту зміниголови (пре -зидента) центральногобанку. Міжнародною банківською практикою сформульовано ряд неодміннихпередумовнезалежностіцентральногобанку:
• визначення основних завданьі функційцентрального банку назаконодавчомурівні; • підзвітністьцентрального банку законодавчійвладіта само -стійністьупроведеннігрошово-кредитноїполітики; • розмежування коштів центрального банку і державних фі -нансів; • незалежність керівництва центрального банку від органів виконавчоївладиітривалийстрокповноваженьголовибанку; • економічнанезалежністьцентральногобанку. Значною мірою, як показує світовий досвід, ступіньнезалеж -ностіцентральногобанкувизначається авторитетомголови (пре -зидента) банку. Базові чинники (передумови), що характеризують правовий статус Національного банку України, визначені Конституцією Українитазаконом «ПроНаціональнийбанкУкраїни». ОсновнезавданняіфункціїНБУтакожвизначеніназаконодав -чому рівні. Згідно з законодавством основним завданням (функ -цією) Національногобанку єзабезпечення стабільностігрошової одиниці України. При виконанні цього завдання НБУ має вихо -дити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабіль -ностівдержаві. При цьомуслідвідзначити, щостабільністьвну -трішніх цін забезпечується не тільки монетарними, а й немоне -тарними чинниками, які перебувають поза межами впливу гро -шово-кредитноїполітики НБУ, наприклад черезадміністративне регулювання цін урядом. Національний банк має також сприяти стабільності банківської системи, додержанню стійких темпів економічного зростання та підтриманню економічної політики уряду, але вмежахсвоїхповноважень ізаумови, щоце непере -шкоджаєвиконаннюосновногозавдання. Закон визначає Національний банк України як особливий центральний орган державного управління, отже, НБУ виведено з-підюрисдикціїКабінетуМіністрівУкраїни якцентральногоор -гану виконавчоївлади. Слідтакож підкреслити, що згідно із За -кономоргани державноївлади таіншідержавніорганинемають права втручатися у виконання банком функцій та повноважень, передбаченихназаконодавчомурівні. Національний банк підзвітний Президенту та Верховній Раді України, які наділені повноваженнями стосовно призначення на посаду і звільнення з посади Голови Банку та формування Ради банку. ГоловаНБУдоповідає Верховній Радіпро діяльністьбан
-ку. ДвічінарікНБУнадаєПрезиденту, ВерховнійРадііКабінету Міністрів інформаціюпро стангрошового ринку в державііщо -квартально надає інформацію відносно безготівкової емісії, зок -ремачерез каналирефінансуваннябанків, проведення операційз ціннимипаперамита іноземноювалютою. Згідно зЗакономРада НБУ щорічно інформує Верховну Раду про Основні засади гро -шово-кредитної політики. Рахункова палата Верховної Ради України перевіряє виконаннякошторису доходів івитрат НБУу порядку здійснення контролю за надходженням коштів до Дер -жавногобюджетуУкраїнитавикористаннямцихкоштів. ПрограмнийдокументНаціональногобанкуУкраїни «Основні засади грошово-кредитної політики», в якому визначається стра -тегія грошово-кредитної політики НБУ, щорічно розробляє Рада НБУ — одиніздвохкерівнихорганівНаціональногобанку (Рада іПравління). Таке рішення неможна вважати достатньообґрун -тованим, тому що воно створює реальні умови для зовнішнього втручання у визначення грошово-кредитної політики, оскільки РадаНБУздійснюєсвоюдіяльністьнагромадських засадахідо її складувходятьпредставникизаконодавчоїівиконавчоївлади. На законодавчому рівні необхідно чітко визначити механізм взаємовідносин НБУ й уряду в процесі розроблення грошово -кредитної політики. Світовий досвід у цій сфері полягає у тому, щоцентральнийбанкумежахдомовленостізурядомберенасебе відповідальність за грошово-кредитну політику, за дотримання стратегічнихмонетарних орієнтирів, ауряд — за проведення бю -джетної, фіскальної, антимонопольної політики, яка не викликає інфляційнихнаслідків. Відповіднодоцьогорівеньінфляції (індекс споживчих цін), який НБУ повинен прогнозувати в Основних за -садах грошово-кредитної політики, має бути загальнодержавним, його дотриманню повинні підпорядковувати свої зусилля органи виконавчої і законодавчої влади і саме цей рівень інфляції уряд муситьбратидоувагипідчасрозробленнядержавногобюджету. Закон «Про Національнийбанк України» забороняєбанкуна -давати прямікредити уряду нафінансуваннявидатківдержавно -го бюджету. Здійснювати операції з державними цінними папе -рами, зокрема купувати їх для формування портфеля цінних паперів, НБУдозволенолишенавторинномуринку. Втой жечас НБУ згідно з антикризовим законодавством здійснює обов’яз -ковийвикупу банківдержавних облігаційУкраїни, що були ни -ми отримані від Міністерства фінансів для формування або по
-повнення статутнихкапіталівв обмін набанківськіакції. Ці опе -рації хоч іпроводяться НБУ навторинному ринку, але засвоєю сутністю — цепрямекредитуванняуряду. ГоловуНБУпризначаєнапосаду ВерховнаРадаУкраїникон -ституційноюбільшістюголосів заподаннямПрезидентаУкраїни. Строк повноважень Голови НБУ — сім років. Закон передбачає одноосібнувідповідальністьГоловиНБУпередВерховноюРадою України та Президентом України за діяльність НБУ. Водночас Голова НБУ не може бути обраним Головою Ради НБУ. Це по -ложення викликає зауваження з правового погляду. Зокрема, як уже зазначалося, Основні засади грошово-кредитної політики розробляєРадаНаціональногобанкуітомуГоловаНБУ, якийне очолюєРаду, неможенестивідповідальності (одноосібно) зареа -лізацію грошово-кредитної політики. У країнах, де існує дворів -невасистема керівнихорганів центральногобанку, Головабанку зазвичай очолює як орган, що визначає грошово-кредитну полі -тику (Раду), таківиконавчийорган (Правління), наприкладПре -зидент Європейськогоцентральногобанку, ПрезидентНімецько -гофедеральногобанку (дореорганізаціїбанку). Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснюєвидатки за рахуноквласних доходів у межах коштори -су, затвердженого РадоюНБУ. Кошторисдоходівівитратмаєза -безпечувати можливість виконання банком його функцій. У разі перевищеннядоходівнадвитратамирізницявноситьсядодержав -ного бюджету. Щорічно НБУ переказує до державного бюджету значну частину свого чистого доходу. Одержання прибутку не є метоюдіяльностібанку. Проведенийаналізправовогостатусу НБУзурахуванням сві -товогодосвіду даєзмогу зробитивисновок, що зпевнимизаува -женнями, де-юреназаконодавчомурівнізабезпечуєтьсянезалеж -ністьцентральногобанкувідорганів державноївлади умонетар -ній сфері. Що стосується незалежності центрального банку, яка визначаєтьсяза коефіцієнтомстабільностікерівництва централь -ногобанку, тозацимпоказникомнезалежністьНБУперебуваєна нижчомурівніпорівнянозцентральнимибанкамитакихкраїн, як США, Німеччина, Японія, Росія. В умовах світової фінансової кризи проблема незалежності центрального банку стала, як ніколи, актуальною. Так, у 2009 р. конгресСША навітьрозглядав питання про обмеженнянезалеж -ності іповноважень ФРС, висуваючи при цьому такі аргументи:
ФРС не справилася з регулюванням банківської системи перед кризою, нагляд за банками був неефективним і до того ж саме політиканизькихпроцентнихставокнадула «бульбашку» нарин -ку нерухомості і стала однією з причин кризи. Крім того ФРС критикували зате, що підчаскризи вонанадто активно викону -вала ролькредитораостанньої інстанціїівлила векономіку, ізо -крема в банківську систему, кілька трильйонів доларів, з метою запобігання економічному іфінансовому краху. Цікаво відзначи -ти, щов роки «великоїдепресії» 1930—1933 роки ФРСкритику -валинавпаки, якраз зате, щовонанедостатньо активнокредиту -валабанки, щопризвелодобанківськоїкризи. У 2009 р. у США були підготовлені проекти двох законодав -чих актів, що суттєво обмежували роль і незалежність ФРС. Ці акти передбачали, по-перше, позбавити ФРС наглядової функції забанкамиі, по-друге, кардинальнозмінитисистемуаудитуФРС, асамедоручитиконгресупроводитиаудитФРСщодоїїрішеньз монетарноїполітики. Згідно з законом Додда—Френка (2010 р.) ФРС наглядової функції не позбавили, але були чітко розподілені повноваження банківських наглядових органів: Федеральна корпорація страху -вання депозитівздійснюєнагляд зароздрібнимибанкамизакти -вамидо 50 млрддол., Управлінняконтролерагрошовогообігу — за банками широкого профіля, які займаються і інвестиційною діяльністю, зактивамидо 50 млрддол., Федеральна резервнасис -тема США — за найбільшими банками. Зміни у проведення ау -дитуФРСнебуливнесені, алеФРСповинназвітуватипередкон -гресом про так звані «надзвичайні» програми купівлі-продажу ціннихпаперівіпровсікредити, наданібанкам. На захист незалежності ФРС відомі професори університетів США навіть підготували петицію конгресу та виконавчій владі. Вониобгрунтувалиосновніпричини, заякимицентральний банк повинен бути незалежним: по-перше, щоб контролювати інфля -цію і, по-друге, щоб рішення «кредитора останньої інстанції» не були політизованими. Що стосується підзвітності і легітимності ФРС, то вони повинні забезпечуватися частою комунікацією з громадськістюізвітамипередконгресом [ 2 ]. У період виходу з кризи погляди на проблему незалежності центрального банку дещо змінюютья. Власне в період кризи центральним банкам більшості країн довелося пом’якшити гро -шово-кредитнуполітику. Зараз же в мірутого, як відновлюється
економіка, їмдоведетьсяперейтидобільшжорсткоїполітики, що зрозуміло простіше зробити незалежним органам. Якщо ж центральнийбанквтратитьнезалежність, наврядчизаконодавчий органіурядзможутьвтриматисявідочевидноїспокуси — замість непопулярного підвищенняподатків іскороченнядержавних ви -тратпідвищити рівеньінфляції. ПрезидентФРССШАБенБерна -нкевисловивтакимчиномсвійпогляднапроблемунезалежності центрального банку: «Сьогодні, як ніколи, Америці потрібен си -льний, деполітизованийінезалежний центральнийбанкз інстру -ментамидляпідтримання фінансовоїстабільностіідля допомоги економіцівборотьбізінфляцією» [ 3 ]. Література 1. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківськоїсправи і фі -нансовихринків / Пер. зангл. — К.: Основи,1999. — 963 с. 2. ГрозовскийБ. ФРСтеряетнезависимость — http://slon.ru/articles/95147 3. МировойкризисиФРССША. — www.acg.ru/mirovoi_krizis_i_frs_ssha Статтянадійшладоредакції 27.04.2011 р. УДК 336.64.005 С.В. Ушеренко, канд. екон. наукдоц., доценткафедрифінансівпідприємств, ДВНЗ «КНЕУіменіВадимаГетьмана» ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ВИБІР ПРІОРИТЕТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АННОТАЦІЯ. Устаттідослідженокомплекспитань, пов’язанихіззабез -печеннямприбутковостідіяльностіпідприємствівизначеніпріоритетні напрямкипідвищенняефективностіуправліннявсучаснихумовах. КЛЮЧОВІ СЛОВА: вартість капіталу, ефективність управління, конкурен-тоспроможність, оцінка вартості капіталу, оцінка нематеріальних активів, прибутковість, менеджмент.
ABSTRACT. In the article a complex of questions connected with providing of enterprises profitability is investigated and the priority directions of increasing of the efficiency of enterprise management are determined.
