(1)ТИ і ШШШШшЕШ
За даними систематичних мЬіснародних досліджень, зокрема Організації економічного співробіт
ництва і розвитку, в програмі з оцінки освітніх досягнень учнів PISA (Programme for International
Student Assessment); Мжнародної асоціації з оцінки навчальних досягнень і моніторингового дослі
дження "Вивчення якості читання і розуміння тексту" PIRLS (Progress in International Reading Li
teracy Study) до списку країн-лідерів шкільної освіти, в яких особлива увага приділяється відборові і
підготовці вчителів, віднесені Канада, група країн Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіо
ну (Сінгапур, Республіка Корея, Тайвань, Гонконг, Японія), з європейських - Фінляндія та Бельгія.
До країн зі сталою стабільністю й історичними здобутками педагогічної науки в галузі підготовки
вчителів віднесені США, Велика Британія, Франція і ФРН. На фоні цих країн спробуємо порівня
ти підготовку вчителів в Україні і через виявлені тренди окреслити ситуативні проблеми україн
ської педагогічної освіти та запропонувати рекомендації щодо їх вирішення.
По данным систематических международных исследований, в частности Организации эконо
мического сотрудничества и развития, в программе, по оценке образовательных достижений
учеников PISA (Programme for International Student Assessment), Международной ассоциации no
оценке учебных достижений и мониторингового исследования "Изучение качества чтения и по
нимания текста" PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study), к списку стран-лиде
ров школьного образования, в которых особое внимание отводится отбору и подготовке учите
лей, относятся Канада, группа стран Юго-Восточной Азии и Тихоокеанского региона (Синга
пур, Республика Корея, Тайвань, Гонконг, Япония), среди европейских - Финляндия и Бельгия. К
странам с постоянной стабильностью и историческими достижениями педагогической науки в
области подготовки учителей относятся США, Великобритания, Франция и ФРГ. На фоне
этих стран попробуем сравнить подготовку учителей в Украине и через выявленные тренды
очертить ситуативные проблемы украинского педагогического образования и предложить ре
комендации относительно их решения.
According to the data of systematic international researches, in particular the Organization of econom
ic collaboration and development, in the program for international student assessment PISA (Pro
gramme for International Student Assessment); International association in learning achievements
assessment and monitoring research of "Investigation of quality of the text reading and understand
ing" PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study) to the list of countries - the leaders of
school education, in which special attention is paid to the teachers selection and preparation, Cana
da, group of countries of South-east Asia and the Pacific region (Singapore, Republic Korea, Taiwan,
Hong Kong, Japan), Finland and Belgium from. Europe are included. To the countries with permanent
stability and historical achievements of pedagogical science in the branch of teachers preparation the
USA, Great Britain, France and Federal Republic of Germany. On a background these countries we
will make an attempt to compare teachers preparation in Ukraine and through it to find out trends
and to outline the situational problems of Ukrainian pedagogical education and to offer recommenda
tions concerning their decision.
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ
І А. Зязюн
Проблема
У сучасній у к р а ї н с ь к і й ш к о л і д о с и т ь ви
сокий відсоток вчителів, я к і не підготовлені
до в и к о н а н н я з н а л е ж н о ю я к і с т ю свого про
фесійного обов'язку. Це п о я с н ю є т ь с я , з одно
го боку, в и п а д к о в и м в и б о р о м професії, з ін
шого - н и з ь к и м р і в н е м п р о ф е с і й н о ї підготов
к и у В Н З педагогічного п р о ф і л ю . З а д а н и м и
о п и т у в а н н я соціологічної с л у ж б и У Ц Е П Д
імені О . Р а з у м к о в а , п р о в е д е н о г о в усіх регіо
н а х У к р а ї н и 18-24 в е р е с н я 2002 р., 41,6 % рес
пондентів в в а ж а ю т ь , щ о діти о ц і н ю ю т ь авто
р и т е т у ч и т е л я як " н и з ь к и й " , 42,6 % як "серед
ній" і л и ш е 9,1 % р е с п о н д е н т і в в в а ж а ю т ь , що
в ч и т е л ь м а є с е р е д д і т е й в и с о к и й рівень авто
р и т е т у .
Водночас л и ш е 11,4% о п и т а н и х в в а ж а
ють, щ о с е р е д б а т ь к і в у ч и т е л ь м а є " в и с о к и й "
а в т о р и т е т , 45,8 % р е с п о н д е н т і в в в а ж а є учи
т е л ь с ь к и й а в т о р и т е т у б а т ь к і в с ь к о м у середо
вищі "середнім", а 34,8% - " н и з ь к и м " [6,153].
В останні р о к и з у к р а ї н с ь к и х ш к і л пішла
з н а ч н а кількість н а й т а л а н о в и т і ш и х і
найпід-г о т о в л е н і ш и х в ч и т е л і в в інші найпід-г а л у з і з метою
о т р и м а н н я в и щ о ї з а р п л а т и . Н а т о м і с т ь , в
ш к о л а х о к р е м и х регіонів н а 10-40% зросла
к і л ь к і с т ь в ч и т е л і в - п е н с і о н е р і в [6,165-166].
З р о с т а є н е з а д о в о л е н і с т ь в ч и т е л і в невиконан
н я м С т а т т і 57 З а к о н у У к р а ї н и " П р о освіту". У
Д е р ж а в н і й п р о г р а м і " В ч и т е л ь " , з а т в е р д ж е
ній Постановою К а б і н е т у Міністрів У к р а ї н и
№ 379 від 28 б е р е з н я 2002 р. з а з н а ч а є т ь с я :
" Н е подолано в п л и в н е г а т и в н и х чинників, щ о
с п р и ч и н я ю т ь в і д п л и в в и с о к о к в а л і ф і к о в а н и х
педагогічних п р а ц і в н и к і в до і н ш и х с ф е р . З
к о ж н и м роком с т а є відчутною н е с т а ч а вчите
лів, вихователів, м а й с т р і в виробничого нав
ч а н н я т а і н ш и х педагогічних працівників.
(2)П р о ф е с і я в ч и т е л я в т р а ч а є п р е с т и ж . Існує
невідповідність м і ж суспільною р о л л ю і соці
а л ь н и м с т а т у с о м у ч и т е л я " [1,176].
Аксіологічні пріоритети підготовки
вчителя
Економічні, соціально-політичні і суспіль
ні п р о ц е с и п р и з в е л и у в і т ч и з н я н і й освіті до
загрозливої ситуації, з а я к о ю п р о г л я д а ю т ь с я
о з н а к и деградації молодого покоління, духов
ного і фізичного збідніння самої людини.
О ч е в и д н і ш о ю с т а є н е о б х і д н і с т ь невід
к л а д н и х заходів щ о д о з б е р е ж е н н я системи
освіти і н а г р о м а д ж е н и х в і т ч и з н я н о ю ш к о л о ю
та педагогічною н а у к о ю т р а д и ц і й і досвіду.
С у с п і л ь с т в у с л і д в и з н а ч и т и п р і о р и т е т н е
с т а в л е н н я до освіти, до соціальної місії вчи
т е л я . У ч и т е л ь — це т о й основний с т р и ж е н ь
духовної к у л ь т у р и , від якого з а л е ж и т ь не ли
ше те, я к и м и ми є сьогодні, а л е й те, я к и м и ми
будемо в м а й б у т н ь о м у . З а в т р а ш н і й д е н ь Ук
р а ї н и буде багато в ч о м у в и з н а ч а т и с я рівнем
освіти і п р о ф е с і й н о ї підготовки сучасного мо
лодого покоління, його світоглядної позиції,
б а ж а н н я м і в м і н н я м б р а т и а к т и в н у у ч а с т ь у
відродженні У к р а ї н и .
У ч и т е л ь - ц е н т р а л ь н а ф і г у р а суспільних
п е р е т в о р е н ь , від його образу, соціальної по
зиції, ціннісно-цільових установок з а л е ж а т ь
р е з у л ь т а т и п р о ф е с і й н о ї с п р о м о ж н о с т і кож
ної людини. "Унікальність педагогічної про
фесії п о л я г а є ще й у тому, що, створюючи
умови д л я с т и м у л ю в а н н я активності своїх
вихованців, п р о д у м у ю ч и й а н а л і з у ю ч и ком
п л е к с різнорідних з а в д а н ь , педагог творчо
а к т у а л і з у є т ь с я , в и к о р и с т о в у ю ч и в л а с н і
творчі р е с у р с и " [3, 500]. Ці р е с у р с и й склада
ють аксіологічну основу в ч и т е л ь с ь к о ї педаго
гічної дії.
С у ч а с н а в и щ а ш к о л а не р е а л і з у є в сис
темній цілісності п р о б л е м у ф о р м у в а н н я , роз
в и т к у ціннісних орієнтацій майбутнього вчи
т е л я в процесі його професійно-педагогічної
підготовки.
Щ е А . Дістервег п і д к р е с л ю в а в , щ о умож
л и в л е н н я якісного в и к о н а н н я освітніх зав
дань, п о с т а в л е н и х п е р е д в ч и т е л е м , з а л е ж и т ь
в основному від н а б о р у п р о ф е с і й н и х ціннос
тей. В с е с в і т н ь о з н а н и й педагог в и з н а ч и в
с п е к т р цінностей, без я к и х н е м о ж л и в о уяви
ти особистість в ч и т е л я . " В с я діяльність вчи
т е л я м а є с л у ж и т и п р и к л а д о м організованос
ті, точності, с у м л і н н о с т і в и к о н а н н я своїх
обов'язків [2,317]. Д і с т е р в е г п і д к р е с л ю в а в
п р и ц ь о м у необхідність і н т е р и о р и з а ц і ї цієї
с и с т е м и цінностей, їх " п р и в л а с н е н н я " , перет
в о р е н н я в ч и т е л ь с ь к о ю свідомістю в д е я к и й
в н у т р і ш н і й с т а н д а р т л ю д с ь к о ї поведінки і
відношень. Д л я в и к о н а н н я своїх обов'язків
в ч и т е л ю н е о б х і д н о в и з н а в а т и ї х с в о ї м и ,
в н у т р і ш н ь о б у т и з н и м и згодним [2, 318].
Н а р і з н и х е т а п а х людського ж и т т я н а
п е р ш и й п л а н в и х о д я т ь л ю д с ь к і цінності. Я к
с п р а в е д л и в о з а з н а ч и в С . Л Р у б і н ш т е й н , "цін
ності — це не те, за що ми п л а т и м о , а те, зара
ди чого ж и в е м о " [5, 253]. А ж и в е м о ми з а р а д и
найціннішого в ж и т т і — з а р а д и н а ш и х дітей,
я к і с п р и й м а ю т ь провідними особистими цін
н о с т я м и п е р е д у с і м ті, щ о с к л а д а ю т ь я д р о
ціннісної с и с т е м и їхніх вчителів.
С и с т е м а цінностей педагога — його внут
рішній світ, щ о в и н и к а є п е р е в а ж н о я к ре
з у л ь т а т п р о ц е с у його професійно-педагогіч
ної підготовки у В Н З .
У с т р у к т у р і професійно-педагогічної під
готовки в ч и т е л я категорії цінність н а л е ж и т ь
особливе місце, як ф у н д а м е н т у , на я к и й спи
р а ю т ь с я всі інші к о м п о н е н т и системи. Цін
ності т у т — це духовні ф е н о м е н и , що м а ю т ь
особистісний с м и с л і в и с т у п а ю т ь орієнтира
м и людської поведінки т а ф о р м у в а н н я жит
т є в и х і п р о ф е с і й н и х установок студентів,
майбутніх в ч и т е л і в - в и х о в а т е л і в підростаю
чого покоління.
Д у х о в н и й р о з в и т о к особистості в ч и т е л я
з д і й с н ю є т ь с я я к і с н і ш е і грунтовніше в умо
вах, к о л и п р і о р и т е т н и м у змісті п р о ф е с і й н о —
педагогічної підготовки є аксіологічний ком
понент, що уособлює необхідність прилучен
ня в ч и т е л я до методологічних, т е о р е т и ч н и х і
п р и к л а д н и х з н а н ь п р о цінності, п р о їхню
п р и р о д у , м е х а н і з м и р о з в и т к у і способи фун
кціонування, а т а к о ж п р о професійно-педа
гогічні цінності, що х а р а к т е р и з у ю т ь профе
сійне с т а н о в л е н н я і с а м о в д о с к о н а л е н н я осо
бистості сучасного в ч и т е л я .
П о р я д з вибором тієї чи іншої системи цін
ностей існує і п р о б л е м а їх ієрархічності. Прі
о р и т е т н и м и цінностями сучасної освіти є
цінності національні, що в и я в л я ю т ь с я в до
с я г н е н н я х національної к у л ь т у р и , мистецтва,
н а у к и і техніки.
С у т т є в е з н а ч е н н я в п р и л у ч е н н і майбут
нього в ч и т е л я д о н а ц і о н а л ь н и х цінностей
у ч і н н я в процесі його професійно-педагогіч
ної підготовки м а є к л а с и ф і к а ц і я національ
н и х освітніх цінностей. Національні цінності,
н а д у м к у в ч е н и х , в к л ю ч а ю т ь д о с я г н е н н я
к у л ь т у р и , з о к р е м а й педагогічної, історично
у с т а л е н і т р а д и ц і ї н а р о д у у с ф е р і в и х о в а н н я й
учіння, к л а с и ч н у с п а д щ и н у в и д а т н и х націо
н а л ь н и х педагогів, їхні основоположні ідеї,
теорії і концепції, д и д а к т и ч н і й методичні
розробки, н а в ч а л ь н і книги й методичні посіб
ники, технологічні способи й п р и й о м и нав
ч а н н я , інноваційний т в о р ч и й педагогічний
досвід, п р а в о в і й з а к о н о д а в ч і акти, програмо
ві д о к у м е н т и , що в и з н а ч а ю т ь прогресивні ре
ф о р м и , п і д т р и м у ю т ь педагогічне п о к л и к а н н я
і т а л а н т , р о з в и в а ю т ь ціннісні підходи до по
т е н ц і а л у інноваційної д і я л ь н о с т і в ч и т е л я ,
в и з н а ч а ю т ь професійно-ціннісні якості д л я ї х
в и х о в а н н я і р о з в и т к у в освітній системі тощо.
[4,6-7].
Національні цінності є своєрідними похід
н и м и від з а г а л ь н о л ю д с ь к и х , національно-ду
х о в н и х та м а т е р і а л ь н и х цінностей будь-якого
суспільства і його народу. Ці цінності зумов
л ю ю т ь вибір т и х педагогічних цінностей, щ о
здатні с к л а с т и с и с т е м у аксіологічних пріори
тетів. Вони а к т и в н о с т и м у л ю ю т ь р о з в и т о к
теорії і п р а к т и к и освіти, професійно-педаго
гічної підготовки сучасного в ч и т е л я . Націо
нальні цінності л и ш е тоді с т а ю т ь цінностями
Постметодика, № 4 (Щ, 2009
(3)4
ФмосоФт осшм
освіти, к о л и не д о п у с к а ю т ь п р о т и с т а в л е н н я
однієї д и т и н и іншій п р и н а л е ж н о с т і до р і з н и х
національностей, к о л и н а в ч а ю т ь к о ж н у з н и х
р о з у м і т и і п і д т р и м у в а т и національні почут
т я , відчувати і б а ч и т и в е л и ч й історичне зна
ч е н н я внеску кожного н а р о д у в к у л ь т у р у і
д у х о в н и й р о з в и т о к людства.
З в е р н е н н я д о н а ц і о н а л ь н и х ц і н н о с т е й
с п р и я є більш глибокому підходу до виявлен
ня якісної своєрідності, с п е ц и ф і ч н о провід
н и х аксіологічних орієнтирів освіти, харак
т е р н и х д л я р і з н и х націй, і р а з о м з т и м більш
чіткого в и з н а ч е н н я їх с п і в в і д н о ш е н н я з педа
гогічними цінностями світового загальнолюд
ського значення.
Р е з у л ь т а т и а н а л і з у й е к с п е р и м е н т а л ь н о г о
в и я в л е н н я аксіологічних п р і о р и т е т і в націо
нальної освіти в и з н а ч а ю т ь в и р і ш а л ь н и й
в п л и в на р о з в и т о к ціннісних орієнтацій осо
бистості майбутнього в ч и т е л я за умови, к о л и :
• цілі п р о ф е с і й н о ї підготовки в ч и т е л я під
владні аксіологічному орієнтиру;
• зміст професійно-педагогічної підготов
ки в і д о б р а ж а є історичні і сучасні цінності пе
дагогічної дії;
• процес професійної підготовки в ч и т е л я
б а з у є т ь с я на аксіологічних с к л а д о в и х і підпо
р я д к о в у є т ь с я логіці ціннісної с ф е р и особис
тості;
• технології професійно-педагогічної під
готовки є с т и м у л а м и о п а н у в а н н я
аксіологіч-ного потенціалу змісту освіти;
• аксіологічні цінності х а р а к т е р и з у ю т ь
ж и т т є в у позицію в ч и т е л я і р е а л і з у ю т ь с я в
педагогічній дії.
Д о с л і д ж е н н я аксіологічних п р о б л е м істо
рії освіти, з в е р н е н н я до з а г а л ь н о л ю д с ь к и х
цінностей, н а ц і о н а л ь н и х цінностей - пріори
тетів освіти, п р о б л е м духовності особистості
були й з а л и ш а ю т ь с я потребою р о з в и т к у су
часної педагогічної освіти, т о м у що саме цін
ності є своєрідною л а н к о ю , що п о є д н у є в од
ному цілому м и н у л е й м а й б у т н є в і т ч и з н я н о ї і
світової педагогічної н а у к и .
Д л я о п а н у в а н н я і п р и й н я т т я в ч и т е л е м в
якості провідних ідеалів, н о р м і установок
майбутньої педагогічної діяльності гуманіс
т и ч н и х педагогічних ц і н н о с т е й освіти, що
в к л ю ч а ю т ь з а г а л ь н о л ю д с ь к і й національні
ціннісні пріоритети, необхідно п р о ж и в а т и й
п е р е ж и в а т и , з а х и щ а т и і с т в е р д ж у в а т и вка
зані цінності в соціально корисній і продук
тивній творчій діяльності в процесі професій
но-педагогічної підготовки. Цінності, в и з н а н і
й опановані м а й б у т н і м в ч и т е л е м , що с т а л и
невід'ємними с к л а д о в и м и його потребнісно—
емоційно-почуттєвої с ф е р и і
суб'єктивно-о-собистісної педагогічної дії, п р я м о в п л и в а ю т ь
на с т а н о в л е н н я і р о з в и т о к його професіона
л і з м у та педагогічної майстерності.
О д н а к у сучасному освітньому процесі пе
дагогічного навчального з а к л а д у п и т о м а вага
такої діяльності є н е з н а ч н о ю , т о м у зміст і
технології п р о ф е с і й н о - п е д а г о г і ч н о ї о с в і т и
п о т р е б у ю т ь в д о с к о н а л е н н я і розробки.
Професійна підготовка вчителя
П о с и л е н н я уваги до п р о ф е с і й н о ї підготов
ки вчителів з у м о в л е н е у в е д е н н я м у масову
ш к і л ь н у п р а к т и к у технологій і м е т о д и к р о з
-вивального учіння. Логіка р о з в и т к у н а у к о в и х
н а п р я м і в , їх к о н ц е п т у а л ь н е о с м и с л е н н я і
у з а г а л ь н е н н я закономірно в и с у в а є з а в д а н н я
докорінної п е р е б у д о в и ш к о л и , к а р д и н а л ь н о ї
зміни н а п р я м і в в учінні. Т а к и м н а п р я м о м мо
ж е с т а т и особистісно-розвивальний.
З а умов такого підходу з р о с т а ю т ь вимоги
до якості професійної підготовки майбутніх
вчителів. У в и щ и х н а в ч а л ь н и х з а к л а д а х у
підготовці студентів до педагогічної професії
н е д о с т а т н ь о в р а х о в у ю т ь с я об'єктивні тен
денції, п р и т а м а н н і р о з в и т к у освіти в цілому,
в т о м у числі й педагогічної:
- з р о с т а н н я ролі д і а г н о с т у в а н н я в обґрун
туванні й оцінці р е з у л ь т а т і в учіння;
- п і д в и щ е н н я інтенсивності учіння на ос
нові в и к о р и с т а н н я с у ч а с н и х педагогічних
технологій;
- р о з р о б к а і р е а л і з а ц і я освітніх с т а н д а р т і в
та з а б е з п е ч е н н я їх досягнень відповідними
н а в ч а л ь н о - м е т о д и ч н и м и м о д у л я м и ;
- інтеграція і д и ф е р е н ц і а ц і я н а в ч а л ь н и х
курсів, видів, ступенів та з а к л а д і в освіти;
- п о с и л е н н я індивідуально-творчого нача
ла учіння;
- постійне з а с т о с у в а н н я евристичної ди
д а к т и к и .
У підготовці в ч и т е л я ф а к у л ь т е т а м і ка
ф е д р а м доцільно в р а х о в у в а т и існуючі супе
речності між:
• з одного боку, в е л и к о ю кількістю дослід
ж е н ь , т а к чи і н а к ш е п о в ' я з а н и х з опануван
н я м професії в ч и т е л я , а з іншого н е в и р і ш е
-ністю н а й в а ж л и в і ш и х п р о б л е м п р а к т и к и пе
дагогічної п р а ц і в загальноосвітній школі,
професійної підготовки вчителів, р о з в и т к у
їхньої педагогічної м а й с т е р н о с т і як с и с т е м и
компетенцій;
• з а п р о в а д ж е н н я м в р е а л ь н і й педагогічній
п р а к т и ц і р о з в и в а л ь н о г о у ч і н н я учнів, необ
хідністю нового т и п у педагогічної дії в ч и т е л я
й у с т а л е н о ю м о д е л л ю в и щ о ї педагогічної ос
віти, орієнтованої п е р е в а ж н о на " з н а н н є в у
парадигму", щ о о б м е ж у є м о ж л и в о с т і вибору
змісту, освітніх т р а є к т о р і й , ф о р м п і д в и щ е н н я
освітнього рівня учнів;
• і н д и в і д у а л ь н и м и с т р а т е г і я м и
особистіс-но-професійного р о з в и т к у в ч и т е л і в і відсут
ністю в системі вищої педагогічної освіти
а д е к в а т н и х м о д е л е й і технологій учіння;
• однобічною орієнтацією в и щ о ї педагогіч
ної освіти на п і д в и щ е н н я "науковості", збага
ч е н н я її новими д и с ц и п л і н а м и і все більш
очевидним р о з у м і н н я м того, що підготовку
в ч и т е л я як суб'єкта педагогічної дії в умовах
варіативності змісту шкільної освіти немож
ливо з а б е з п е ч и т и ш л я х о м простого інформа
ційного н а с и ч е н н я ;
• багатопредметністю, різноманітністю з а
-гальнопедагогічних підходів, теорій, систем
учіння в школі і н е р о з р о б л е н і с т ю єдиної о р
-ганізаційнодіяльнісної стратегії і п р о г р а м и
(4)ФиосоФт осмж
р о з в и т к у особистості майбутнього в ч и т е л я в
освітньому процесі;
• о б ' є к т и в н и м и і з р о с т а ю ч и м и вимогами
п р а к т и к и до особистості в ч и т е л я і відсутніс
тю цілісної теорії, що р о з к р и в а є сутнісні оз
н а к и ф е н о м е н у його
особистісно-професій-ного р о з в и т к у у в и м і р а х о с н о в о п о л о ж н и х
компетенцій педагогічної майстерності.
Які "слабкі" м і с ц я сучасної професійної
підготовки в и я в л е н і р і з н и м и дослідниками із
п і д в и щ е н н я я к о с т і п р о ф е с і й н о ї підготовки
вчителів? П е р е д у с і м , ф о р м и роботи зі сту
д е н т а м и п е р е в а ж н о є ф р о н т а л ь н и м и і групо
вими. В р е з у л ь т а т і т и п о в и м я в и щ е м стає
нес-ф о р м о в а н і с т ь у м а й б у т н і х педагогів т в о р ч и х
здібностей, н е в м і н н я п о в ' я з у в а т и в єдине ло
гічне ціле і н ф о р м а ц і ю і з с у м і ж н и х с ф е р
знання. У д о с л і д ж е н н я х т а к о ж з а з н а ч а є т ь с я ,
щ о с т у д е н т и п о т р е б у ю т ь н е л и ш е інтелекту
альної допомоги, а л е й
психолого-педагогіч-ної підтримки.
Побудова єдиної с и с т е м и
психолого-педа-гогічного с у п р о в о д у в ч и т е л і в в процесі про
фесійної підготовки у В Н З д о з в о л и т ь підви
щ и т и р і в е н ь ї х о с о б и с т і с н о - п р о ф е с і й н о г о
р о з в и т к у . С и с т е м а с у п р о в о д у п е р е д б а ч а є
якісне п о л і п ш е н н я допомоги і п і д т р и м к и май
бутнім в ч и т е л я м . У р я д і В Н З У к р а ї н и роз
р о б л я є т ь с я к о н ц е п ц і я п о л і ф у н к ц і о н а л ь н о г о
с у п р о в о д у студентів. Н а п р я м а м и такого суп
роводу є:
• н а в ч а л ь н о - п е д а г о г і ч н а і психологічна
взаємодія;
• в з а є м о д і я на основі науково-дослідної
діяльності;
• міжособистісна в з а є м о д і я суб'єктів нав
чально-виховного п р о ц е с у ;
• в з а є м о д і я на основі адресної психологіч
ної допомоги і педагогічної п і д т р и м к и студен
та;
• в з а є м о д і я в і н д и в і д у а л ь н о м у опануванні
к у р с у педагогічної м а й с т е р н о с т і з розробле
ними т е о р е т и ч н и м и і п р а к т и к о - л а б о р а т о р н и
м и з а в д а н н я м и .
Ф о р м а м и с у п р о в о д у м а й б у т н і х вчителів
м о ж у т ь бути: педагогічні майстерні; проб
лемні групи; к о м у н і к а т и в н і групи, ц е н т р и пе
дагогічної майстерності.
Р е а л і з а ц і я ц и х підходів п е р е д б а ч а є : побу
дову розгорнутої теоретико-методологічної
б а з и д л я м о д е л ю в а н н я процесів р о з в и т к у
л ю д и н и я к і н т е г р а л ь н о ї і н д и в і д у а л ь н о с т і ;
р о з в и т о к цільової, змістовної і технологічної
бази, н а у к о в о д о с л і д н и х п р о е к т і в і к о р е к ц і й
-н о - р о з в и в а л ь -н и х п р а к т и ч -н и х розробок. Ос
новним р е з у л ь т а т о м с у п р о в о д у студентів в
педагогічному В Н З , н а я к и й о р і є н т у ю т ь с я
спеціалісти, с т а є п о в е р н е н н я до сутності пе
дагогічної професії, щ о п е р е д б а ч а є :
• опору на д о с я г н е н н я і успіх дитини;
• допомогу і п і д т р и м к у у ч н я в оптимістич
ному с п р и й м а н н і світу в усій його складності
й відповідно до с т р а т е г і й модернізації освіти;
• свободу д и т и н і ш л я х о м р о з в и т к у її твор
чого потенціалу, відповідно до п р и р о д н и х за
датків.
О д н и м з а с п е к т і в організації супроводу
студентів у В Н З педагогічного п р о ф і л ю є
проблема в и в ч е н н я індивідуальних особли
востей майбутніх в ч и т е л і в і м о ж л и в о с т е й їх
в р а х у в а н н я в н а в ч а л ь н о - в и х о в н о м у процесі.
П р о в о д я т ь с я д о с л і д ж е н н я , п р и с в я ч е н і вияв
л е н н ю т е н д е н ц і й р о з в и т к у індивідуальних
в л а с т и в о с т е й і я к о с т е й особистості в процесі
у ч і н н я у В Н З , п о ш у к о в і нових, більш ефек
т и в н и х с и с т е м психолого-педагогічного взає
м о в п л и в у в системі "педагог — студент". Ці
д о с л і д ж е н н я с п р я м о в а н і на в и я в л е н н я й
оцінку р і в н я в и я в л е н н я у студентів т и х пара
метрів, що є н а й б і л ь ш з н а ч у щ и м и детермі
н а н т а м и і н д и в і д у а л ь н и х особливостей діяль
ності:
• с п р я м о в а н і с т ь особистості;
• особливості основних п і з н а в а л ь н и х про
цесів;
• н а я в н і с т ь к о м п е т е н т н о с т е й особистішої
педагогічної майстерності;
• з а д о в о л е н н я п р о ц е с о м учіння;
• з а д о в о л е н н я своїм р е й т и н г о м в колекти
ві тощо.
В а р т о наголосити, що необхідність усебіч
ного д о с л і д ж е н н я індивідуальності студента
не м а є з в у ж у в а т и с я до індивідуального під
ходу. М а й б у т н і й в ч и т е л ь в у м о в а х модерніза
ції освіти р о з г л я д а є т ь с я як суб'єкт педагогіч
ної дії, як носій ініціативи, з д а т н и й до само
п і з н а н н я і с а м о р о з в и т к у .
У к р а ї н с ь к а в и щ а ш к о л а п е р е ж и в а є пері
од інтеграції в є в р о п е й с ь к и й освітній простір.
П р и є д н а н н я У к р а ї н и д о Болонської деклара
ції п е р е д б а ч а є : в в е д е н н я системи, що забез
п е ч у є рівнозначність дипломів; дворівневої
системи підготовки в усіх к р а ї н а х (бакалавр,
магістр, д о к т о р с ь к и й ступінь); єдиного обліку
трудової ємності н а в ч а л ь н и х курсів; підви
щ е н н я мобільності студентів, педагогів і дос
лідників; р о з в и т к у співробітництва у с ф е р і
з а б е з п е ч е н н я я к о с т і освіти з м е т о ю створен
ня р і в н о з н а ч н и х к р и т е р і ї в і методологій.
Д л я а к т и в н о ї участі професорсько-викла
дацького с к л а д у педагогічних В Н З У к р а ї н и в
модернізації в и щ о ї педагогічної освіти в умо
в а х Болонської угоди необхідно достатньо
повно у я в л я т и підготовку педагогічних кад
рів, с т р у к т у р у , організаційні особливості ви
щої педагогічної освіти у к р а ї н а х світу взага
лі та є в р о п е й с ь к и х к р а ї н а х , зокрема.
Особливості підготовки вчителів
у деяких країнах світу
Сполучені Літати Америки
А м е р и к а н с ь к і вчені в и з н а ю т ь , щ о д л я
е ф е к т и в н о ї підготовки в ч и т е л і в необхідно
с т в о р и т и у м о в и д л я творчої організації педа
гогічного досвіду студентів. Д л я здійснення
цього п р о ц е с у п р о п о н у є т ь с я :
• індивідуалізовані п р о г р а м и учіння;
• індивідуальне н а с т а в н и ц т в о ;
• учіння, побудоване на основі семінарів,
щ о с п р и я ю т ь р о з в и т к у р е ф л е к с и в н о г о мис
л е н н я ;
• в е д е н н я с т у д е н т а м и " щ о д е н н и к а р е ф
лексії";
Постметпдика, № 4 (88), 2009
(5)6
ФмосоФш оошш
• с т в о р е н н я с т у д е н т а м и , р а з о м з педагога
ми, проблемної моделі педагогічного процесу;
• с т в о р е н н я в у н і в е р с и т е т а х Ц е н т р і в пе
дагогічної майстерності.
Франція
П е р ш а педагогічна у м о в а професійно-пе
дагогічної підготовки в ч и т е л я с п р я м о в у є т ь с я
на з а б е з п е ч е н н я :
• мотивованості в и б о р у педагогічної про
фесії (майбутні с т у д е н т и у н і в е р с и т е т с ь к и х
інститутів в і д б и р а ю т ь с я на основі особової
справи, рекомендації педагогічних колекти
вів і спеціальних співбесід у В Н З з абітурієн
тами);
• ф о р м у в а н н я о с о б и с т і ш и х я к о с т е й вчи
т е л я з допомогою к у р с і в за вибором: інте
грованість свідомості; глобальність м и с л е н н я ;
ш и р о к а і н ф о р м о в а н і с т ь ; педагогічна май
стерність;
• підготовки в ч и т е л я до в и р і ш е н н я сучас
них проблем: ш к і л ь н а а д а п т а ц і я дітей р і з н и х
етнічних груп;
• п р а к т и ч н о ї с п р я м о в а н о с т і у в и к л а д а н н і
психології та педагогіки: м а й б у т н і в ч и т е л і
оволодівають т е с т о в и м и з а в д а н н я м и і техні
кою їхньої р о з ш и ф р о в к и .
Другою педагогічною умовою, що забезпе
ч у є п р о ф е с і й н у підготовку в ч и т е л я , є модер
н і з а ц і я педагогічної п р а к т и к и в процесі його
підготовки. Існує т р и м о д е л і педагогічної
п р а к т и к и : 1) педагогічна п р а к т и к а відіграє
п і д п о р я д к о в а н у роль; 2) в ході педагогічної
п р а к т и к и с т у д е н т и оволодівають л и ш е мето
д и ч н и м и п р и й о м а м и ; 3) під ч а с педагогічної
п р а к т и к и с т у д е н т и о в о л о д і в а ю т ь аналітич
ною педагогікою. Д у м а є т ь с я , щ о з а т р е т ь о ю
м о д е л л ю й повинна м о д е р н і з у в а т и с я педаго
гічна п р а к т и к а .
У ф р а н ц у з ь к і й педагогічній освіті наміча
є т ь с я т е н д е н ц і я р е ф о р м у в а н н я педагогічної
п р а к т и к и з а т а к и м и н а п р я м а м и : з б і л ь ш е н н я
обсягу годин п р а к т и к и , різноманітність місць
її п р о в е д е н н я ; системність з а в д а н ь проход
ж е н н я педагогічної п р а к т и к и з п о с т у п о в и м
у с к л а д н е н н я м її змісту; п р о в е д е н н я практи
ки в с п е ц і а л ь н и х н а в ч а л ь н о - в и х о в н и х цен
т р а х , в я к и х с и с т е м а т и з о в а н о все п е р е д о в е й
н а й к р а щ е .
Великобританія
У професійній підготовці в ч и т е л я особли
ва увага п р и д і л я є т ь с я глибокому оволодінню
н и м одного з основних п р е д м е т і в , що пропо
н у ю т ь с я в школі, а т а к о ж в и в ч е н н ю особли
востей дітей з р і з н и м и в і д х и л е н н я м и від нор
ми. На відміну від В Н З У к р а ї н и в а н г л і й с ь к и х
у н і в е р с и т е т а х існує т ь ю т о р с ь к а ф о р м а
учін-ня. Тьютор, на відміну від педагога, не н а в ч а є
я к о м у с ь п р е д м е т у , а д о п о м а г а є с т у д е н т у
с к л а с т и особистий п л а н у ч і н н я і к о н с у л ь т у є
його з даного п и т а н н я в п р о д о в ж всього термі
н у н а в ч а н н я . Педагогічна освіта В е л и к б р и т а
-нії м а є цікаві п р а к т и ч н і особливості, з о к р е м а :
• В Н З з о б о в ' я з а н и й спостерігати й аналі
з у в а т и роботу своїх в и п у с к н и к і в в ш к о л і не
м е н ш е р о к у після в и п у с к у ;
• В Н З з о б о в ' я з а н и й з а п р о ш у в а т и до нав
чального п р о ц е с у к р а щ и х учителів;
• В країні створені 74 Ц е н т р и педагогічної
майстерності з ф і н а н с у в а н н я м у 2005-2006 —
2009-2010 н. рр. у розмірі 315 млн. євро. [7, 1].
Федеративна Республіка Німеччина
У Ф Р Н з н а ч н у д о л ю п р о ф е с і й н о ї підго
товки, згідно з н а в ч а л ь н и м п л а н о м , с к л а д а є
самостійна робота студентів. У В Н З прийня
то п р а к т и к у в а т и : н а п и с а н н я с т у д е н т а м и ве
ликої кількості р е ф е р а т і в , в и к о н а н н я твор
чих з а в д а н ь , п р о е к т і в тощо; звіти, доповіді,
які у ф о р м і в и с т у п у на с е м і н а р а х є умовою
д о п у с к у до с к л а д а н н я іспитів і заліків.
У н і м е ц ь к и х В Н З спостерігається:
• стійка т е н д е н ц і я до с к о р о ч е н н я лекцій
ної ф о р м и з а н я т ь і до з б і л ь ш е н н я кількості
з а н я т ь у ф о р м і семінарів;
• підготовка п р о в е д е н н я семінарів с а м и м и
студентами;
• н а д а н н я великої консультаційної допо
моги с т у д е н т а м п р о в і д н и м и в и к л а д а ч а м и
курсів;
• індивідуальна ф о р м а роботи зі студен
тами, що н а б у в а є с т а т у с у основної в навчаль
ному процесі.
На основі а н а л і з у досвіду педагогічних
В Н З та університетів р і з н и х к р а ї н з профе
сійної підготовки в ч и т е л і в в и я в л е н о такі тен
денції у д о с к о н а л е н н я н а в ч а н н я студентів:
• психолого-педагогічна, соціально-психо
логічна і соціологічна с п р я м о в а н і с т ь змісту
педагогічної освіти у ц і л е п о к л а д а н н і цінніс
них орієнтирів;
• р е ф о р м у в а н н я педагогічної п р а к т и к и ;
• р о з в и т о к педагогічної м а й с т е р н о с т і вчи
телів засобами п р а к т и к о - о р і є н т о в а н и х ф о р м
учіння: тренінгових з а н я т ь , м і к р о в и к л а д а н
-ня, м о д е л ю в а н н я н а в ч а л ь н и х ситуацій, ана
л і з у в і д е о ф р а г м е н т і в уроків, шкільні і лабо
р а т о р н і п р а к т и к у м и тощо;
• в и к о р и с т а н н я і н ф о р м а ц і й н и х техноло
гій;
• п і д в и щ е н н я питомої ваги самостійної
підготовки студентів.
П р о а н а л і з о в а н и й досвід підготовки вчите
лів в Україні і за к о р д о н о м д о з в о л я є визна
ч и т и відповідні у м о в и модернізації їхньої
професійної підготовки в системі В Н З :
• в и в ч е н н я і в р а х у в а н н я позитивного дос
віду р е ф о р м у в а н н я п р о ф е с і й н о ї підготовки
в ч и т е л я у В Н З У к р а ї н и і за к о р д о н о м як пер
с п е к т и в а його творчого в и к о р и с т а н н я ;
• розробка т е о р е т и ч н и х м о д е л е й діяль
ності і особистості в ч и т е л я нового т и п у ;
• о б ґ р у н т у в а н н я к р и т е р і ї в
особистісно-професійного р о з в и т к у майбутнього в ч и т е л я
в процесі н а в ч а н н я у В Н З ;
• р о з р о б к а моделі з а б е з п е ч е н н я продук
тивного особистісно-професійного р о з в и т к у
майбутнього в ч и т е л я в ході п р о ф е с і й н о ї під
готовки;
(6)ФмосоФт осшт
• в и я в л е н н я педагогічних умов, що сприя
ю т ь е ф е к т и в н о м у р е ф о р м у в а н н ю н а в ч а л ь н о
-виховного п р о ц е с у в підготовці вчителів;
• мобільність і в а р і а т и в н і с т ь в и б о р у сту
дентом р і в н я п р о ф е с і й н о ї кваліфікації, до
даткової спеціальності, спеціалізації, що за
б е з п е ч и т ь побудову м а й б у т н і м в ч и т е л е м ін
дивідуальної освітньої стратегії.
Загальні підходи до стратегії
реформування освіти в Україні та
поліпшення її якості
Негативна селекція
Помітною є п р о ф е с і й н а занедбаність пе
д а г о г і ч н и х н а в ч а л ь н и х з а к л а д і в У к р а ї н и .
П р и з н а ч е н і д л я підготовки в ч и т е л і в і і н ш и х
педагогічних п р а ц і в н и к і в (психологів, логопе
дів, методистів д о ш к і л ь н о ї освіти, соціальних
п р а ц і в н и к і в та ін.), н а ш і " п е д и " кого т і л ь к и
з а р а з не готують. У с п и с к у спеціальностей —
юристи, соціологи, м е н е д ж е р и , ж у р н а л і с т и ,
п р а ц і в н и к и м и с т е ц т в а т а р е к л а м и , регенти
ц е р к о в н и х хорів. У ш к о л а х , за е к с п е р т н и м и
оцінками, з а л и ш а ю т ь с я п р а ц ю в а т и 15-20%
випускників. П р и ч и н и цієї трагікомедії зро
зумілі: д е ф і ц и т г у м а н і т а р н и х В Н З і необхід
ність в и ж и в а н н я в 1990-х р р . на ф о н і
"масовизації" в и щ о ї освіти з у м о в и л и п е р е п р о ф і л і
-зацію педінститутів: із с т р у к т у р підготовки
кадрів д л я ш к і л вони п е р е т в о р и л и с я в за
гально гуманітарні н а в ч а л ь н і з а к л а д и .
У т р а т а В Н З п р о ф е с і й н о г о п р и з н а ч е н н я з
н и з ь к и м п р е с т и ж е м педагогічної п р о ф е с і ї
п р и в е л и до іншої п р о б л е м и — з н и ж е н н я рівня
абітурієнтів. Ф о р м у л а "нікуди н е п р и д а т н и й ,
п р я м у й до п е д у " с п р а ц ь о в у є й сьогодні. В ре
з у л ь т а т і і в і д б у в а є т ь с я негативна с е л е к ц і я :
с п о ч а т к у до В Н З педагогічного п р о ф і л ю пот
р а п л я ю т ь м а л о мотивовані с т у д е н т и з нега
тивною а к а д е м і ч н о ю і п р а к т и ч н о ю підготов
кою, потім я к і с т ь студентського с е р е д о в и щ а ,
ц і л е с п р я м о в а н о г о я в н о н е н а педагогіку,
в п р о д о в ж д е к і л ь к о х р о к і в п е р е о р і є н т о в у є
т и х небагатьох, х т о дійсно м а в б а ж а н н я с т а т и
в ч и т е л е м , і потім у ш к о л и п о т р а п л я ю т ь н а й
-слабші і не амбіційні в и п у с к н и к и з ч и с л а тих,
хто не зміг ш в и д к о з а й н я т и більш "достойні"
вакансії п і с л я з а к і н ч е н н я В Н З . У б у д ь - я к о м у
правилі, з р о з у м і л о , є в и н я т о к , і ч а с т и н а сту
дентів ц і л е с п р я м о в а н о г о т у є т ь с я до роботи в
школі, а л е їх ч и с л о до н а д з в и ч а й н о с т і м а л е у
надто р о з г а л у ж е н и х п і д с и с т е м а х освітньої
системи.
Початкова школа — основний
базис освіти
В у с ь о м у світі в и щ а освіта є обов'язковою
умовою о т р и м а н н я в ч и т е л е м посади в нав
ч а л ь н о м у з а к л а д і . Н а З а х о д і ц е п и т а н н я
р о з в ' я з а н е , у східних к р а ї н а х н а б л и ж а є т ь с я
до в и р і ш е н н я . Особливі успіхи у ц ь о м у відно
шенні має Ф і н л я н д і я , де ще в 1977 р. була
п р и й н я т а п о с т а н о в а щ о д о н е о б х і д н о с т і
к о ж н о м у в ч и т е л е в і м а т и с т у п і н ь магістра.
І з 1981 р . н а п о с а д у в ч и т е л я з а р а х о в у ю т ь с я
л и ш е магістри. Ф і н с ь к и й досвід н а с л і д у ю т ь
інші к р а ї н и світу, з о к р е м а , Р е с п у б л і к а К о р е я
(Південна К о р е я ) м а є в ж е т р е т и н у вчителів
зі с т у п е н е м магістра чи д о к т о р а (РІі.Б).
В У к р а ї н і ще не всі вчителі м а ю т ь в и щ у
освіту. З н а ч н а ч а с т и н а з н и х п р а ц ю є в ш к о л і
з д и п л о м о м педагогічного у ч и л и щ а чи колед
ж у , особливо в п о ч а т к о в і й школі. Т е р м і н нав
ч а н н я в ц и х з а к л а д а х с к л а д а є т р и роки. У
світі до початкової ш к о л и — стартового май
д а н ч и к а , що з а д а є б а з у і мотивацію подаль
шого учіння — п р и к у т а особлива увага мене
д ж е р і в освіти. Ч а с у д л я з д о б у т т я д и п л о м у
в ч и т е л я п о ч а т к о в о ї ш к о л и в и т р а ч а є т ь с я
б л и з ь к о ш е с т и років. І заробітна п л а т а педа
гогів початкової ш к о л и є в и щ о ю , н і ж в інших
вчителів. Відповідно і п р о ф е с і й н і й підготовці
п р и д і л я є т ь с я з н а ч н а увага. У Південній Ко
реї л и ш е д в а н а д ц я т и у н і в е р с и т е т а м дозволе
на підготовка в ч и т е л і в початкової ш к о л и , в
той ч а с як у ч и т е л і в і н ш и х спеціальностей го
т у ю т ь б л и з ь к о 350 університетів. Як п р а в и л о ,
психолого-педагогічну підготовку спеціально
відібрані к а н д и д а т и н а о д е р ж а н н я вчитель
ського д и п л о м у о д е р ж у ю т ь в магістратурі.
Заробітна плата вчителів
і професійні фільтри
В економічно р о з в и н е н и х к р а ї н а х біль
шість в ч и т е л і в м а ю т ь середній достаток, тоб
то на с е р е д н ь о м у д л я економіки рівні, чи з
д е я к и м його п е р е б і л ь ш е н н я м . Н а ш л я х у д о
реалізації ф о р м у л и " п л а т и т и багато, а л е н а й
-достойнішим" в и б у д о в у є т ь с я система філь
трів. У Канаді, н а п р и к л а д , к о н к у р с абітурієн
тів с т а н о в и т ь 68 осіб на місце, у Фінляндії
-7-10, це в и щ е , н і ж На ю р и д и ч н і чи медичні
спеціальності, а на окремі ф а к у л ь т е т и кон
к у р с сягає й 15 чоловік. Потім потрібно ще
п о т р а п и т и до ш к о л и . В Японії п і с л я закінчен
ня у н і в е р с и т е т у необхідно с к л а с т и спеціаль
н и й іспит на п р и д а т н і с т ь до педагогічної про
фесії і о д е р ж а т и на неї ліцензію. Р е з ю м е над
с и л а є т ь с я д о обраної п р е ф е к т у р и , я к щ о вона
п о д а л а відомості п р о вакансії. На одне місце
м о ж е бути 20-30 з а я в о к . П р е ф е к т у р а влаш
товує свої іспити і, я к щ о вони успішно скла
дені, д е п а р т а м е н т освіти у к л а д а є з у ч и т е л е м
угоду з фіксацією, що т о й т е п е р з н а х о д и т ь с я
в ш т а т і п р е ф е к т у р н и х службовців, і направ
л я є на роботу в ш к о л у .
Ще один ф і л ь т р — і н т е р н а т у р а . П і с л я за
к і н ч е н н я В Н З в и п у с к н и к н е в і д р а з у о д е р ж у є
диплом. П р е т е н д е н т н а в ч и т е л ь с ь к у посаду
рік п р а ц ю є в я к о с т і "помічника в ч и т е л я " й
о д е р ж у є д и п л о м л и ш е п і с л я с к л а д а н н я ква
ліфікаційного іспиту. Педагогічну інтернату
ру в и н а й ш л и у Великобританії, т о м у законо
мірною є її н а я в н і с т ь у к р а ї н а х , де спостері
г а є т ь с я історично с и л ь н и й англійській в п л и в
(Канада, Гонконг). А л е н е з а л е ж н і кваліфіка
ційні іспити в ч и т е л і в н а б у л и п о ш и р е н н я в ба
гатьох к р а ї н а х .
У Ф і н л я н д і ї в в е д е н и й ще більш радикаль
ний м е х а н і з м - річні к о н т р а к т и . К о ж е н новий
н а в ч а л ь н и й рік в ч и т е л і п р и й м а ю т ь с я на ро
боту з а к о н т р а к т о м . Д л я ш к о л и цей м е х а н і з м
є з р у ч н и м , о с к і л ь к и у м о ж л и в л ю є законні
Постметодика, № 4 (88), 2009