Experience of testing of questionnaire "identity / marhinalizm" for sample ov engineering workers

ISSN 2313-7525

In Practice of Leading Scientific Schools

2016 – 5 (17)

https://fdotadotr.wordpress.com/about http://farplss.org/index.php/farplss/about 81

Досвід апробації опитувальника «ідентичність /

маргіналізм» на вибірці інженерно-технічних працівників

Карпенко А.П.

,

Article info Встатті зазначається, що нові вимоги до інженерно-технічних працівників, що потребує високого рівня професійної та психологічної підготовленості, зокрема сформованої професійної ідентичності, яка грає ключову роль в успішності фахівця. Метою дослідження було вивчення професійної ідентичності за допомогою опитувальника «Ідентичність / маргіналізм». Досліджено 180 співробітника українських комерційний компаній: 90 фахівців інженерних спеціальностей та 90 фахівців гуманітарних спеціальностей – та проведено порівняльний аналіз за показниками цього тесту. Статистично значущі розбіжності були виявлені для показників «Професіонал і соціум» (U = 2347,500; p < 0,001), «Соціум і професія» (U = 1637,500; p < 0,001), «Професійна мотивація» (U = 3160,500; p = 0,010), «Професійний вчинок» (U = 1892,500; p < 0,001), «Кар’єра» (U = 3400,000; p = 0,050), «Альтернативний вибір» (U = 3038,000; p = 0,003), «Бути чи вдаватися» (U = 3102,500; p = 0,005). Встановлено, що для інженерно -технічних працівників оцінка професіоналізму залежить від таких чинників як«Мораль» (β = 0,302; p = 0,050) та «Бути чи видаватися» (β = 0,402; p = 0,002).

Ключові слова: інженерно-технічні працівники, професійна ідентифікація, апробація методики, ідентичність, маргіналізм.

The article notes that the new requirements for engineering and technical employees concern the high level of professional and psychological preparedness, in particular the formation of professional identity, which plays a key role in professional success. The aim of the study was to investigate the identity of the employees by the questionnaire "Identity / marginality". The Ukrainian commercial companies’ employees (n = 180) were examined: 90 professional engineers, and 90 specialists of humanities – and the comparative analysis by this questionnaire was performed. Statistically significant differences were found for the indicators "Professional and Society" (U = 2347,500; p <0,001), "Social and profession" (U = 1637,500; p <0,001), "Professional motivation" (U = 3160, 500; p = 0,010), "Professional deed" (U = 1892,500; p <0,001), "Career" (U = 3400,000; p = 0,050), "An alternative choice" (U = 3038,000; p = 0.003), "To be or to seem” (U = 3102,500; p = 0,005). It is established that for engineering and technical employees professional competence score depends on factors such as the "morality" (β = 0,302; p = 0,050) and the "To be or to seem”(β = 0,402; p = 0,002).

Keywords: engineering and technical employees, professional identification, test approbation, identity, marginality.

Received 16 August 2016

Accepted

10 November 2016

Karpenko A.P. Experience of testing of questionnaire "identity / marhinalizm" for sample ov engineering workers

82 Вступ

Розвиток сучасного суспільства та науково технічний прогрес висувають нові вимоги

до інженерно-технічних працівників, що потребує високого рівня професійної та

психологічної підготовленості. Ці вимоги пов’язані із цілим комплексом чинників, серед

яких Л.А.Марцева [8] виділяє: зростання наукомістких виробництв, ефективну діяльність

яких може забезпечити персонал з вищою освітою; інформаційний вибух, що призводить

до подвоєння наукової та технічної інформації за кожні 7-10 років і вимагає від фахівців

здатності та навичок самоосвіти, включення в систему безперервної освіти та підвищення кваліфікації; швидку зміну технологій, що викликає моральне старіння устаткування і вимагає належної фундаментальної підготовки фахівців, здатних швидко освоювати нові технології; пріоритетність міждисциплінарних наукових досліджень, успішність яких залежить від рівня інтеграції знань; комп’ютеризацію, що приводить до автоматизації як фізичної,так і розумової праціі, як наслідок, до зростання значущості творчої не

алгоритмізованоїдіяльності та попиту на фахівців, здатних цю діяльність виконувати.

Сучасному суспільству потрібні фахівці зі сформованими професійними якостями, які

досконало володіють професійною майстерністю [9]. Багато авторів підкреслює ключову

роль сформованої професійної ідентичності в успішності фахівця [11, 12]. Зокрема

І.В.Каплун [6], яка, використовуючи структурний підхід, досліджувала професійну

ідентичність студентів технічних коледжів, зазначає високу актуальність у сучасній науці проблеми професійної ідентичності фахівця, оскільки життєвий успіх, рівень професійної самореалізації особистості залежать від результатів ідентифікаційних процесів. Проте залишається недостатньо розробленим питання методичного забезпечення дослідження

професійної ідентичності зокрема у інженерно-технічних працівників.Отже, важливим

завданням є апробаціяпсиходіагностичнихметодів дослідженняпрофесійної ідентичності

на відповідних контингентах.

Аналіз останніх публікацій.

В практиці українських дослідників достатньо широко використовуються методики

вивчення професійної ідентичності. Серед них провідне місце займають методики

діагностики професійної спрямованості, а саме: методика вивчення статусів професійної

ідентичності (А.А. Азбель, А.Г.Грєцов) [3], диференційно-діагностичний опитувальник

(Е.О.Клімов)[7], опитувальник професійної готовності (Л. Кабардова)[5], методика оцінки

схильності до різних сфер професійної діяльності (Л.Йовайша, адаптація Г.В.Рєзапкіна)

[10], методика «Карта інтересів» (А.Голомшток) [2], методика вивчення професійної

спрямованості (визначення професійно орієнтованого типу особистості) (Дж. Голланд)

[14], методика «Професійні заняття» (Дж. Барретт, модифікація А.В.Фефілова) [1]. Ці

методики використовуються для професійної орієнтації суб’єктів, якізнаходяться у пошуку

професійної ідентичності.

Власне методиками вивчення професійної ідентичності зрілого професіонала

виступають тест на діагностику професійної ідентичності Л.Б.Шнейдер[13] та опитувальник

«Ідентичність/маргіналізм» [4].

Останню методику було розроблено О.П.Єрмолаєвою у 2011 році на основі ознак

поведінки й світогляду, що диференціюють маргінального, ідентичного та «масового»

професійних суб'єктів. Згідно за авторською концепцією ідентичний професіонал – це

особистісно-ментальне ототожнення себе з професією як сферою реалізації своєї життєвої

83

не сформував або втратив ментальну професійну ідентичність і залишив професію. Між цими крайніми полюсами знаходяться масові суб’єкти.

В тексті методики кожне питання припускає вибір тільки одного із трьох запропонованих відповідей, які розташовуються в порядку убування сили емоційного зв'язку і ступені ідентифікації з позицією, сформульованої у питанні.

Перша відповідь –емоційно забарвлена суб'єктна позитивна ідентифікація;

Друга відповідь –прагматична, раціональна або нормативна ідентифікація;

Третя відповідь –нейтральна або негативна ідентифікація.

У дослідженні ці відповіді й самі питання перемішуються й даються у випадковому порядку, щоб виключити «нав'язування» вибору. Кожне питання орієнтовано на розкриття одного із трьох зв'язків: між людиною й професією, професіоналом і суспільством,

суспільством і професією. Найбільша кількість аспектів наведено для зв'язку «людей

-професія» Перелічимо всі вісім шкал опитувальника: «Професіонал і соціум», «Соціум і професія», «Людина і професія: професійний статус і динаміка», «Людина і професія: професійний вчинок», «Людина і професія: кар'єра», «Людина і професія: мораль», «Людина і професія: альтернативний вибір», «Людина і професія: «бути або видаватися».

Для обробки опитувальника авторкою запропоновано дві стратегії аналізу: квазікількісний аналіз та якісний аналіз.

Перший варіант (квазікількісний аналіз). Кожній з трьох відповідей присвоюється

ваговий коефіцієнт. Наприклад, для встановлення рівня ідентичності професіонала перша

відповідь оцінювалась в 3 бали, друга – в 2 бали, а третя – в1 бал. Результати

підсумовуються і нормуються як в цілому за тестом (це дасть загальний індекс ідентичності), так і окремо за кожним з аспектів.

Другий варіант (якісний аналіз) По кожному аспекту окремо підсумовуються відповіді

зо кожною з категорій: емоційна, раціональна, нейтральна. Таким чином визначаються

наступні три параметри: за виборамиперших варіантів відповіді – ступінь ментально

-емоційної ідентичності (МЕІ), за другими–ступінь раціональної відданості(РВ), за третіми –

ступінь нейтрального або індиферентного ставлення (НІС).

Авторка зазначає, що вона використовувала різні за кількістю питань (від 200 до 23) і набору відповідей (від 2 до 10) варіанти опитувальника, які перевірялися на студентах випускних курсів вищих навчальних закладів та групах фахівців різнихпрофілів, що

проходили курси підвищення кваліфікації. О.П.Єрмолаєва [4]вказує, що фінальна версія

опитувальника –є оптимальною за кількістю питань і відповідей, але скоригований варіант,

отриманий за результатами цих досліджень не пройшов процедуру стандартизаціїчерез нестачу статистичних даних. Тому поки він може використовуватисятільки в дослідницьких цілях.

Таким чином, метою статті було дослідження професійної ідентичності інженерно

-технічних працівниківза допомогою опитувальника «Ідентичність / маргіналізм».

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження.

Досліджено 180 фахівців, які працюють в українських комерційних компаніях,

задіяних у високотехнологічних галузях промисловості. З них 90 фахівця інженерних спеціальностей та 90 фахівців гуманітарних спеціальностей. Серед досліджуваних були представники як чоловічої (48,9%), так і жіночої статі (50,1%), віком від 19 до 62 років

(М = 33,611; SD = 11,050). Методиками дослідження виступали опитувальник «Ідентичність /

маргіналізм» [4] та тест надіагностику професійної ідентичності Л.Б.Шнейдер [13]

84

результатів діяльності працівника по відношенню до затвердженого місячного плану (за останній рік у відсотках).

На рисунку 1 схематично наведений порівняльний аналіз за результатами

квазикількісного аналізу за методикою «Ідентичність / маргіналізм». Як видно з даного рисунку за переважною більшістю параметрів виявлено статистично значущі розбіжності.

Так, аналіз за непараметричним U-критерієм Манна-Вітні виявив статистично значущі

розбіжності за шкалою «Професіонал і соціум» (U = 2347,500; p < 0,001). Отже, у порівнянні

із фахівцями гуманітарного профілю інженерно-технічні працівники більш спрямовані на

реалізацію власноїпрофесіональної активності у соціальному середовищі. В соціумі вони частіше здатні робити соціально значущі професійні вчинки.

Рис. 1. Результати квазикількісного аналізу за методикою «Ідентичність /

маргіналізм» в групах фахівців інженерно-технічних та гуманітарних спеціальностей.

Примітка: висота стовпчика – середнє значення за шкалою, довжина відрізку – стандартне

відхилення, знаком * позначені розбіжності, статистично значущі за U-критерієм на рівні p < 0,05, знаком ** –на рівні p < 0,01, знаком *** –на рівні p < 0,001.

За другою шкалою «Соціум і професія» також переважали середньогрупові значення

в групі інженерно-технічних працівників (U = 1637,500; p < 0,001). Тобто ті працівники, що

зайняті в інженерно-технічній сфері вважають свою професію більш важливою для соціуму.

85

За шкалою «Професійний статус і динаміка» статистично значущих розбіжностей не

виявлено (U = 3997,500; p = 0,879). Наступна шкала «Професійна мотивація» також

характеризувалась статистично значущими розбіжностями (U = 3160,500; p = 0,010). Отже,

інженерно-технічні працівники є більш мотивованими стосовно професійної діяльності. Як

вказує О.П.Єрмолаєва [4],суб'єкт з позитивною внутрішньою мотивацією має прагнення

до самореалізації свого потенціалу і не приймає, не інтеріоризує негативну мотивацію, що йде ззовні. Щоб реалізувати себе, такий професіонал звертається до моделі реалізації на

основі механізмів «психологічної раціоналізації ірраціонального» (на суб'єктивному рівні і

в суб'єктивному плані). В результаті у нього ще більше посилюється спрямованість на

самореалізацію в самому процесі праці, а не на соціальний сенс або мету праці,

Як показав аналіз за непараметричним U-критерієм Манна-Вітні за шкалою

«Професійний вчинок» визначені статистично значущі розбіжності (U = 1892,500; p < 0,001).

Вчинок – кінцевий продукт діяльності професіонала, ця реакція переважає у працівників

інженерно-технічних спеціальностей. Відомо, дана шкала характеризує орієнтацію на

наднормативну активність у професійній сфері. Наднормативна професійна активність

може виявитися в переході на новий освітньо-кваліфікаційний або творчий рівень

виконання діяльності.

В свою чергу фахівці гуманітарного профілю характеризувались більшим

середньогруповим рівнем показника «Кар’єра»у порівнянні з іншою групою (U = 3400,000;

p = 0,050). Цю розбіжність можна пояснити наступним чином: гуманітарії більш

ідентифікуються з кар’єрним зростанням, оскільки широкий спектр так званих «менеджерських» посад дає можливість реалізувати різні стратегії вертикальної кар’єри,

тоді як у представників інженерно-технічних спеціальностей кар’єра має більш

горизонтальний характер.

За шкалою «Мораль» статистично значущих розбіжностей між групами виявлено не

було (U = 3446,000; p = 0,077). Для представників інженерно-технічних спеціальностей

властиве статистично значуще переважання средньогрупових показників за шкалою

«Альтернативний вибір» (U = 3038,000; p = 0,003). Це свідчить про те, що вони є більш

відповідальними за свій професійний вибір і окрім цього здатні корегувати його при

виникненні інших, альтернативних варіантів. Тоді як представники гуманітарних

спеціальностей частіше характеризуються безальтернативністю в професійній

ідентифікації, для них частіше характерна одномірність, вузькість мислення,

прямолінійність аргументації при доведенні своєї позиції.

І наостанок, за шкалою «Бути чи вдаватися» переважали середньо групові значення в

групі фахівців гуманітарної сфери (U = 3102,500; p = 0,005). Питання цієї шкали стосувались

ставлення до складання резюме. Відповідно у фахівців із гуманітарною освітою

відзначається більш успішна ідентифікація із образом, який вони формують про себе у резюме.

Таким чином, за допомогою методики «Ідентичність / Маргіналізм» було показано,

що професійна ідентичність фахівців інженерно-технічних спеціальностей є більш

сформованою у порівнянні із фахівцями гуманітарних спеціальностей і стосується таких сфер ідентичності, як взаємовідношення із соціумом, внутрішня мотивація та вміння виявляти вчинкову наднормативну активність, в тому числі примати відповідальність за

альтернативний вибір. Фахівці гуманітарних спеціальностей більш ідентифікуються із

вертикальним кар’єрним зростанням та власним образом в ситуаціях пошуку роботи. Рисунок 2 ілюструє результати якісного аналізу за методикою «Ідентичність /

86

всіма шкалами розбіжності були значущими за U-критерієм. Проаналізуємо далі виявлені

розбіжності між групами порівняння.

Рис. 2. Результати якісного аналізу за методикою «Ідентичність / маргіналізм» в

групах фахівців інженерно-технічних та гуманітарних спеціальностей.

Примітка: висота стовпчика – середнє значення за шкалою, довжина відрізку – стандартне

відхилення, знаком ** позначені розбіжності, статистично значущі за U-критерієм на рівні p < 0,01, знаком *** –на рівні p < 0,001.

За середньогруповим рівнем ментально-емоційної ідентичності переважала група

фахівців гуманітарних спеціальностей (U = 2351,50; p < 0,001). Тобто в цій групі на відміну від

інженерно-технічних працівників у більшому ступені спостерігається прийняття своєї

професійної ідентичності –підвищення суб'єктивної цінності своєї професії на емоційному

рівні. В них активніше відбувається ментально-емоційне ототожнення себе з професією як

сферою реалізації своєї життєвої місії на основі розуміння соціальної функції професії як власної долі.

У фахівців інженерно-технічного профілю за середньогруповими значеннями

переважає раціональна відданість (U = 2839,500; p < 0,001). Вони більш чітко усвідомлюють

своє місце в системі «Я – професія –соціум», в них більш розвинуті рефлексивні уявлення

про себе як професіонала, вони більш зважено ставляться до ситуацій ризику тощо. В цій групі також виявлено перевагу нейтрального / індиферентного ставлення до професії

87

передбачає лише часткову самореалізацію у професійній сфері, тоді як негативна, вибудовує відносини з професією за «периферійним принципом» і віддає перевагу самореалізаціі в інших сферах соціальної активності.

Отже, для працівників інженерно-технічних спеціальностей визначальним є

раціональне сприйняття власної професійної ідентичності, тоді як фахівцям гуманітарних спеціальностей властиве емоційне сприйняття професійної ідентичності.

Дослідження критеріальної валідності шляхом зіставлення показників опитувальника «Ідентичність / Маргіналізм» з тестом на діагностику професійної ідентичності

Л.Б.Шнейдер дозволило виявити наступні статистично значущі кореляції. Самоопис в

категоріях професійного ставлення виявив додатні коефіцієнти кореляції зі шкалами

«Раціональна відданість» (r = 0,235; p = 0,001), «Професіонал і соціум» (r = 0,290; p < 0,001),

«Соціум і професія» (r = 0,164; p = 0,028), «Професійний вчинок» (r = 0,233; p = 0,002). З

іншого боку цей показник виявив від'ємні кореляції зі шкалами «Професійний статус і

динаміка»(r = -0,183; p = 0,014), «Професійний вчинок»(r = 0,233; p = 0,002), «Кар’єра»(r =

-0,292; p < 0,001), «Мораль»(r = 0,284; p < 0,001), «Бути чи видаватися»(r = -0,301; p < 0,001).

Отже, позитивний характер професійної ідентичності відображають виміри раціональної відданості, професійної реалізації в соціумі та професійного вчинку. Саме таки виміри у

більшій мірі характеризують професіоналів інженерно-технічного профілю.

Дослідження критеріальної валідності шляхом зіставлення показників опитувальника «Ідентичність / Маргіналізм» з показниками професійної успішності дозволило виявити наступні закономірності: експертна оцінка рівня професіоналізму статистично значуще

визначалась шкалами «Мораль» (β = 0,302; p = 0,050) та «Бути чи видаватися»(β = 0,402;

p = 0,002). Цей вплив був додатнім. Отже, ідентифікація з моральними аспектами

професійної діяльності та вміння презентувати себе в ситуаціях працевлаштування виступали передумовами позитивного сприйняття професійних якостей співробітника з боку експертів.

Висновки та перспективи подальших досліджень.

Таким чином, за допомогою методики «Ідентичність / Маргіналізм» було показано,

що професійна ідентичність фахівців інженерно-технічних спеціальностей є більш

сформованою у порівнянні із фахівцями гуманітарних спеціальностей і стосується таких сфер ідентичності, як взаємовідношення із соціумом, внутрішня мотивація та вміння виявляти вчинкову наднормативну активність, в тому числі примати відповідальність за

альтернативний вибір. Фахівці гуманітарних спеціальностей більш ідентифікуються із

вертикальним кар’єрним зростанням та власним образом в ситуаціях пошуку роботи.

Отже, для працівників інженерно-технічних спеціальностей визначальним є раціональне

сприйняття власної професійної ідентичності, тоді як фахівців гуманітарних спеціальностей властиве емоційне сприйняття професійної ідентичності. Позитивний характер професійної ідентичності відображають виміри раціональної відданості, професійної реалізації в соціумі та професійного вчинку. Саме таки виміри у більшій мірі характеризують професіоналів

інженерно-технічного профілю. Ідентифікація з моральними аспектами професійної

діяльності та вміння презентувати себе в ситуаціях працевлаштування виступали передумовами позитивного сприйняття професійних якостей співробітника з боку експертів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є вивчення

професійної ідентичності інженерно-технічних спеціальностей в структурі їхніх

88

Література

1. Барретт Дж. Карьера: способности и выбор [Текст] : тесты; пер. с англ.

/ Дж. Барретт; пер. Ю.Р. Соколов. - М. :Астрель : АСТ, 2002. - 208 с.

2. Голомшток А.Е. Методика изучения учащихся в целях профориентации / А. Е.

Голомшток // Школа и производство. - 1994. - №2. - С. 86 - 88.

3. Грецов А. Психологические тесты для старшеклассников и студентов / А. Грецов, А.

Азбель. - СПб: Питер, 2012. —208 с.

4. Ермолаева Е.П. Оценка реализации профессионала в системе «человек–профессия–

общество» / Е.П. Соколова. –М.: Изд-во «Институтпсихологии РАН», 2011. –176 с.

5. Кабардова Л.Н. Опросник профессиональной готовности (ОПГ) / Л.Н. Кабардова. -

[Электронный ресурс]: Режим доступа: http://psiholognew.com/prof012.html -Заглавие с экрана.

6. Каплун І. В. Формування професійної ідентичності майбутніх фахівців інженерно

-технічного профілю у технічнихколеджах [Текст] :автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед.

наук : 13.00.04 - теорія і методика професійноїосвіти / Каплун ІринаВасилівна ; Тернопільський нац.

пед. ун-т ім. В. Гнатюка. - Тернопіль, 2014. - 20 с.

7. Климов Е.А. Выбор профессии и профконсультация / Е.А. Климов / Профессиональное

техническое образование. - 1972. - № 7. - С.50-51.

8. Марцева Л.А.Організаційно-педагогічніумовивиховноїроботи в технічнихколеджах

[Текст] :дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Марцева Людмила Андріївна ; Вінницькийдерж. педагогічний

ун-т ім. МихайлаКоцюбинського. - Вінниця, 2005. – 217с.

9. Онищенко В.Д.Професійна Я-концепція як інтегральна складова ноологічної Я

-концепції особистості/ В.Д. Онищенко / Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2013. - № 3. –С.

39-50.

10. Резапкина Г.В. Отборв профильныеклассы / Г.В. Розапкина. - М.: Генезис , 2006. - 124 с.

11. Сергеєва А.В.Психологічні аспекти становлення інтегральної ідентичності особистості

майбутнього психолога / А.В.Сергеєва // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових

праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України / [за ред. С.Д.Максименка]. –Т.XII, ч. 4. –К.,

2010. –С. 353-361.

12. Шнейдер Л.Б.Профессиональная идентичность и память: опыт генетической

реконструкции/ Л.Б.Шнейдер // Мир психологии.–М., 2001. –№1.–С. 64-78.

13. Шнейдер Л.Б. Личностная, гендерная и профессиональная идентичность: теория и

методы диагностики / Л. Б. Шнейдер. –М.: Моск. психол.-соц. ин-т, 2007. –234 с

14. HollandJ.L. The Psychology of Vocational Choice/ J.L.Holland. - Waltham, Mass.; Blaisdell

Publishing Company, 1966. - 132 p.

References

1. Barrett Dzh. Kar'era: sposobnosty y vybor [Tekst] : testy; per. s anhl. / Dzh. Barrett; per. Yu.R. Sokolov. - M. :Astrel' : AST, 2002. - 208 s.

2. Holomshtok A.E. Metodyka yzuchenyya uchashchykhsya v tselyakh proforyentatsyy / A. E. Holomshtok // Shkola y proyzvodstvo. - 1994. - #2. - S. 86 - 88.

3. Hretsov A. Psykholohycheskye testy dlya starsheklassnykov y studentov / A. Hretsov, A. Azbel'. - SPb: Pyter, 2012. — 208 s.

4. Ermolaeva E.P. Otsenka realyzatsyy professyonala v systeme «chelovek–professyya–obshchestvo» / E.P. Sokolova. – M.: Yzd-vo «Ynstytut psykholohyy RAN», 2011. – 176 s.

5. Kabardova L.N. Oprosnyk professyonal'noy hotovnosty (OPH) / L.N. Kabardova. - [Эlektronnyy resurs]: Rezhym dostupa: http://psiholognew.com/prof012.html -Zahlavye s эkrana.

89

7.Klymov E.A. Vybor professyy y profkonsul'tatsyya / E.A. Klymov / Professyonal'noe tekhnycheskoe obrazovanye. - 1972. - # 7. - S.50-51.

8. Martseva L.A.Orhanizatsiyno-pedahohichni umovy vykhovnoyi roboty v tekhnichnykh koledzhakh [Tekst] : dys... kand. ped. nauk: 13.00.04 / Martseva Lyudmyla Andriyivna ; Vinnyts'kyy derzh. pedahohichnyy un-t im. Mykhayla Kotsyubyns'koho. - Vinnytsya, 2005. – 217s.

9. Onyshchenko V.D. Profesiyna kontseptsiya yak intehral'na skladova noolohichnoyi Ya-kontseptsiyi osobystosti / V.D. Onyshchenko / Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity. – 2013. - # 3. – S. 39-50.

10. Rezapkyna H.V. Otbor v profyl'nye klassy / H.V. Rozapkyna. - M.: Henezys , 2006. - 124 s.

11. Serheyeva A.V. Psykholohichni aspekty stanovlennya intehral'noyi identychnosti osobystosti maybutn'oho psykholoha / A.V.Serheyeva // Problemy zahal'noyi ta pedahohichnoyi psykholohiyi: Zb. naukovykh prats' Instytutu psykholohiyi im. H.S.Kostyuka NAPN Ukrayiny / [za red. S.D. Maksymenka]. – T.XII, ch. 4. – K., 2010. – S. 353-361.

12. Shneyder L.B.Professyonal'naya ydentychnost' y pamyat': opyt henetycheskoy rekonstruktsyy/ L.B.Shneyder // Myr psykholohyy.– M., 2001. – #1. – S. 64-78.

13. Shneyder L.B. Lychnostnaya, hendernaya y professyonal'naya ydentychnost': teoryya y metody dyahnostyky / L. B. Shneyder. – M.: Mosk. psykhol.-sots. yn-t, 2007. – 234 s

14. HollandJ.L. The Psychology of Vocational Choice/ J.L.Holland. - Waltham, Mass.; Blaisdell Publishing Company, 1966. - 132 p.