ISSN 2313-7525
In Practice of Leading Scientific Schools
2016 – 6 (18)
https://fdotadotr.wordpress.com/about http://farplss.org/index.php/farplss/about
28
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ІНТЕЛЕКТОМ ТА КРЕАТИВНИМИ
ЗДІБНОСТЯМИ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Гергель Є. Л.
Криворізький Державний педагогічний університет
Article info У статті запропоновано кількісний та якісний аналіз емпіричного дослідження, присвяченого проблемі взаємозв’язку між інтелектом і креативними здібностями, яке було проведене на контингенті підлітків. Вибірка склала 118 осіб. За його результатами автор робить висновок про те, щокреативні здібності та інтелект не є повністю незалежними – між ними існує статистично достовірний зв'язок.
Ключові слова: креативність, креативні здібності, інтелект, дивергентне мислення, конвергентне мислення, підлітковий вік.
Quantitative and qualitative analysis of the empirical research is suggested in the article. This research is devoted to the problem of interconnection between intellect and creative abilities, and it was conducted with the group of adolescent. Selection amounts to 118 people. Due to its results, the author makes the conclusion that creative abilities and intellect are not completely independent, but statistically certain connection exists between them.
Key words: creativity, creative abilities, intellect, divergent thought, convergent thought, age of adolescence.
Received 09 November 2016
Accepted
30 December 2016
Herhel’ E. L.
The
interconnection between intellect and creative abilities in the age of adolescence
Copyright © 2016 All rights reserved.
Вступ
Одним із найважливіших завдань психологічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування творчої особистості. Але між розумінням проблеми і практичним втіленням у навчальному процесі спеціалізованих програм з розвитку креативних здібностей виникають труднощі, пов’язані насамперед з недостатньою визначеністю теоретичних питань, що врешті викликає значну кількість практичних ускладнень.
Так, деякі автори розглядають креативність лише в межах якісно високого інтелекту як різновид інтелектуальної поведінки. Інші джерелом креативних здібностей бачать особистісні та мотиваційні змінні. Розповсюдженою є думка про креативність як багатовимірне явище, що містить як інтелектуальні, так і неінтелектуальні (особистісні, соціальні) якості.
29 мислення, яке актуалізується при необхідності вибору одного правильного рішення на основі багатьох умов.
Думка про присутність у процесі реалізації креативності як дивергентної, так і конвергентної складових неодноразово виникала в дослідженнях як закордонних, так і вітчизняних науковців (Дж.Гауен, Дж.Гілфорд, Ю.Дері, О.Л.Григоренко, С.Мєднік, Дж.Монета, О.М.Разумнікова, О.Л.Солдатова, К.Текекс, М.О.Холодна та інші). Ця обставина вимагає дещо по-іншому підійти до проблеми формування креативних здібностей з урахуванням як дивергентної, так і конвергентної стратегій організації розумової діяльності.
Мета статті — виявлення взаємозв'язку між інтелектом і показниками креативних здібностей у підлітковому віці.
Контингент та методи дослідження. У дослідженні брало участь 118 учнів 6-х класів (підлітки) м. Кривого Рогу.
Для дослідження структури і проявів креативних здібностей нами були використані дві методики: тест креативності Є.П.Торранса (Torrance Test Creative Thinking) у вербальній і фігурній формах.
Переваги даних тестів – у їх універсальності. У віковому діапазоні тест може застосуватись при роботі з дітьми від молодшого шкільного віку до закінчення школи, а також з дорослими. На російськомовній вибірці методика ТТСТ вперше була адаптована під керівництвом Н.Б.Шумакової за участі А.С.Аверіної, Є.Н.Задоріної таін. в 1991році і сьогодні є однією з найбільш популярних методик діагностики креативних здібностей. У нашому дослідженні стосовно проведення методики і процедури підрахунку результатів ми виходили з рекомендацій автора тесту (Є.П.Торранса).
Фігурна форма – “Короткий тест творчого мислення – КТТМ”, має назву “Незавершені фігури” (усього їх 10). Кожна завершена фігура оцінюється за оригінальністю й ретельністю розроблення ідеї. Кількість виконаних робіт визначає показник швидкості, а ступінь різноманітності відповідей –гнучкість мислення.
Вербальний тест для дослідження показників креативних здібностей Є.П.Торранса, побудований на базі тестів Дж. Гілфорда, відповідає всім вимогам до діагностики креативних здібностей і містить у собі всі показники: швидкість, пластичність або гнучкість, оригінальність мислення. Тест складається з семи субтестів і має підсумковий (інтегральний) показник.
Ще одна обставина, якою був обумовлений вибір нами цих методик, це те, що у вербальній і фігурній формах використовуються спільні показники (критерії).Це позбавило нас необхідності узгоджувати між собою результати й дозволило уникнути подвійного трактування їх у процесі аналізу.
Для діагностики інтелекту ми використали відомі тести інтелекту, розраховані на осіб підліткової та юнацької вікових груп. У даній статті аналізуються дві методики: “Шкільний тест розумового розвитку” (рос. –ШТУР) і тест “Прогресивні матриці Равена”.
ШТРР (шкільний тест розумового розвитку) разом із загальною інформованістю вимірює більшість показників інтелекту, що, за концепцією Дж. Гілфорда, пов’язані з конвергентним мисленням: змістовне групування слів, установлення аналогій, установлення послідовності, логічні класифікації, логічне узагальнення тощо.
30 співвідношення успішності виконання ШТРРу і тесту інтелекту Р.Амтхауера. Коефіцієнт кореляції дорівнював 0,75.
Тест “Прогресивні матриці Равена” (Raven Progressive Matrices, 1936) [1, с. 274-277] був запропонований Дж.Равеном і Л.Пенроузом для вимірювання рівня розвитку загального інтелекту. Були сконструйовані три основні варіанти тесту. Нами був обраний чорно-білий варіант для дітей і підлітків від 8до 14років і дорослих від 20, оскільки він задовольняє задачам дослідження.
Надійність тесту Дж. Равена варіюється в межах від 0,70до 0,89; середня складність завдань тесту 0,32; кореляція з успішністю шкільного навчання 0,72.
При виборі цих методик логіка наших міркувань була такою. Базовою методикою нами був обраний ШТРР – він достатньо надійний і має паралельні форми. “Прогресивні матриці Равена” є класичною методикою дослідження інтелектуального розвитку. Вона є невербальною (при кореляції з вербальними і числовими у межах 0,7-0,91). Перевага цієї методики також і в тому, що її можна використовувати в індивідуальній та груповій діагностичній роботі. Досвіду застосування методики Дж.Равена в системі освіти досить багато, а саме: під час створення і оцінки ефективності експериментальних програм, способів організації навчання (наприклад, традиційного і проблемно-діалогічного); під час експертної оцінки навчальних комплексів з точки зору того, як вони сприяють інтелектуальному розвиткові учнів у часі.
Більше того, заВ.М.Дружиніним, так званий “невербальний інтелект” є комплексним утворенням, розвиток якого визначається переважно досвідом випробовуваного по взаємодії з оточенням, а загальний і вербальний інтелект більшою мірою залежить від спадкових і біологічних чинників [2, с. 82]. Комплекс, що застосовується нами, дозволяє врахувати в дослідженні й цю обставину.
Разом зі стандартними та модифікованими нами методиками вивчення рівня креативних здібностей у дітей підліткового віку, при аналізі даних ми враховували оцінки педагогів, робили висновки про рівень креативності кожної окремої дитини на основі тривалих спостережень за її реальною поведінкою.
Виклад основного матеріалу.
У наступній кореляційній матриці (табл. 1) містяться результати дослідження зв’язку між креативними здібностями та рівнем розумового розвитку.
Виходячи з наведених даних, можна стверджувати, що статистично достовірний зв'язок знайдений між загальним показником ШТРР і чотирма показниками креативних здібностей: семантичною гнучкістю (0,2428; p=0,009), гнучкістю мислення (0,1853; p=0,046), швидкістю асоціацій (0,2353; p=0,011) і продуктивністю (0,2076; p=0,025). Результати тесту Матриці Равена також виявились пов’язаними з цими показниками, до яких додався ще показник “символічна гнучкість” (0,2217; p=0,017).
31 Таблиця 1 Результати кореляційного дослідження зв’язку між креативними здібностями та рівнем розумового розвитку (ШТРР, Матриці Равена) Показники ШТ Р Р – о б із на ніс ть 1 ШТ Р Р – о б із на ніс ть 2 ШТ Р Р – ана ло гії ШТ Р Р – кла си ф ік ац ія ШТ Р Р – уз аг ал ьн е нн я ШТ Р Р – чи сло ві р яди ШТ Р Р – за га ль ни й М ат р и ц і Р аве на Тор. В. –символічна гнучкість 1 0,1827 p=0,05 0 0,0969 p=0,30 1 0,0966 p=0,30 3 0,1515 p=0,104 -0,0519 p=0,58 0 0,0268 p=0,77 5 0,1247 p=0,182 0,2217 p=0,017 Тор. В. –символічна гнучкість 2 0,0650 p=0,48 8 0,0474 p=0,61 3 0,0619 p=0,50 9 0,0215 p=0,819 -0,0195 p=0,83 6 0,0040 p=0,96 6 0,0471 p=0,61 6 0,0969 p=0,30 1 Тор. В. –швидкість висловлювань 0,0474 p=0,61 4 0,0174 p=0,85 3 0,0508 p=0,58 8 0,2077 p=0,025 0,0367 p=0,69 6 0,1399 p=0,134 0,1175 p=0,20 9 0,0831 p=0,37 5 Тор. В. –оригінальність 0,0269 p=0,77 5 0,1533 p=0,10 0 0,0742 p=0,42 9 0,1101 p=0,239 0,0593 p=0,52 7 0,0576 p=0,53 9 0,1471 p=0,115 0,1504 p=0,107 Тор. В. –семантична гнучкість 0,1371 p=0,142 0,3078 p=0,00 1 0,2559 p=0,00 6 0,0751 p=0,423 0,0921 p=0,32 5 -0,0318 p=0,73 5 0,2428 p=0,00 9 0,1749 p=0,06 0 Тор. В. –швидкість асоціацій 0,1995 p=0,03 2 0,2508 p=0,00 7 0,1537 p=0,09 9 0,1732 p=0,063 0,1658 p=0,07 5 0,0263 p=0,78 0 0,2353 p=0,011 0,3068 p=0,00 1 Тор. В. –гнучкість мислення 0,1358 p=0,14 6 0,1294 p=0,16 6 0,0831 p=0,37 5 0,1841 p=0,04 8 0,1430 p=0,126 0,0511 p=0,58 6 0,1853 p=0,04 6 0,2364 p=0,011 Тор. В. –продуктивність 0,1581 p=0,09 0 0,2216 p=0,017 0,1178 p=0,20 8 0,1970 p=0,034 0,0393 p=0,67 6 -0,0109 p=0,90 7 0,2076 p=0,02 5 0,2664 p=0,00 4 Тор. Ф. –швидкість -0,0575 p=0,54 0 -0,1160 p=0,215 -0,0970 p=0,30 0 -0,1416 p=0,129 -0,1954 p=0,03 6 -0,1209 p=0,19 6 -0,1840 p=0,04 8 0,0631 p=0,50 1 Тор. Ф. –гнучкість 0,0252 p=0,78 9 0,0297 p=0,75 2 0,0410 p=0,66 2 0,0632 p=0,501 -0,0320 p=0,73 3 0,0202 p=0,82 9 0,0315 p=0,73 7 0,0871 p=0,35 3 Тор. Ф. –оригінальність -0,0422 p=0,65 3 0,1282 p=0,170 0,1574 p=0,09 1 0,0725 p=0,439 0,1310 p=0,161 0,2162 p=0,02 0 0,1564 p=0,09 4 0,1281 p=0,171
Тор. Ф. –розробленість -0,0615
p=0,512 0,0206 p=0,82 6 0,1808 p=0,05 2 -0,0456 p=0,627 0,2790 p=0,00 2 0,1938 p=0,03 7 0,1605 p=0,08 5 -0,0742 p=0,42 9
Примітки: 1. Тор. В. –вербальна і Тор.Ф. –фігурна форми тесту Є.П.Торранса.
32 Показник “оригінальність” не відреагував на інтелектуальні субтести (за винятком одного субтесту за невербальною формою), це свідчить про його незалежність і може розглядатися як суто креативний параметр.
Для більш повного аналізу розглянемо докладніше ці результати.
Найбільша кількість зв'язків показників креативних здібностей знайдена із субтестами ШТРР “обізнаність”, “класифікація”, “числові ряди” і менша із субтестами “аналогії” і “узагальнення”.
Показники субтесту “обізнаність” корелюють з такими параметрами креативних здібностей, як символічна (0,1827; p=0,050) і семантична гнучкість (0,3078; p=0,001), швидкість асоціацій (0,1995-0,2508; p=0,032-0,007) і загальна продуктивність (0,2216; p=0,017). Це показники вербальної креативності, які визначають ступінь інформованості, залучення до культури, рівень пізнавальних інтересів, і тому, на наш погляд, такий зв’язок є цілком логічним.
Показники субтесту “класифікації” корелюють з такими основними параметрами креативних здібностей, як швидкість висловлювань (0,2077; p=0,025), гнучкість (0,1841; p=0,048) і продуктивність (0,1970; p=0,034). Це, як і в попередньому випадку, є ще одним аргументом на користь зв’язку інтелектуальних компонентів з вербальними креативними здібностями.
Субтест “числові ряди” виявляє індуктивне мислення, здатність оперувати з числовими виразами, гостроту й точність сприйняття та відчуття ритму. Матеріал субтесту орієнтований, скоріше, на участь невербальних функцій інтелекту. Звідси, мабуть, і суттєвий зв'язок з невербальною складовою креативних здібностей: оригінальність (0,2162; p=0,020) і розробленість (0,1938; p=0,037).
Як встановлено, показники тестів креативності значною мірою корелюють з результатами тестів інтелекту (ШТРР та Матриці Равена), що може свідчити, на нашу думку, про певний зв'язок між цими феноменами. Для більш глибокого аналізу цього зв’язку ми скористались потужним методом математичної статистики – факторним аналізом.
Факторний аналіз здійснювався нами методом головних компонентів (Principal components) з ортогональним обертанням Varimax з нормалізацією даних за методом Кайзера. Це найбільш поширений варіант проведення процедури факторного аналізу, який дозволяє з великої кількості змінних (у нашому випадку це складові креативних здібностей, інтелекту) виявити декілька базових незалежних (ортогональних – вони не корелюють один з одним) факторів, які поєднують навколо себе змінні. Таким чином, за допомогою факторного аналізу ми маємо змогу власноруч перевірити припущення про залежність або незалежність інтелекту та креативних здібностей й також місце деяких особистісних рис у структурі креативної особистості. Результати факторного аналізу наведено у табл. 2.
33 принаймні у вітчизняних дослідженнях, експериментально не виокремлював, як це свого часу було з розділенням інтелекту на вербальний та невербальний, або просторовий.
До другого фактору, крім усіх показників інтелектуальних тестів, увійшли два показники тестів креативності: семантична гнучкість (0,201009) і швидкість за невербальною формою (-0,295222).
Таблиця 2
Результати факторного аналізу за методом “головних компонентів” з ортогональним обертанням Varimax у вибірці підлітків
Показники Factor 1 Factor 2 Factor 3
Тор. В. –символічна гнучкість 1 0,637134 0,047789 -0,181664
Тор. В. –символічна гнучкість 2 0,545636 -0,086994 -0,041138
Тор. В. –швидкість висловлювань 0,748660 0,057410 0,095326
Тор. В. –оригінальність 0,664301 0,110677 0,201729
Тор. В. –семантична гнучкість 0,694514 0,201009 0,114914
Тор. В. –швидкість асоціацій 0,663778 0,187583 -0,051241
Тор. В. –гнучкість мислення 0,765798 0,175162 0,020628
Тор. В. –продуктивність 0,866982 0,152414 -0,071175
Тор. Ф. –швидкість 0,238619 -0,295222 0,194207
Тор. Ф. –гнучкість 0,294599 -0,138725 0,026703
Тор. Ф. –оригінальність 0,105062 0,108157 0,536821
Тор. Ф. –розробленість 0,098563 0,102900 0,705739
ШТРР –обізнаність 1 0,178189 0,737888 -0,197097
ШТРР –обізнаність 2 0,103799 0,752668 -0,025768
ШТРР –аналогії 0,115628 0,672944 0,169318
ШТРР –класифікація 0,120052 0,624673 -0,158170
ШТРР –узагальнення -0,075051 0,652816 0,399746
ШТРР –числові ряди -0,028380 0,521649 0,335849
ШТРР –загальний 0,097226 0,962342 0,173483
Матриці Равена 0,246780 0,379472 -0,446385
Примітка. Затемненням виокремлено факторні навантаження від 0,35і вищі,
курсивом позначені навантаження від 0,2до 0,34.
До третього фактору увійшла оригінальність (0,536821) і розробленість (0,705739) за невербальною формою тесту креативності, ШТРР – узагальнення (0,399746), Матриці Равена (-0,446385), тривожність (-0,441044).
Привертає до себе увагу те, що, не дивлячись на однозначність факторного простору, усе ж деякі змінні (показники інтелекту й креативних здібностей) мають відчутне навантаження більше, ніж на один фактор. Це може свідчити про те, що ці фактори не є повністю незалежними.
Висновки. За результатами дослідження зв’язку між креативними здібностями та
34 саме в підлітковому віці є перешкодою. Показник “оригінальність” не відреагував на інтелектуальні субтести (за винятком одного субтесту за невербальною формою), це скоріш за все свідчить про його незалежність і може розглядатися як суто креативний параметр.
Отже, показники тестів креативності значною мірою корелюють з результатами тестів інтелекту, що може свідчити, на нашу думку, про певний зв'язок між цими феноменами. Отримані результати уявляються нам цілком логічними. Для того, щоб бути креативним, необхідний досвід і знання з різних галузей. Усе це сприяє появі більшої кількості різних асоціативних зв'язків при вирішенні проблемних ситуацій за допомогою дивергентного мислення. Але креативні здібності передбачають наявність у своїй структурі не тільки дивергентного, а й конвергентного мислення. Цим і визначається взаємозв'язок з такими функціями інтелекту, як логічність думок тощо.
Отже, креативні здібності та інтелект не є повністю незалежними чинниками – між ними існує зв'язок. Отримані результати, на нашу думку, є свідченням того, що саме комплексний розвиток показників дивергентного й конвергентного мислення є найбільш продуктивною стратегією формування креативних здібностей особистості.
Література
1. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М.
Морозов. – СПб.: Издательство “Питер”, 2001. – 528 с.
2. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / Владимир Николаевич Дружинин. – СПб.:
“Питер”, 1999. – 368 с.
3. Guilford J. P. Creativity // American Psychologist. – 1950. – Vol. 5. – P. 444-454.
References
1. Burlachuk L. F., Morozov S. M. Slovar'-spravochnik po psihodiagnostike / L. F. Burlachuk, S. M.
Morozov. – SPb.: Izdatel'stvo “Piter”, 2001. – 528 s.
2. Druzhinin V. N. Psihologiya obshchih sposobnostej / Vladimir Nikolaevich Druzhinin. – SPb.: “Piter”,
1999. – 368 s.
3. Guilford J. P. Creativity // American Psychologist. – 1950. – Vol. 5. – P. 444-454.
Гергель Е.Л. ВЗАИМОСВЯЗЬ МЕЖДУ ІНТЕЛЛЕКТОМ И КРЕАТИВНЫМИ
СПОСОБНОСТЯМИ В ПОДРОСТКОВОМ ВОЗРАСТЕ
В статье изложен количественный и качественный анализ эмпирического исследования, посвященного проблеме взаимосвязи интеллекта и креативных способностей, которое было проведено на контингенте подростков. Выборка составила 118 человек. На основании полученных результатов автор делает вывод о том, что креативные способности и интеллект не являются полностью независимыми –между ними существует статистически достоверная связь.
Ключевые слова: креативность, креативные способности, интеллект, дивергентное мышление, конвергентное мышление, подростковый возраст.
