journal homepage: http://farplss.org
Volume 25, Number 1, 2018
184
The program of differentiated psychocorrection of self-destructive
behavior among women commercial sex workers, and its
effectiveness
O. V. Grishina
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Article info
Received 19.01.2018
Accepted 21.02.2018
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Гришина, О. В. (2018). Програма заходів диференційованої психокорекції
саморуйнівної поведінки у працівниць комерційного сексу, та її ефективність. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 25 (1), 184–189.
Grishina, O. V. (2018). The program of differentiated psychocorrection of self-destructive behavior among women commercial sex workers, and its effectiveness.
Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 25 (1), 184– 189.
On the basis of analysis and generalization of the results of the study, a program of measures of differentiated psychocorrection was developed, aimed at reducing the risk of self-destruction from employees of commercial sex. The implementation of this program involves the implementation of a series of consecutive steps, some of which are non-specific, and others - having a specific focus, depending on the version of self-destructive behavior of women. According to the general structure, the program contains classical units that determine its content and methodological content: psychoeducation, psychocorrection, psychoprogression; on methodological support - is based on the methodology of cognitive-behavioral and group psychotherapy. Implementation of the psychocorrection program has reduced the severity of suicidal attitudes towards women by acquiring skills to avoid risky situations associated with increased victimization and predisposition for self-destruction, increase the general mood, reduce the number of conflicts with others and relatives.
Keywords: self-destructive behavior; prostitutes; psychocorrection.
Програма
заходів
диференційованої
психокорекції
саморуйнівної
поведінки у працівниць комерційного сексу, та її ефективність
О. В. Гришина
Харківська медична академія післядипломної освіти , Харків, Україна
На основі аналізу і узагальнення результатів дослідження, розроблена програма заходів диференційованої психокорекції, спрямована на зниження ризиків саморуйнації у працівниць комерційного сексу. Реалізація зазначеної програми передбачає здійснення ряду послідовних кроків, частина з яких є неспецифічною, а інші – мають специфічну спрямованість, в залежності від варіанту саморуйнівної поведінки жінок. За загальною структурою програма містить класичні блоки, що визначають її змістовну і методичну наповненість: психоед’юкація, психокорекція, психопревенція; за методичним забезпеченням – базується на методології когнітивно-поведінкової і групової психотерапії. Реалізація психокорекційної програми дозволила знизити вираженість суїцидальної налаштованості у жінок за рахунок набуття вмінь уникати ризикованих ситуацій, пов’язаних з підвищеною віктимністю та схильністю до саморуйнації, підвищити загальне тло настрою, зменшити кількість конфліктів з оточуючими та близькими.
Volume 25, Number 1, 2018
185
ВступСекс-робота представляє собою одне із поширених явищ більшості країн світу, в тому числі і в Україні. Категорія жінок, працюючих в сексуальному бізнесі, вважається найбільше уразливою в інфікуванні захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ВІЛ, сифіліс, гепатити В, С, та ін.). Наразі в Україні, за оціночними даними, діють близько 80 100 секс-працівників, із них 10 700 – у Києві. За даними ДУ «Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», Україна не реєструє випадків ВІЛ-інфекції серед секс-працівників, однак, є дані, які вказують на поширення інфікування на ВІЛ статевим шляхом 4550 осіб, з них гетеросексуальним шляхом 95,5% (4357 осіб) (VIL-infektsiia v Ukraini/Informatsiinyi biuleten № 48).
За результатами біоповедінкового дослідження, проведеного Альянсом громадського здоров’я, рівень розповсюдженості ВІЛ серед когорти секс-працівників складає 7%, гепатиту С – 11,2%, гепатиту В – 4%, сифілісу – 3,1%. Секс-працівники скривають свою діяльність і тому не звертаються до медичних закладів побоюючись розгласу їх діяльності і як наслідок адміністративного покарання, також стигми і дискримінації з боку медпрацівників (Sereda, Sazonova, 2017).
На теперішній час в Україні існування когорти жінок, які займаються проституцією визнано на державному рівні, як однією з вразливих груп населення до соціально-небезпечних хвороб. Представники спільноти секс-працівників офіційно увійшли до складу Міжвідомчої робочої групи з підготовки «Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції на 2019 – 2023 роки» та до Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, утвореним при Кабiнетi Мiнiстрiв України.
Питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов’язань України у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, зокрема щодо досягнення цілей розвитку, проголошених у Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, та виконання Політичної декларації 2011 року Організації Об’єднаних Націй з активізації зусиль для викорінення ВІЛ-інфекції/СНІДу.
На сьогодні епідемічна ситуація характеризується високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед представників різних груп населення, насамперед осіб, які належать до групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, переважним ураженням осіб працездатного віку, нерівномірним поширенням та зміною основного шляху передачі ВІЛ з парентерального на статевий. Епідемія ВІЛ-інфекції є чинником негативного впливу на працездатне населення України та призводить до негативних соціально-економічних наслідків (Kontseptsiia Zahalnoderzhavnoi tsilovoi…).
Сьогодні проблема епідемії ВІЛ/СНІДу є проблемою загальнодержавного масштабу, тому виникла необхідність впровадження комплексного підходу до формування та реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції.
Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції націлена на зниження рівня захворюваності і смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг з лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ.
Високий рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД в Україні викликаний недостатньою підтримкою заходів із подолання епідемії на національному та регіональному рівні (Kontseptsiia Zahalnoderzhavnoi tsilovoi…).
Секс-працівники є групою підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, вони зазнають насильство, подаються стигмі, дискримінації та стикаються з іншими порушеннями прав людини. Повії стають жертвами різних форм насильства, включаючи сексуальне, фізичне, емоційне і психологічне, взагалі заняття проституцією вважається діяльністю з підвищеним ризиком для психічного і фізичного здоров’я (Sarankov, 2009).
Поширення і реклама використання презервативів і лубрикантів є важливими компонентами успіху профілактики ВІЛ серед секс-працівників, бо виступають одним з найефективніших засобів для запобігання поширенню ВІЛ серед даної когорти, але є недостатнім для профілактики їх саморуйнівної поведінки (N.A., 2014).
Мета роботи
Розробка програми заходів психокорекції саморуйнівної поведінки працівниць комерційного сексу.
Контингент та методи дослідженя
Надавши інформовану згоду, у дослідженні прийняли участь 185 жінок, мешканок міста Києва. Дослідження проводилось в «Комюніті центрі для робітниць комерційного сексу» на базі Всеукраїнського Благодійного Фонду «Дроп ін Центр». Основну групу (ОГ) дослідження склали 135 жінок – працівниць комерційного сексу (ПКС), порівняльну (ГП) 50 жінок, які не мали жодного відношення до такої діяльності.
Вік жінок ОГ становив від 18 до 41 року (середній вік 26,0±6,2 р.). 43,7% з них мали вищу освіту, інші – середню/середньо-спеціальну освіту.
До ГП увійшли 50 жінок, які ніколи в житті не надавали сексуальні послуги за винагороду віком від 18 до 40 років, з яких 64,0% мали вищу освіту, 36,0% – середньо-спеціальну освіту.
Volume 25, Number 1, 2018
186
А
В
С
D
E
F
G
H
ALL
Напруженість
психологічних захистів
Границя норми
психодіагностичний та математико-статистичний методи.
Психодіагностичне дослідження здійснювали з використанням Колумбійської Шкали Оцінки Важкості Суїциду (C-SSRS) (K. Posner et al, 2007), адаптованої для вітчизняної вибірки (О. Романів, 2015); опитувальника «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI) Р. Плутчека, Г. Келлермана, Х. Р. Конте (за Л.І.Васерманом, О.Ф.Єришевим, О.Б.Клубовою, 2005); методики визначення акцентуацій характери К. Леонгарда в модифікації Г. Шмішека (за Д. Райгородським, 1999); «Методики дослідження схильності до віктимної поведінки» О.О. Андроннікової (2005), модифікованої для опитуваних дорослого віку; тесту життєстйкості S. R. Maddi (1998) в адаптації Д. О. Леонтьєва, О. І. Рассказової (2006).
Статистична обробка одержаних результатів і показників здійснювалася за допомогою: методу встановлення значущості відмінностей вибірок (за t-критерієм Ст'юдента, φ-t-критерієм Фішера, t-критерієм Манні-Уитні для непараметричних вибірок). Математична обробка проводилася з використанням пакету комп'ютерних програм Exсel і SPSS 16.0 for Windows.
Результати та їх обговорення
Діагностика суїцидальних тенденцій виявила наступні особливості суїцідальних ідей: 95,2% ПКС мали бажання померти у вигляді « хочу бути мертвим або лягти спати і не прикинутися»; 91,7% думали про те щоб здійснити самогубство; не маючи конкретного плану міркували про спосіб самогубства 34,1%; наміри діяти мали 21,1%; мали намір здійснити детально розплановане самогубство 40%. Підставами скоєння
суїциду у 54,1% було бажання в рівній мірі привернути увагу і отримати відгуку інших людей і припинити душевний біль. Рушійними емоціями суїциїдального акту, як форми протесту, помсти, покарання «значимого іншого» чи кривдника в даному випадку є сором, гнів і образа; 21,2% більшою мірою бажали зупинити біль бо не в змозі були продовжувати жити; 3,5% бажали виключно привернути увагу, у їх представленні інші способи привернути увагу вважалися не настільки дієвими; 7% мають виняткове прагнення припинити душевний біль.
У ПКС були порушені соціальна, психологічна і соціально-психологічна складові сексуальної реалізації. Щодо біологічної, ми не мали змоги достовірно оцінити її, але наявність практично у всіх суїцидальної налаштованості свідчить і про ураження психічного компоненту біологічної складової сексуальності у обстежених.
Усі обстежені ПКС мали вади загального і статевого виховання, що обумовлювало формування негармонійної особистості та браку здатності до адаптації.
За допомогою психодіагностичної методики «Індекс життєвого стилю» у ПКС діагностовано наднормований, дуже високий рівень напруженості наступних психологічних захистів, а саме: проекції (E) і інтелектуалізація (G) у100%, регресії (C) і реактивного формування (H) у 92%, заперечення (A) у 84%, зсув(F) у 76%, витиснення (B) у 60% проституток і які проявляються у несвідомому «віддаленні» загрози від себе що дозволяє вважати власні неприпустимі чи неприйнятні почуття чужими і не відчувати за них відповідальність. Наднормовану напруженість усіх психологічних захистів (ALL) мають 100% досліджених секс-працівниць.
.
Рис.1. Усереднений профіль напруженості психологічних захистів ПКС.
Частіше секс-працівниці використовують деструктивні форми психологічних захистів, які ускладнюють усвідомлення внутриособистісних та
Volume 25, Number 1, 2018
187
Показники групи
секс-працівниківрупа
Середні тесту
переважають психологічні захисні механізми примітивного рівня, а саме: проекція, реактивне формування, регресія; антивітальні тенденції, які є важливим переживанням з різноманітними підставами – від відмови від опору перед непереборними труднощами, привернути увагу, помститись до бажання покінчити з безконечними болісними душевними переживаннями; жертовності, пов'язаної з активним, навіть провакативною поведінкою і такими характеристиками, як недоречна сміливість, необдумана рішучість, чуйність, вони готові ризикувати, можуть бути надто самовпевнені. У них є схильність до антигромадської поведінки, порушення соціальних норм, правил і етичних цінностей, якими найчастіше нехтують, не вміють правильно оцінювати життєві ситуації і тому невиправдано ризикують; що у жінок, які займаються проституцією недостатньо сформована загальна життєстійкість в основному за рахунок низького рівня включення.
Аналіз характерологічних властивостей обстежених за методикою К. Леонгарда в модифікації Г. Шмішека дозволив встановити, що практично в усіх ПКС спостерігається сполучення тих чи інших акцентуацій (різного ступеню вираженості, проте, більших за нормативні значення). В загальній вибірці зустрічаються практично усі їх типи: емотивний (87 осіб, 64%), дистимічний (82 особи, 62%), тривожний (53 особи, 39%), афективно-екзальтований (26 осіб, 19%),
гіпертимний (24 особи, 18%), демонстративний (22 особи, 16%), збудливий (22 особи, 16%), застрягаючий (19 осіб, 14%) та циклотимний (17 осіб, 13%).
Дослідження віктимної поведінки за допомогою тесту – опитувальника «Методика дослідження схильності до віктимної поведінки» О.О. Андронникової виявило, що 85% жінок комерційного сексу мають підвищену схильність до активної віктимною поведінки та 45% - до ініціативного типу віктимною поведінки. Показники за шкалами «агресивний тип віктимною поведінки» у 20% та «некритичний» у 25% наближені до верхньої границі норми. Можна спостерігати взаємозв’язок у 55% обстежуваних між активним та некритичним типами віктимною поведінки, агресивним, активним та ініціативним по високим показникам, що відхиляються від норми.
Оцінка життєстійкості, яка була проведена за допомогою тесту «Життєстійкість» вказує, що більшість повій, 72%, мають низький рівень життєстійкості. Середній рівень прояву життєстійкості мають 28% досліджених жінок-повій, вони здатні функціонувати лише в умовах буденних стресогенних факторів. Повій з високими показниками рівня життєстійкості не виявлено. Отже, можна казати, що у жінок, які займаються проституцією недостатньо сформована загальна життєстійкість в основному за рахунок низького рівня включення.
Рис .2. Усереднений профіль рівня життєстійкості і її компонентів у ПКС.
На основі кластерізації отриманих результатів, виділено три клініко-психологічних варіанта саморуйнівної поведінки, характерних для ПКС: пасивно-безпорадний (87 осіб, 64%); легковажно-безвідповідальний (26 осіб, 19%); демонстративно-агресивний (22 особи, 16%).
Керуючись встановленою клініко-психологічною типологією саморуйнівної поведінки ПКС, нами розроблена програма заходів диференційованої
психокорекції, спрямована на зниження ризиків саморуйнації у даного контингенту.
За загальною структурою програма містила класичні блоки, що визначали її змістовну і методичну наповненість: психоед’юкація, психокорекція, психопревенція.
Volume 25, Number 1, 2018
188
(з використанням психокорекційних впереваг групової роботи) на засадах когнітивно-поведінкової терапії.
Робота починалась зі встановлення терапевтичного альянсу, після чого здійснювали ідентифікацію та ієрархізацію основних психологічних проблем ПКС, що слугувало підгрунтям для закріплення зацікавленості контингенту та формування у ПКС мотивації на участь у заходах.
Психоед’юкацію реалізовували в рамках обговорення на тематичних заняттях таких тем, як: а) загальні поняття: «здоров’я», «репродуктивне здоров’я», «сексуальне здоров’я», «стать», «гендер» «сексуальність», «саморуйнівна поведінка», «суїцидальна поведінка», «базові психологічні потреби особистості»; б) насильство та його види, насильство в контексті секс-роботи, насильство і ризикована поведінка, ризикована сексуальна поведінка, віктимність та віктимблейдінг, безпечна відповідальна сексуальна поведінка, стигматизація і самостигматизація в секс-бізнесі; в) фактори, що впливають на сексуальне і репродуктивне здоров’я та безпечну сексуальну поведінку (психологічні, фізичні, соціальні); г) права чоловіків і жінок на сексуальне і репродуктивне здоров’я; ґ) закони, положення, нормативні протоколи, які регулюють права на сексуальне і репродуктивне здоров’я; д) секс-робота як вид праці; е) специфіка ризиків передачі ВІЛ-інфекції, ІПСШ серед людей, залучених до комерційного сексу; є) ризики вживання наркотиків людьми, залученими до комерційного сексу; ж) ризики суїцидальної налаштованості та саморуйнної поведінки серед ПКС. Для закріплення ефекту надавались також спеціальні освітні матеріали у вигляді брошюр та тематичних випусків спеціалізованих ЗМІ, що розповсюджуються серед цього контингенту (газета «ЛИЛИТ» та ін.).
Психокорекційний блок програми створювався, виходячи з того, що ПКС – це жінки, які існують в умовах довготривалого стресового впливу складної кризової життєвої ситуації, в результаті чого вони потребують спеціальних заходів психологічної підтримки та опанування навичками самодопомоги. Психокорекційні впливи були спрямовані на визначені в ході роботи мішені, насамперед, суїцидальну налаштованість, напруженість психологічних захисних мезанізмів, віктимну поведінку. В рамках групового обговорення за методом групової дискусії з елементами відтворення життєвих ситуацій, здійснювали заходи з опанування навичками стабілізації емоційно-вольової та поведінкової сфери, а саме: а) допомоги і самодопомоги в знятті психоемоційної напруги та нормалізації психоемоційного стану; б) ідентифікації проявів суїцидальної налаштованості та їх нівелювання; в) ідентифікації патологічних наслідків пережитого насильства та їх опанування; г) ідентифікації та подолання схильності до віктимізації і віктимблейдінгу; ґ) розпізнавання власних мотивів схильності до саморуйнівної ризикованої поведінки та їх усунення; д) подолання самостигматизації та ін.
Для вирішення питань щодо формування здатності до ідентифікації і конструктивного аналізу продукуючих і провокуючих саморуйнівну поведінку рис характеру, та вміння впоратись з ними, здійснювали
змістовну диференціацію психокорекційних впливів з урахуванням варіанту саморуйнівної поведінки, притаманної обстеженим.
Психопревентивні заходи складалися з обговорення та розробки стратегії мінімізації ризиків і зниження шкоди в секс-роботі, профілактики віктимблейдингу та стигматизації, подолання бар’єрів, пов’язаних зі зверненням за допомогою (юридичною, психологічною, медичною), закріплення навичок само- і взаємодопомоги та психологічної підтримки.
По закінченню програми, за запитом, жінки отримували психологічну допомогу в телефонному або скайп-режимі консультування.
Всього в психокорекцію було залучено 54 ПКС: 36 осіб (41%) з пасивно-безпорадним варіантом саморуйнівної поведінки, 10 осіб (39%) з легковажно-безвідповідальним і 8 жінок (36%) з демонстративно-агресивним її варіантами.
Через півроку після проведення психокорекційної програми, для отримання зворотного зв'язку щодо її ефективності, були організовані групи, які охопили 45 ПКС, з тих, що брали участь у розроблених заходах. Було відмічено, що, за самооцінкою респонденток, в них знизилась вираженість суїцидальної налаштованості за рахунок набутих вмінь уникати ризикованих ситуацій, пов’язаних з підвищеною віктимністю та схильністю до саморуйнації, підвищилося загальне тло настрою, зменшилась кількість конфліктів з оточуючими та близькими.
Також, як позитивні, були відмічені зміни щодо активізації і об'єднання представників спільноти ПКС для взаємодопомоги та поширенню знань з профілактики саморуйнівної поведінки серед зазначеного контингенту.
Висновки
Volume 25, Number 1, 2018
189
Література / ReferencesVIL-infektsiia v Ukraini/Informatsiinyi biuleten № 48/ Elektronyi resurs:
https://phc.org.ua/pages/diseases/hiv_aids/monitoring/infor mation-bulletins.
ВІЛ-інфекція в Україні/Інформаційний бюлетень № 48/
Електроний ресурс:
https://phc.org.ua/pages/diseases/hiv_aids/monitoring/infor mation-bulletins.
Sereda, Yu.V., Sazonova, Ya.O. (2017). Monitorynh povedinky ta poshyrennia VIL-infektsii sered osib, yaui nadaiut seksualni posluhy za vynahorodu. Kyiv: MBF «Alians hromadskoho zdorovia».
Середа, Ю.В., Сазонова, Я.О. (2017). Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед осіб, яуі надають сексуальні послуги за винагороду. Київ: МБФ «Альянс громадського здоров’я».
«Kontseptsiia Zahalnoderzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy protydii VIL-infektsii na 2014 – 2018 roky» Elektronyi resurs: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1708-18. «Концепція
Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції на 2014 – 2018 роки» Електроний ресурс: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1708-18.
Sarankov, Yu. (2009). Problemy seks- byznesa v kontekste obshchestvennoho zdravookhranenyia. Kyev: «SPYD Fond Vostok – Zapad».
Саранков, Ю. (2009). Проблемы секс- бизнеса в контексте общественного здравоохранения – Киев: «СПИД Фонд Восток – Запад».
N.a. (2014). Styslyi vyklad rezultativ operatsiinoho doslidzhennia «Vyvchennia stavlennia do ryzyku infikuvannia VIL/IPSSh ta reproduktyvnoho i seksualnoho zdorovia sered SIN ta ZhKS». K.: MBF «Alians hromadskoho zdorovia».
