Volume 23, Number 5, 2017
26
Clash of criminalization in adolescence: an experimental aspect of
the study
A. Kiral
G.S. Kostiuk Institute of Psychology of National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv,
Ukraine
M. Marushinets
National Pedagogical University named after MP Drahomanov, Kyiv, Ukraine
Article info Received 04.06.2017
Accepted 12.10.2017
G.S. Kostiuk Institute of Psychology of National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
National Pedagogical University named after MP Drahomanov, Kyiv, Ukraine
Кіраль, А.Й.,Марусинець, М.М. (2017). Протистояння криміналізації у
підлітковому віці: експеріментальний аспект дослідження. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 23 (5), 26–35.
Kiral, A., Marushinets, M. (2017). Clash of criminalization in adolescence: an experimental aspect of the study.Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 23 (5), 26–35.
The article emphasizes the importance of developing adolescents' ability to withstand criminalization. The types of situations in which adolescents are most at risk of criminogenic temptations are distinguished: when hidden negative circumstances are to be taken into account when trying to adapt to a new social environment or gain recognition in a group when the incentive for delinquent actions is void in a socially acceptable way. Described the results of the author's empirical study of adolescents with different levels of ability to withstand criminalization.
Empirically, behavioral features (actual abilities, ways of responding to conflicts and patterns of imitation – in the terms of N. Pezeshkian) are revealed to adolescents, most of which are related to their ability to withstand criminalization. In adolescents who can withstand criminalization, such primary acute abilities as patience, time, tenderness, trust, hope are more developed. And also more expressive of such secondary actual capabilities as neatness, honesty, obedience, courtesy, culture of money handling, justice. Teens who demonstrate a high ability to resist criminality are able to creatively solve conflict situations. They inherited from their parents a more positive attitude to others. At the same time, the development of the ability to withstand criminalization is due not just to one of the listed peculiarities of behavior, but to their complexes.
The existence of types of adolescents capable of resisting criminalization is substantiated, depending on the degree of connection of this ability with behavioral features. Highlighted: emotional-intuitive type (more expressed patience, time, tenderness and response in conflict situations through the sphere of "fantasy"); executive type (well-developed neatness, honesty, obedience); communicative type (there is a relationship of well-developed politeness, reaction in conflict situations through the sphere of "contacts", models of the imitation of behavior "We"); prudent type (there is a relationship with thrift (as ordered by the behavior with money and speeches) and justice); optimistic type (interconnected with trust and hope).
It turns out that in order to develop the ability of adolescents to resist criminalization, it is advisable to pursue a purposeful psychological impact on their personality and behavioral education. The model of the formation of the personality of a teenager capable of resisting criminalization is substantiated. A program is proposed, the application of which allows to increase the ability of adolescents to resist criminalization.
Volume 23, Number 5, 2017
27
Протистояння
криміналізації
у
підлітковому
віці:
експеріментальний аспект дослідження
А.Й. Кіраль
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ, Україна
М.М. Марусинець
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, Україна
У статті представлено результати дослідження, яке виконувалось відповідно до тематичного плану досліджень лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України «Психологічні особливості самодетермінації особистості в освітньому просторі» (номер державної реєстрації: 0114U000602).
Анотація. У статті наголошується на важливості розвитку у підлітків здатності протистояти криміналізації. Виокремлюються типи ситуацій, у яких підлітки найбільш схильні піддатися криміногенним спокусам: коли слід враховувати приховані негативні обставини, коли намагаються адаптуватися до нового соціального середовища або завоювати визнання в групі, коли спонукання до делінквентною дій вуалюється соціально прийнятною метою. Описано результати проведеного автором емпіричного дослідження підлітків з різним рівнем здатності протистояти криміналізації.
Емпіричним шляхом виявлено поведінкові особливості (актуальні здібності, способи реагування на конфлікти і моделі наслідування – у термінах Н. Пезешкіана) підлітків, найбільш пов'язані з їх здатністю протистояти криміналізації. Зазначається, що розвиток здатності протистояти криміналізації обумовлений не просто однією з особливостей поведінки, а їх комплексами. Обґрунтовується наявність типів підлітків, здатних протистояти криміналізації, в залежності від ступеня зв'язку цієї здатності з їх поведінковими особливостями: емоційно-інтуїтивний, виконавчий, комунікативний, розсудливий, оптимістичний.
Доводиться, що для розвитку здатності підлітків протистояти криміналізації доцільно здійснювати цілеспрямований психологічний вплив на їх особистісні та поведінкові утворення. Обґрунтовується модель формування особистості підлітка, здатного протистояти криміналізації. Запропоновано програму, застосування якої дає можливість підвищувати здатність підлітків протистояти криміналізації.
Ключові слова: підлітки; здатність протистояти криміналізації; поведінкові закономірності; типи підлітків; здатних протистояти криміналізації; програма цілеспрямованого формування здатності протистояти криміналізації.
Вступ
Актуальність проблеми підліткової делінквентності та злочинності зумовлює появу чималої кількості науково-практичних розробок її профілактики та подолання (Bochelyuk, 2016; Klishevich, 2011; Lobanova, Kalashnikova, 2013; Abuhadzar, 2014; Sedih, 2012; Spitska, 2016; Andrews, 2015) та формування правомірної поведінки підлітків (Bogach, 2012; Bonkalo, 2012; Overchko, 2012; Savin, 2012; Yuki, 2012).
Аналіз згаданих наукових праць засвідчує, що у своїх дослідженнях учені виходять із власних припущень про можливість зумовлювання того чи іншого виду поведінки окремими властивостями особистості чи їх переліком, окремими зовнішніми чинниками. На основі підтвердження гіпотез розробляються програми профілактики чи корекції делінквентної поведінки. Водночас, відсутність цілісного бачення особистості загалом, у тісному поєднанні різних сфер її життя, переплетенні різних часових перспектив її розвитку поза увагою науковців могли залишитись ті важливі
психологічні характеристики, що складають основу її здатності протистояння криміналізації. Такі підходи до дослідження, за І.Мартинюк, дозволяють отримати досить багатий емпіричний матеріал. Однак, спостерігається ризик – приховуються суттєві недоліки: поза увагою дослідника можуть залишитися досить вагомі, а можливо й ключові характеристики. Добір методів, прийомів профілактичної, корекційної роботи значно ускладнюється і містить такі особливості: по-перше, не зачепити ключове, по-друге, стати тактикою, а не стратегією психологічної допомоги”. (Martynyuk, 2013, р. 141-145)
З’ясуванню характеристики особистості підлітка, здатної до правомірної поведінки у різних життєвих ситуаціях, у тому числі й у випадках криміногенних спокус, розробка моделі формування такої особистості складала зміст нашого дослідження.
Volume 23, Number 5, 2017
28
Для дослідження здатності підлітків протистояти криміналізації застосовувались такі методи: 1) анкета – для вивчення здатності протистояти криміналізації, 2) Вісбаденський опитувальник до методу позитивної психотерапії і сімейної психотерапії (WIPPF)Н. Пезешкіана та Х. Дайденбах – для вивчення особистості в цілому, в історичному ракурсі її розвитку, в сукупності усіх тих психологічних ознак, що зумовлюються соціалізацією.Підґрунтям анкети стали змодельовані ситуації, що містять криміногенні спокуси для даної вікової категорії: 1) ненавмисна крадіжка («приваблива річ не на своєму місці»), 2) хуліганство у відповідь на провокації, 3) хуліганство як спосіб структурування часу, 4) делінквентна поведінка як спосіб адаптації до середовища, завоювання визнання у групі, 5) делінквентна поведінка, що виникає на підґрунті соціально прийнятної мети, і супроводжується невмінням передбачити можливі негативні наслідки своїх дій, 6) делінквентна поведінка, зумовлена обмеженим життєвим досвідом (не враховують усіх обставин ситуації). У запропонованих ситуаціях для вивчення здатності підлітків протистояти криміналізації дійовими особами виступають ровесники досліджуваних, при чому однієї з ним статі; у розвитку подій наявна невизначеність, коли треба обрати спосіб поведінки; відкриті запитання мають непрямий характер. Усе це дає можливість обстежуваному ідентифікуватись з персонажем та проявити індивідуальну позицію у ситуаціях впливу криміногенних спокус.
взяли участь 60 підлітків: 20 – учні 8 – 9 класів загальноосвітньої школи, щодо яких порушень поведінки не спостерігалось, 20 – підлітки 14 – 16 років, які перебували на обліку у дитячій кімнаті міліції (через дрібне хуліганство та бійки), 20 – підлітки, що виховуються у пенітенціарному закладі для неповнолітніх. Групи були зрівноважені за статтю.
Аналіз результатів пілотного дослідження засвідчив, що у першій групі наявні порушення здатності протистояти криміналізації у 2 осіб, у другій – у 9, у третій – у 18. При цьому у першій групі таке порушення стосується лише шостої ситуації, у другій – четвертої, п’ятої та шостої, у третій – першої, третьої, четвертої, п’ятої та шостої. Застосування методу кутового перетворення Фішера доводить достовірність відмінностей між групами за кількістю осіб із зниженою здатністю протистояти криміналізації. Так, при порівнянні першої та другої груп φ*=2,61, p≤0,003, при порівнянні другої та третьої груп φ*=3,24, p≤0,001. Це дозволило нам зробити висновок про доцільність застосування запропонованих в анкеті експериментальних ситуацій для діагностики здатності підлітків протистояти криміналізації.
Емпіричне дослідження проводилось протягом 2015 року. До обстеження залучались підлітки, які на той час перебували на обліку у кримінальній міліції Тернопільської області (54 особи віком 13-17 років), та підлітки загальноосвітніх шкіл, які не мали приводів у міліцію (108 осіб). Детальна характеристика вибірки досліджуваних подана у табл. 1.
Таблиця 1. Характеристика вибірки підлітків, залучених до констатувального етапу дослідження
Вік Досліджувані з делінквентною поведінкою Досліджувані з правомірною поведінкою Кількість хлопців Кількість дівчат Кількість хлопців Кількість дівчат
13 років 2 - 4 -
14 років 6 - 12 -
15 років 4 - 8 -
16 років 16 1 32 2
17 років 21 4 42 8
Всього 54 108
Вибірка сформована методом еквівалентних груп: збережене співвідношення за статтю та віком у групі обстежуваних, які не мали приводів у міліцію, відповідно до такого співвідношення у групі тих, хто перебував на обліку у кримінальній міліції. При цьому група обстежуваних, які не мали приводів у міліцію, у двічі більша від паралельної групи досліджуваних з метою дотримання вимог методів математичної обробки даних до кількості респондентів при подальшому розподілі досліджуваних на підгрупи:
а) здатні протистояти криміналізації та б) підлітки із зниженою здатністю чинити опір криміналізації.
У ході емпіричного дослідження виконувались такі завдання:
1) зʼясувати, наскільки підлітки здатні протистояти криміналізації у виокремлених нами випадках;
Volume 23, Number 5, 2017
29
3) розглянути способи реагування на конфлікти підлітків з різними рівнями здатності протистояти криміналізації;4) простежити походження способів поведінки підлітків з різними рівнями здатності протистояти криміналізації;
5) проаналізувати співвідношення здатності підлітків протистояти криміналізації із закономірностями їх поведінки, способами реагування на конфлікти та походженням поведінкових особливостей.
Для реалізації окреслених завдань застосовувались методи математичної обробки даних:методи описової статистики (обчислення відсоткових часток, середніх значень) – для аналізу результатів діагностики здатності підлітків протистояти криміналізації та загальної картини поведінкових особливостей досліджуваних;φ-кутове перетворення Фішера – для перевірки відмінностей у відсотковому розподілі досліджуваних за здатністю протистояти криміналізації у ситуаціях криміногенних спокус;t – критерій Стьюдента – для перевірки значущості відмінностей у середніх показниках закономірностей поведінки підгруп досліджуваних, способів їхнього реагування на конфліктні ситуації, шляхів походження поведінкових їх особливостей; rₛ – коефіцієнт рангової кореляції Спірмена – для зʼясування співвідношення здатності підлітків протистояти криміналізації та закономірностей їх поведінки, способів реагування на конфліктні ситуації, походження таких поведінкових особливостей;факторний аналіз первинних статистичних даних (за допомогою програми
IBMSPSS Statistics 21) з подальшим використанням методів головних компонент і варімакс-обертанням – для виокремлення типових поведінкових особливостей підлітків, здатних протистояти криміналізації.
Результати
Отримані результати анкетування засвідчують: найчастіше підлітки схильні піддаватись криміногенним спокусам у ситуаціях, коли слід враховувати приховані негативні обставини (25% досліджуваних), коли намагаються адаптуватись у новому соціальному середовищі чи завоювати визнання у групі (18% досліджуваних), коли спонукання до делінквентних дій вуалюється соціально прийнятною метою (12% досліджуваних).
За здатністю протистояти криміналізації можна виокремити такі групи підлітків: 1) підлітки з досвідом делінквентної поведінки, здатні чинити опір криміналізації у ситуаціях кримінальних спокус (у нашому дослідженні ‒ 37% осіб);
2) підлітки з досвідом делінквентної поведінки із зниженою здатністю чинити опір криміналізації у ситуаціях криміногенних спокус (63%);
3) підлітки із правомірною поведінкою, здатні чинити опір криміналізації (73%); 4) підлітки із правомірною поведінкою із зниженою здатністю чинити опір криміналізації у ситуаціях криміногенних спокус (27%).
Здатність протистояти криміналізації може бути зниженою і у підлітків, за якими на момент дослідження делінквентної поведінки не спостерігалось (див. рис. 1).
Рис. 1. Відсотковий розподіл досліджуваних за здатністю протистояти криміналізації у ситуаціях криміногенних спокус.
Застосування критерію Фішера для перевірки відмінностей у відсотковому розподілі досліджуваних двох груп (із досвідом делінквентної поведінки та з правомірною поведінкою) за здатністю протистояти криміналізації загалом засвідчило, що групи між собою суттєво відрізняються (φₑₘₚ=4,458 при p≤0,001): частка осіб, які піддаються криміногенній спокусі, у групі підлітків з делінквентною поведінкою істотно більша. Це дозоляє стверджувати, що підлітки з правомірною поведінкою істотно частіше проявляють здатність
протистояти криміналізації, ніж підлітки, які уже мають досвід делінквентної поведінки.
Здійснений аналіз закономірностей поведінки підлітків із різними рівнями здатності протистояти криміналізації засвідчив: у досліджуваних із правомірною поведінкою та стійкістю до криміногенних спокус більш виражені у порівнянні з іншими підгрупами такі закономірності поведінки, як: акуратність (показник розвитку якої свідчить про прагнення до порядку, впорядкованості простору Відсоткові частки осіб у групі
досліджуваних з делінквентною поведінкою
Піддаються
криміногенній
спокусі
Не піддаються
Відсоткові частки осіб у групі досліджуваних з правомірною
поведінкою
Піддаються
криміногенній
спокусі
Volume 23, Number 5, 2017
30
Рис. 2. Співвідношення показників закономірностей поведінки досліджуваних*
* - Підгрупа 1 – підлітки з досвідом делінквентної поведінки, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 2 – підлітки з досвідом делінквентної поведінки із зниженою здатністю протистояти криміналізації, підгрупа 3 – підлітки із правомірною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 4 – підлітки із правомірною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації.
розвитку якої свідчить про здатність до відкритого висловлювання своєї думки), старанність (показник розвитку якої свідчить про готовність протягом тривалого часу віддаватись напруженій та втомлюючій роботі для досягнення певної мети), совісність (показник розвитку якої свідчить про принциповість, ретельність у справах, довершеність), бережливість (показник розвитку якої свідчить про тенденцію до вільної поведінки з грошима – без скупості та марнотратства), послух (показник розвитку свідчить про здатність дотримуватись прохань, доручень, наказів зовнішнього авторитету, однак без сліпого наслідування його), справедливість (показник розвитку якої свідчить про здатність керуватись у своїй поведінці розумними міркуваннями більше, ніж особистими привʼязаностями), вірність (показник розвитку якої свідчить про схильність триматись за набуте, непорушність принципів), час (показник розвитку свідчить про схильність до впорядкованого розподілу часу), довіра (показник розвитку якої свідчить про тенденцію піддавати сумніву інформацію оточуючого середовища), надія (показник розвитку якої свідчить про оптимізм та орієнтацію на майбутнє), любов (показник розвитку свідчить про здатність до позитивного емоційного ставлення до інших, до прийняття особистості іншої людини), віра (показник розвитку якої свідчить про здатність встановлювати стосунки з незвіданим у самому собі, в оточуючому світі, цікавитись питаннями смислу життя) (див. рис. 2).
Аналіз способів реагування на конфлікти підлітків з різними рівнями здатності протистояти криміналізації засвідчив: у досліджуваних із правомірною поведінкою та стійкістю до криміногенних спокус частіше, ніж в інших груп підлітків (див. рис. 3), спостерігається схильність реагувати на конфлікти через сферу «фантазії» (показник вираження якої свідчить про спроби вирішувати проблеми з допомогою творчого підходу).
Походження способів поведінки підлітків із різними рівнями здатності протистояти криміналізації засвідчив: у досліджуваних із правомірною поведінкою та стійкістю до криміногенних спокус частіше, ніж в інших підгруп підлітків (див. рис. 4), спостерігаються високі показники за моделями наслідування «Я(мати)», «Я(батько)», «Ти», «Ми», що свідчить про сприйняття ними своїх стосунків з батьками (і матірʼю, і батьком) і стосунків між батьками як позитивних, теплих, наближеність сприймання ставлення батьків до оточуючого світу також як відкритого, терпимого, сердечного.
Здійснений аналіз співвідношення здатності досліджуваних протистояти криміналізації із закономірностями їх поведінки, способами реагування на конфлікти та походженням поведінкових особливостей (за допомогою методу факторного аналізу) дозволив виокремити такі типи підлітків, здатних протистояти криміналізації:
0
2
4
6
8
10
12
аку
р
ат
н
іс
ть
о
хайн
іс
ть
пу
н
кт
уал
ьн
іс
ть
вві
чл
иві
ст
ь
чесн
іс
ть
ст
ар
ан
н
іс
ть
со
ві
сн
іс
ть
б
ер
еж
л
иві
ст
ь
по
сл
ух
спр
аве
дл
иві
ст
ь
ві
р
н
іс
ть
тер
пі
н
н
я
час
ко
н
так
ти
до
ві
р
а
н
аді
я
н
іж
н
іс
ть
л
юб
о
в
ві
р
а
Підгрупа 1
Підгрупа 2
Підгрупа 3
Volume 23, Number 5, 2017
31
1) емоційно-інтуїтивний (об’єднує такі найбільш вагомі (із значенням ≥ 0,7) первинні здібності людини, що представляють її емоційну сферу: терпіння (0,847), час (0,915), ніжність (0,713) та спосіб реагування уконфліктних ситуаціях «фантазія» (0,937), що відображає здатність людини керуватись інтуїцією, творчістю);
Рис. 3. Співвідношення показників способів реагування на конфлікти досліджуваних*
* - Підгрупа 1 – підлітки із делінквентною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 2 – підлітки із делінквентною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації, підгрупа 3 – підлітки із правомірною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 4 – підлітки із правомірною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації.
Рис. 4. Співвідношення показників походження способів реагування на конфлікти досліджуваних* * - Підгрупа 1 – підлітки із делінквентною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 2 – підлітки із делінквентною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації, підгрупа 3 – підлітки із правомірною
0
2
4
6
8
10
12
«тіло»
«діяльність»
«контакти»
«фантазії»
Підгрупа 1
Підгрупа 2
Підгрупа 3
Підгрупа 4
0
2
4
6
8
10
12
14
«Я» (мати)
«Я» (батько)
«Ти»
«Ми»
«Пра-ми»
Підгрупа 1
Підгрупа 2
Підгрупа 3
Volume 23, Number 5, 2017
32
Рис. 5. Модель розвитку здатності підлітків протистояти криміналізації 2) виконавчий (об’єднує такі поведінкові
закономірності: охайність (0,741), чесність (0,793), послух (0,845), що, за Н. Пезешкіаном, є вторинними здібностями людини);
3) комунікативний (об’єднує такі поведінкові особливості, повʼязані із спілкуванням: ввічливість (0,777) як вторинна актуальна здібність людини, «контакти» (0,713) як спосіб реагування на конфлікти, «Ми» (0,751) як модель наслідування поведінки);
4) розсудливий (об’єднує такі поведінкові закономірності з найбільшим значенням: бережливість (-0,868 – знак «-» вказує на протилежне значення цієї актуальної здібності – впорядкована поведінка з грошима і речами) та справедливість (0,832), – обидві ці вторинні здібності передбачають поведінку, що керується якимись розумними міркуваннями);
5) оптимістичний (згруповує такі поведінкові закономірності з найвищим значенням: довіра (0,764) та надія (0,839), – первинні актуальні здібності людини, що передбачають: здатність приймати себе та інших у їх
неповторності, позитивну установку щодо певних способів поведінки, якими володіє людина чи які від неї очікуються; здатність визнавати майбутні можливості для розвитку, орієнтація на майбутнє).
Обговорення
Отримані емпіричні дані слугували підґрунтям для розроблення моделі формування особистості підлітка, здатного протистояти криміналізації (див. рис.5). Основним механізмом розвитку готовності підлітків до протистояння криміналізації у контексті формувальних дій є гармонізація особистості – надання їй нового поведінкового досвіду та закріплення в соціальних ситуаціях. Наше припущення узгоджується з поглядами вчених, зокрема К. Юнгом, за якого фундаментальний психологічний закон аналогічний до принципу збереження енергії у фізичному світі: жодна психічна величина не може зникнути без заміни її на іншу, рівну за інтенсивністю (Savin, 2012). За П. Горностаєм
Форма роботи:
психологічний тренінг
Методи та прийоми впливу:
групова дискусія, ігрові методи; бесіда, розповідь,
пояснення, інтерв’ю, аналіз життєвих випадків, спостереження, самоаналіз (рефлексія),
перегляд відеоматеріалів, розігрування ситуацій, заданих певною вправою чи грою,
робота з притчами, наратив.
При
н
ц
и
п
и
п
си
хол
ог
іч
н
ог
о
вп
ли
ву
:
роз
ви
ва
ль
на
стратег
ія
в
за
єм
од
ії
,
ін
терн
аліз
ац
ія
як
ре
зуль
тат
роз
ви
ва
ль
ног
о
вп
ли
ву,
бе
зп
ос
ере
дн
ість
в
пли
ву
,
ф
орм
ув
ан
ня
стере
оти
пі
в
пра
вом
ірн
ої
п
ов
ед
ін
ки
,
ф
орм
ув
ан
ня
об
ра
зу
«Я
»,
ре
гулю
ва
нн
я
ре
аліз
ац
ії
потр
еб
С
трат
ег
ія
:
5
-крок
ов
а
м
од
ель
поз
ити
вн
ої
пс
ихот
ера
пії
Предмет впливу:
емоційно-інтуїтивні особливості,
виконавчість,
комунікативні якості,
розсудливість,
оптимістичність,
старанність,
принциповість, ретельність у
справах,
віра
Програма розвитку здатності підлітків протистояти криміналізації
Мета:
розвинути психологічні характеристики підлітків, що сприятимуть підвищенню їх
Volume 23, Number 5, 2017
33
С. Васьківською, пояснюючи схожі явища з точки зору психофізіології, можна стверджувати, що жоден вплив не в змозі повністю витерти вогнище збудження, що тліє у корі головного мозку, тобто у ланцюг умовно-рефлекторних зв’язків, які лежать в основі будь-якого з психічних феноменів, легше вплести новий, ніж знищити стару. Викладені положення стали підґрунтям для розроблення моделі розвитку здатності підлітків протистояти криміналізації (рис.5).Таблиця 2. Характеристика вибірки підлітків, залучених до формувального етапу дослідження К іл ьк іс ть о сі б Експериментальна група Контрольна група Підлітки без досвіду делінквентної поведінки Підлітки з досвідом делінквентної поведінки Підлітки без досвіду делінквентної поведінки Підлітки з досвідом делінквентної поведінки З в ис ок ою зд атн іс тю до пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї Із зн иж ен ою зд атн іс тю д о пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї З в ис ок ою зд атн іс тю до пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї Із зн иж ен ою зд атн іс тю д о пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї З в ис ок ою зд атн іс тю до пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї Із зн иж ен ою зд атн іс тю д о пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї З в ис ок ою зд атн іс тю до пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї Із зн иж ен ою зд атн іс тю д о пр отис то ян ня кр им ін ал іза ці ї
Дівчата 5 0 1 0 5 0 1 0
Хлопці 10 15 2 3 10 15 2 3
Всього 15 15 3 3 15 15 3 3
Volume 23, Number 5, 2017
34
учасника.Розкриємо види методів, визначених нами як пріоритетних для роботи з розвитку здатності підлітків протистояти криміналізації. Це:
групова дискусія – сумісне обговорення якогось спонтанного питання, що дає можливість прояснити, змінити думки, позиції та установки учасників групи у процесі безпосереднього спілкування. Серед використовуваних нами дискусій – структуровані (у них задається тема для обговорення та чітко регламентується порядок її проведення), тематичні (обговорюються значущі проблеми), біографічні (орієнтовані на минулий досвід). Мета застосування дискусій – надання можливості учасникам побачити ситуацію, проблему з різних сторін, проаналізувати власні переживання, актуалізувати приховані переживання, надати можливість відкрито висловлюватись, задовольнити свою потребу у визнанні та повазі;
скутості та напруженості учасників, для зняття «психологічного захисту», з діагностичною метою – для швидкого виявлення труднощів у спілкуванні, інтенсифікації процесу навчання, для вироблення та закріплення нових поведінкових навичок, способів оптимальної взаємодії з іншими людьми, комунікативних умінь.
Зазначені методи реалізовувались через такі прийоми: бесіда, розповідь, пояснення, інтервʼю, аналіз життєвих випадків, спостереження, самоаналіз (рефлексія), перегляд відеоматеріалів, розігрування ситуацій, заданих певною вправою чи грою, робота з притчами, наратив.
Впровадження тренінгової програми відбувалось протягом навчального року. Зауважимо, що досліджувані із зростаючою цікавістю та задоволенням відвідували запропоновані їм заняття, виконували завдання. Тренінги проводилися у після урочний час. Їх склад віддзеркалено в таблиці 3.
Таблиця 3. Характеристика складу тренінгових груп
Т
рен
ін
гов
а
гр
уп
а
Підлітки без досвіду делінквентної поведінки Підлітки з досвідом делінквентної поведінки
З високою здатністю до протистояння
криміналізації
Із зниженою здатністю до протистояння
криміналізації
З високою здатністю до протистояння
криміналізації
Із зниженою здатністю до протистояння криміналізації
1 5 (2д.,3хл.) 5 (хл.) 1 (хл.) 1 (хл.)
2 4 (1д.,3хл.) 4 (хл.) 1 (1д.,1хл.) 2 (хл.)
3 6 (2д.,4хл.) 6 (хл.) – –
Ефективність впроваджуваних нами заходів перевірялась з допомогою спостереження за досліджуваними та бесіди з ними, методу повторної діагностики досліджуваних експериментальної та контрольної груп (за анкетами, аналогічними до застосовуваних на констатувальному етапі) та порівняння наявних змін у розвитку здатності підлітків протистояти криміналізації (за допомогою критерію знаків G).
Результати апробації розробленої нами програми психологічного тренінгу для підлітків з метою підвищення їх здатності протистояти криміналізації дають підстави стверджувати, що запропоновані методи та прийоми роботи дозволяють досягти:
- статистично значущого зростання показників здатності підлітків протистояти криміналізації (p≤0,01); - істотного зменшення проявів нездатності чинити опір криміногенним спокусам у ситуаціях, коли слід враховувати приховані негативні обставини, коли намагаються адаптуватись у новому соціальному середовищі чи завоювати визнання у групі, коли
спонукання до делінквентних дій вуалюється соціально прийнятною метою;
- позитивних змін у розвитку їх особистості підлітків: зростання здатності керуватись розумними міркуваннями у своїх діях, вміння структурувати свій час, здатності виконувати прохання та вказівки, керуючись здоровим глуздом, критично ставитись до різної інформації, вміння поводитись з грошима, здатності до прийняття особистості іншої людини, зростання інтересу до питань смислу різних життєвих ситуацій, життя в цілому, вміння прислухатись до своєї інтуїції, творчо вирішувати різні проблеми;
- тривалості зберігання досягнених у процесі тренінгу особистісних та поведінкових змін – підлітки з досвідом делінквентної поведінки після участі у тренінгу демонструють правомірну поведінку протягом тривалого часу.
Volume 23, Number 5, 2017
35
контрольній групі свідчить про ефективність розробленої програми.Висновки
Для оптимізації розвитку здатності підлітків протистояти криміналізації доцільно розвивати їх здатність чекати, відтермінувати виконання бажань; схильність до впорядкованого розподілу часу, до прийняття іншої людини як особистості, до творчості у вирішенні конфліктних ситуацій; прагнення до порядку, впорядкованості простору довкола себе; здатність дотримуватись прохань, доручень, наказів зовнішнього авторитету, однак без сліпого наслідування його; здатність до відкритого висловлювання своєї думки;
хороші манери, дружелюбність, здатність бути люб’язним; здатність встановлювати і підтримувати стосунки при виникненні проблем; давати зразки відкритого, терпимого, товариського ставлення до оточуючих; здатність до впорядкованої поведінки з грошима та речами; керуватись у своїй поведінці розумними міркуваннями більше, ніж особистими привʼязаностями; здатність приймати себе та інших у їх неповторності; критично оцінювати інформацію; вміння визнавати майбутні можливості для розвитку, розуміти відносність досягнень сьогоднішнього; старанність, принциповість, ретельність у справах, віру як здатність встановлювати стосунки з незвіданим у самому собі, в оточуючому світі, інтерес до питань смислу життя.
Літратура / References
Bogach, O. V. (2012). Psychological peculiarities of decision-making by senior pupils in situations of moral choice. Kyiv. [In Ukrainian]
Богач, О. В. (2012). Психологічні особливості прийняття рішень
старшокласниками в ситуаціях морального вибору. Київ.
Bonkalo, S.V. (2012). Socially-psychological technologies of formation of a constructive life position of delinquent teenagers: on an example of pupils of special educational institutions of the closed type. Moscow. [in Russian] Бонкало, С. В. (2012). Социально-психологические технологи
формирования конструктивной жизненной позиции делинквентных
подростков: на примере воспитанников специальных
образовательных учреждений закрытого типа. Москва.
Bochelyuk, V. Y. (2016). Psychology of delinquent behavior of minors and its correction in conditions of social rehabilitation institutions. In Bochelyuk, V. Ya., Zavatska, N. Ye., Spitska L. V. (Eds.). Severodonetsk, SNU them. V. Dal. [in Ukrainian]
Бочелюк, В. Й. (2016). Психологія делінквентної поведінки неповнолітніх та її корекція в умовах закладів соціальної реабілітації. Бочелюк, В. Й., Завацька, Н. Є., Спицька Л. В. (Ред.). Сєверодонецьк, СНУ ім. В. Даля.
Klishevich, NA (2011). Socio-pedagogical work with adolescents with delinquent behavior (the second half of the XXth - the beginning of the XXI century). Kiev. [in Ukrainian]
Клішевич, Н. А. (2011). Соціально-педагогічна робота з підлітками із
делінквентною поведінкою (друга половина ХХ – поч. ХХІ ст.). Київ.
Lobanova, AS (2012). Socio-psychological aspects of work with adolescents, prone to deviations. Kiev, Caravel. [in Ukrainian]
Лобанова, А. С. (2012). Соціально-психологічні аспекти роботи з підлітками, схильними до девіацій. Київ, Каравела.
Martyniuk, IA (2013). Features addictive personality in terms of positive psychotherapy. Personality, family and society: pedagogy and psychology. Novosibirsk, Sibak. [in Russian]
Мартынюк, И. А. (2013). Особенности аддиктивной личности с точки зрения позитивной психотерапии. Личность, семья и общество:
вопросыпедагогики и психологи. Новосибирск, «СибАк».
Overchko, A.I. (2012). Psychological features of the legal consciousness of adolescents, inclined to offenses. Kharkiv. [in Ukrainian]
Оверченко, А. І. (2012). Психологічні особливості правосвідомості підлітків, схильних до правопорушень. Харків.
Andrews, D. W. (2015). Preventing Delinquency Through Effective Parent
Training and Adult Support. Retrieved from
https://www.purdue.edu/hhs/hdfs/fii/wp-content/uploads/2015/07/s_wifis10c03.pdf
Yuki, Y. T. (2012). Wan. Cognitive and emotional determinants of delinquent behavior. Discovery – SS Student E-Journal, 1, 42-59. Retrieved from http://ssweb.cityu.edu.hk/download/RS/E-Journal/journal3.pdf Abkhazar, O.P. (2014). Psycho-pedagogical work with children, prone to the
manifestation of deviant, delinquent behavior (from the experience of specialists of the psychological service of the educational system of Ukraine). In Panok, V.G., Lutsenko, Yu.A. (Eds.). Kiev, Ukr. NMC practice psychology and soc. work 2014. [in Ukrainian]
Абухажар, O.P. (2014). Психолого-педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки (з досвіду роботи спеціалістів психологічної служби системи освіти України). Панок, В. Г., Луценко, Ю. А. (Ред.). Київ, Укр. НМЦ практ. психології і соц. роботи, 2014. .
Savin, O.I. (2012). Internal personal conflict as a factor in delinquent behavior of minors. Kiev. [in Ukrainian]
Савін, О. І. (2012). Внутрішньо особистісний конфлікт як чинник
делінквентної поведінки неповнолітніх. Київ.
Sedykh, K.V. (2015). Delinquent teen: teach. manual from psychoprophylaxis, diagnosis and correction of unlawful behavior of adolescents for students. Kiev, Word. [in Ukrainian]
Седих, К. В. (2015). Делінквентний підліток: навч. посіб. з психопрофілактики, діагностики та корекції протиправної поведінки підлітків для студентів. Київ, Слово.
Spitska, L.V. (2016). Socio-psychological differentiation of manifestations of delinquent behavior of minors and its correction in conditions of social rehabilitation institutions. Severodonetsk. [in Ukrainian]
Спицька, Л. В. (2016). Соціально-психологічна диференціація проявів делінквентної поведінки неповнолітніх та її корекція в умовах
