ISSN 2313-7525
In Practice of Leading Scientific Schools
2016 – 2 (14)
https://fdotadotr.wordpress.com
132
Моделювання завчасної стійкості в контексті
усвідомлення життєвих перспектив особистості (на
прикладі курсантської молоді)
Норчук Ю.В.
Військова академія, м. Одеса
Луньов В.Є.
Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України
Article info Стаття містить теоретико-емпіричне дослідження становлення завчасної стійкості в контексті життєвих перспектив особистості. Завчасна стійкість особистості розглядається як функціонально-енергетичний орган – особистісне утворення, представлене специфічною функціональністю психологічних границь особистості, антиципаторно-прогностичними здібностями, структурою внутрішньоособистісних конфліктів, типом орієнтації на дію /стан алієнації, адаптивними здібностями та орієнтацією на часовий контекст життєдіяльності.
Запропоновано шляхом експертного оцінювання модель завчасної стійкості особистості військовослужбовців відповідно до діагностичних можливостей сучасної психології, та модель життєво-часової перспективи особистості. Модель представлена п’ятьма чинниками: «Антиципаторно-стратегійчний блок», «Активний контроль та мобілізація», «Внутрішня стабільність», «Усвідомлення перспектив» та «Адекватне відображення складності ситуації».
Ключові слова: завчасна стійкість; професійне та особистісне становлення; життєві та часові перспективи; моделювання, курсанти.
Received 16 January 2016
Accepted 14 March 2016
Norchuk Yu.V., Lunov V.Ye.
Modeling of
done early stability of personality in the context of understanding of life prospects (cadets sample)
The thesis contains theoretical and empirical research of becoming the done early stability in the context of vital (life) prospects of personality. The done early stability of personality is examined as a functionally energy authority are the personality education presented by specific functionality of psychological borders of personality, anticipatory-predictive abilities, the structure of intrapersonal conflicts, a type of orientation to action / state of alienation, by adaptive capabilities and orientation on the temporal context of vital functions. Offered by an expert estimation, model the done early stability of personality future servicemen in accordance with diagnostic possibilities of modern psychology, and model of vital temporal prospect of personality. The model consists of five factors: Factor I. "Anticipatory-strategic model (unit)".A factor of II is "Active control and mobilization". Factor of III. "Internal stability". Factor IV. "Awareness perspectives". Factor V. "Adequate reflection the complexity of the situation".
Keywords: the done early stability of personality; professional and personal development; vital (life) and temporal prospects; modeling; cadets.
133
Постановка проблеми. Механізми детермінації, становлення та розвитку завчасної стійкості та потенціалу ресурсності суб'єкта в різних видах діяльності представляється важливою теоретичною та прикладною проблемою психології. В той час як категорія стійкості особистості (зокрема, емоційної, когнітивної, професійної) набула статусу системного наукового поняття, вона і сьогодні, в умовах постнекласичної психології, не втратила своєї проблемності та феноменологічності, передусім, в аспектах визначення її часового, моделюючого, проектувального життєтворчого контексту та перспектив.
Завчасну стійкість особистості розглядають як складноорганізовану цілісність, що складається з упорядкованих і взаємопов'язаних елементів (принцип системності - Б.Г.Ананьєв, В.О. Ганзен, Б.Ф. Ломов,), у часі і динаміці (принцип розвитку – В.Й. Бочелюк, О.І.Власова, З.О. Кіреєва, С.Д.Максименко) з урахуванням обумовленості процесу розвитку внутрішніми і зовнішніми умовами (принцип детермінізму – В.У. Кузьменко, Т.О.Піроженко). Провідною концепцією виступає паритетно-ієрархічна модель розвитку свідомості, що детермінована репрезентаціями часу, в якій останній розглядається як спосіб функціонування суб’єктивного образу світу (Ф.Зімбардо, З. О. Кіреєва, Б.Й. Цуканов) та основоположні принципи системного, експериментально-генетичного та генетико-моделюючого підходів (Л. С. Виготський, С. Д. Максименко, Н.В.Родіна, B.C. Мерлін). Загальний рівень методології дослідження завчасної стійкості особистості до умов військово-професійної діяльності заснований на положеннях особистісно-діяльнісного, аксіологічного, акмеологічного, суб'єктно-гуманістичного підходів; ідеї надситуативної активності особистості (А.В. Петровський, В.А.Петровський); принципу ситуаціонізму (Б.Я.Шведін) [3; 5-7].
Вимірювання та моделювання окремих компонентів завчасної стійкості особистості (функції психологічних меж, внутрішньоособистісна конфліктність, прогностичні здібності, адаптаційно-ресурсний потенціал, типи контролю за діями тощо) не складали предмет конкретного монографічного чи дисертаційного дослідження; не вирішено питання взаємообумовленості завчасної стійкості суб’єкта з контекстом життєво-часових перспектив, життєстійкості особистості.
Мета статті: встановити психологічні особливості становлення завчасної стійкості особистості в контексті її життєво-часових перспектив та відповідно до умов професіоналізації.
Викладення основного матеріалу. З метою вирішення мети дослідження було побудовано систему емпіричних схем та моделей визначення особливостей становлення
завчасної стійкості особистості в системі навчально-професійної підготовки
військовослужбовців.
Важливість розроблення моделі становлення завчасної стійкості особистостів контексті її життєво-часових перспектив, логічно обумовлено незначною кількістю монографічних та дисертаційних досліджень з цієї проблематики, але й певною методологічною неузгодженістю щодо інтерпретації сутності завчасної стійкості особистостів контексті її життєво-часових перспектив.
Ми погоджуємося з думкою вчених [1] про те, що доки існують теоретичні та методологічні неузгодженості у вирішенні конкретних наукових питань, оптимальним є використання методів моделювання та експертних оцінкок, оскільки вони є найбільше близькими до суб’єктів тієї площини практичної діяльності (конкретні феномени), до якої спрямовано наукові пошуки.
134 позицій закономірності системного цілого і взаємодії складових його частин (Б.Ф.Ломов,
С.Д.Максименко, Н.В.Родіна) [2; 5]. Разом з тим ми спиралися на такі
загальнометодологічні принципи як: діалектична багатосторонність опису об'єкта, єдність кількісних і якісних аспектів в описі об'єкта, єдність формалізованого і змістовного підходу, єдність теорії і практики. Ми вважаємо, що лише усереднені оцінки експертів не є показовими, тому що вони повинні бути співвіднесені зі структурою моделі. Для виявлення цієї структури слугує факторний аналіз. Його використання є доречним через велику кількості змінних в моделюванні. Крім того він дозволяє виявити множинні зв'язки між ними, об'єднуючи в групи – чинники ті, що найбільше тісно пов'язані між собою. Усередині фактора такий цілісний взаємний вплив визначається конкретніше – через зміст критеріїв, які до нього входять [1].
Враховуючи пошуковий характер дослідження, було задано надлишковий набір психологічних властивостей особистості, які складають її завчасну стійкість, також було визначено основні часові та життєві перспективи які виокремлено за результатами теоретичних досліджень, в ході консультацій із науковцями, досвідченими викладачами навчальних закладів МО України та практичними психологами.
Перелік було запропоновано на розгляд експертам із проханням оцінити їх важливість для успішної професійної діяльності військовослужбовців за семибальною шкалою від «Наявність обов'язкова» до «Наявність неприпустима» (див. додаток А). Пропонувалося також відзначати незрозумілі чинники, але жоден з експертів такою можливістю не скористався, тому нам довелося виявляти ці незрозумілі характеристики в ході факторного аналізу: вони не увійшли в модель, оскільки слабко пов'язані з рештою факторів. На психологічному рівні це означає, що їх оцінка була найбільш абстрактною та відірваною від решти показників.
З метою обробки результатів експертного оцінювання та побудови моделі завчасної стійкості особистості в контексті її життєвих перспектив використовувався факторний аналіз за методом головних компонент у відповідному модулі програми Statistica 5.5. Параметри експертної оцінки служили критеріями (вихідними змінними, в подальшому викладі ми будемо використати і цей термін). Кількість факторів в аналізі не обмежувалася. Оптимальна їхня кількість після побудови початкової факторної моделі визначалася за графіком «кам'янистого осипу», наочно показуючи, після якої межі збільшення кількості факторів вже не призводить до підвищення якості моделі.
Сконструйовано факторну модель становлення завчасної стійкості особистості, яка склала концептуальну модель емпіричного дослідження. Узагальнена модель становлення завчасної стійкості особистості за результатами експертних оцінок представлена п’ятьма чинниками та має наступний вигляд (рис. 1).
Чинник І «Антиципаторно-стратегічний блок» пояснює 21,33 % загальної дисперсії та складається з наступних компонентів: аналітичність та перспективність прогнозу, проникна функція психологічних меж особистості, стримуюча функція психологічної межі
особистості, рольовий внутрішньоособистісний конфлікт, адаптаційний
внутрішньоособистісний конфлікт, залученість (як прояв життєстійкості), сприйняття негативного минулого, орієнтованість на майбутнє.
135 усвідомленість прогнозу, перспективність прогнозу, поведінкова регуляція, моральна
нормативність, комунікативний потенціал.
Рис. 1. Факторна модель завчасної стійкості особистості в контексті життєво-часових перспектив за результатами експертних оцінок
Чинник ІІІ «Внутрішня стабільність» пояснює 12,9% загальної дисперсії та представлений наступними компонентами: стримуюча функція психологічної межі особистості, моральний внутрішньоособистісний конфлікт, моральна нормативність, сприйняття позитивного минулого, контроль за реалізацією дії.
Чинник IV «Усвідомлення перспектив» пояснює 11,9% загальної дисперсії та має
наступну змістовність: віддаюча функція психологічної границі особистості,
внутрішньоособистісний конфлікт нереалізованого бажання, доказовість прогностичності, залученість як прояв життєстійкості, сприйняття негативного минулого, ступінь орієнтації на майбутнє.
Чинник V «Адекватне відображення складності ситуації» пояснює 8,93% загальної
дисперсії представлений наступними складовими: спокійно-нейтральна функція
психологічної межі особистості, внутрішньоособистісний конфлікт неадекватної
самооцінки, перспективність прогнозу, особистісний адаптаційний потенціал, орієнтація на сприйняття фаталістичного сьогодення / теперішнього, контроль за невдачею при плануванні дії.
Модель життєво-часових перспективи особистості, відповідно до результатів експертного оцінювання та ґрунтовного аналізу наукових досліджень може бути побудована за основними показниками-шкалами тесту життєстійкості С. Мадді та «Опитувальника часової перспективи» Ф.Зімбардо.
Життєві перспективи особистості розглядаються нами в контексті сприйняття людиною власного життя як певної сукупності віх, подій, обставин та смислів, що забезпечує механізм життєтворчості в континуумі «минуле-теперішнє-майбутнє». Врешті решт, життєва перспектива стає особистісним конструктом.
Життєві перспективи, на нашу думку динамінують і розгортаються в часі, який може сприйматися як: негативне минуле, позитивне минуле, гедоністичне сьогодення, фаталістичне сьогодення, орієнтація на майбутнє.
І. Антиципаторно-стратегійчний блок
ІІ. Активний контроль та
мобілізація
ІІІ. Внутрішня стабільность IV. Усвідомлення
136 Суб’єктивний зміст та включеність людини в процес життєтворчості підтримується
чинниками: залученість, контроль, прийняття ризику, інтегральний показник яких забезпечує життєстійкість особистості (рис. 2).
Фактор орієнтації на майбутнє
Фактор сприйняття фаталістичного
сьогодення Фактор сприйняття гедоністичного
сьогодення Фактор сприйняття позитивного
минулого Фактор сприйняття негативного
минулого
Залученість Контроль Прийняття ризику Життєстійкість
Рис.2. Модель орієнтації життєвих перспективособистості
Таким чином, моделювання та експертні оцінки є одними із найбільше адекватних методів концептуалізації завчасної стійкості особистості в контексті визначення її життєво-часових перспектив.
Можна стверджувати, що особистісно та професійно важливі якості, які було означено шляхом проведення експертного оцінювання, та при проведенні факторного аналізу, в достатньо повній мірі забезпечують ефективність особистісного та професійного становлення курсантів щодо їхньої готовності до виконання військово-професійних завдань.
У зв’язку з цим, ми вважаємо, що власне емпіричне дослідження завчасної стійкості в контексті життєвих перспектив особистості передбачає вивчення: функцій психологічних меж особистості, внутрішньоособистісної конфліктності особистості, прогностичних здібностей, адаптаційних можливостей та ресурсності, контролю за плануванням та реалізацією дії (вольовий та діяльнісний аспекти), життєвих перспектив – життєстійкості та часових (життєвих) перспектив особистості в континуумі «минуле-теперішнє-майбутнє».
137 мобілізація»; чинник ІІІ «Внутрішня стабільність»; чинник IV «Усвідомлення перспектив» та
чинник V «Адекватне відображення складності ситуації».
Модель життєво-часових перспективи особистості побудована за основними концептами життєстійкості С. Мадді та теорії часової перспективи Ф. Зімбардо. Життєві перспективи особистості розглядаються в контексті сприйняття людиною власного життя як певної сукупності віх, подій, обставин та смислів, що забезпечує механізм життєтворчості в континуумі «минуле-теперішнє-майбутнє», життєва перспектива стає особистісним конструктом. Життєві перспективи розгортаються в часі, який може сприйматися як: негативне минуле, позитивне минуле, гедоністичне сьогодення, фаталістичне сьогодення, орієнтація на майбутнє. Суб’єктивний зміст та включеність людини в процес життєтворчості підтримується чинниками: залученість, контроль, прийняття ризику, інтегральний показник яких забезпечує життєстійкість особистості. Додаток А Мовою оригіналу «ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНО-ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ЗАБЛАГОВРЕМЕННОЙ УСТОЙЧИВОСТИ В КОНТЕКСТЕ ПОНИМАНИЯ ЖИЗНЕННО-ВРЕМЕННЫХ ПЕРСПЕКТИВ ЛИЧНОСТИ» (Составители: Ю.В.Норчук, В.Е. Лунев) Инструкция: Уважаемый эксперт! Вашему вниманию предложен бланк экспертной оценки дифференциально-диагностических критериев заблаговременной устойчивости личности и структуры понимания жизненных и временных перспектив, как ресурсного потенциала человека. Просим Вас объективно оценить каждый из указанных факторов и особенностей в соответствии со степенью их значимости для успешного выполнения профессиональных задач в деятельности будущих военнослужащих.
+3 –наличие обязательно; +2 –наличие рекомендовано; +1 –наличие желательно; 0 –наличие безразлично; - 1 –наличие нежелательно; - 2 –наличие противопоказано; -3 –наличие недопустимо.
№ Фактор Оценка Н али чи е -о б яз ат е ль н о Н али чи е -р е ко м е н д о ва н о Н али чи е -же ла те ль н о Н али чи е -б е зр аз ли чн о Н али чи е - н е ж е ла те ль н о Н али чи е – пр о ти во по ка за н о Н али чи е - н е д о пу ст и м о Ф ак то р н е по н ят е н
+3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Функции психологических границ личности
1. Невпускающая функция +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
2. Проницаемая функция +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
3. Вбирающая функция +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
4. Отдающая функция +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
5. Сдерживающая функция +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
6. Спокойно-нейтральная
функция +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Внутриличностная конфликтность
7. Мотивационный конфликт +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
138 9. Конфликт нереализованного
желания +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
10. Ролевой конфликт +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
11. Адаптационный конфликт +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
12. Конфликт неадекватной
самооценки +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Прогностические способности
13. Аналитичность +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
14. Осознанность +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
15. Гибкость +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
16. Перспективность +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
17. Доказательность +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Адаптивность, ресурсность
18. Поведенческая регуляция +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 - 19. Коммуникативный
потенциал +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
20. Моральная нормативность +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Контроль за действием, волевой потенциал 21. Ориентация действия на
этапе планирования +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
22. Ориентация действия на
этапе реализации +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
23. Ориентация на неудачу +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Жизнестойкость – жизненные перспективы
24. Жизнестойкость +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
25. Вовлеченность +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
26. Контроль +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
27. Принятие риска +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Временные перспективы личности 28. Фактор восприятия
негативного прошлого +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
29. Фактор восприятия
позитивного прошлого +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
30. Фактор восприятия гедонистического
настоящего
+3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
31. Фактор восприятия фаталистического
настоящего
+3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
32. Степень ориентации на
будущее +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 -
Література
1. Луньов В.Є. Становлення та розвиток професійного мислення особистості у системі
органів внутрішніх справ України: Монографія. / В.Є. Луньов. Макіївка: МЕГІ, Донецьк: Донбас, 2014 – 350 с.
2. Максименко С.Д. Психологічні проблеми та детермінанти життєвого
самоздійснення людини / С. Д. Максименко // Всебічний розвиток особистості студента. – Ірпінь,
2001. –С. 152-155.
3. Маркелова Т.В. Теоретико-методологические основы заблаговременной
устойчивости будущих офицеров запаса к условиям военно-профессиональной деятельности : дис.
139
4. Родіна Н. В. Психологія копінг-поведінки: системне моделювання : дис. доктора
психол. наук: 19.00.01 / Родіна Наталія Володимирівна; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. –К.,
2013. –504 с.
5. Норчук Ю.В. Феноменологія завчасної стійкості особистості майбутніх
військовослужбовців [Електронний ресурс] / Ю. В. Норчук // Фундаментальные и прикладные
исследования в практиках ведущих научных школ. – 2015. –Режим доступу до ресурсу:
http://fund-issled-intern.esrae.ru/11-214.
6. Ральникова И. А. Перестройка системы жизненных перспектив человека в
контексте переломных событий : дис. докт. псих. наук : 19.00.01 / Ральникова И. А. –Барнаул, 2012. –
308 с.
7. Фундаментальные и прикладные психологические исследования в практиках
ведущих научных школ: реалии и перспективы: [Международная коллективная монография] /
[Коллектив авторов]; под ред. акад. Л.Ф.Бурлачука, акад. Т.П.Висковатовой,
проф.В.М.Синельникова ; отв. сост. В.Е.Лунев / Макеевка: МЭГИ, Донецк: Світ Книги. - 2012 г. –765 с.
References
1. Lun'ov V.Ye. Stanovlennya ta rozvytok profesiynoho myslennya osobystosti u systemi
orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrayiny: Monohrafiya. / V.Ye. Lun'ov. Makiyivka: MEHI, Donets'k: Donbas, 2014
– 350 s.
2. Maksymenko S.D. Psykholohichni problemy ta determinanty zhyttyevoho
samozdiysnennya lyudyny / S. D. Maksymenko // Vsebichnyy rozvytok osobystosti studenta. – Irpin', 2001. –
S. 152-155.
3. Markelova T.V. Teoretyko-metodolohycheskye osnovы zablahovremennoy ustoychyvosty
budushchykh ofytserov zapasa k uslovyyam voenno-professyonal'noy deyatel'nosty : dys. dokt. psykh. nauk : 19.00.13 / Markelova T. V. – Moskva, 2011. – 280 s.
4. Rodina N. V. Psykholohiya kopinh-povedinky: systemne modelyuvannya : dys. doktora
psykhol. nauk: 19.00.01 / Rodina Nataliya Volodymyrivna; Kyyiv. nats. un-t imeni Tarasa Shevchenka. – K.,
2013. – 504 s.
5. Norchuk Yu.V. Fenomenolohiya zavchasnoyi stiykosti osobystosti maybutnikh
viys'kovosluzhbovtsiv [Elektronnyy resurs] / Yu. V. Norchuk // Fundamental'nye y prykladnye yssledovanyya
v praktykakh vedushchykh nauchnykh shkol. – 2015. – Rezhym dostupu do resursu:
http://fund-issled-intern.esrae.ru/11-214.
6. Ral'nykova Y. A. Perestroyka systemы zhyznennыkh perspektyv cheloveka v kontekste
perelomnыkh sobыtyy : dys. dokt. psykh. nauk : 19.00.01 / Ral'nykova Y. A. – Barnaul, 2012. – 308 s.
7. Fundamental'nye y prykladnye psykholohycheskye yssledovanyya v praktykakh
vedushchykh nauchnykh shkol: realyy y perspektyvy: [Mezhdunarodnaya kollektyvnaya monohrafyya] / [Kollektyv avtorov] ; pod red. akad. L.F.Burlachuka, akad. T.P.Vyskovatovoy, prof.V.M.Synel'nykova ; otv.
140
Лунев В.Е. Норчук Ю.В. Моделирование заблаговременной устойчивости в контексте осознания жизненных перспектив личности (на примере курсантской молодежи)
Статья содержит теоретико-эмпирическое исследование становления
заблаговременной устойчивости в контексте жизненных перспектив личности. Заблаговременная устойчивость личности рассматривается как функционально-энергетический орган – личностное образование, представленное специфической функциональностью психологических границ личности, антиципаторно-прогностическими способностями, структурой внутриличностных конфликтов, типом ориентации на действие / состояние аллиенации, адаптивными способностями и ориентацией на временной контекст жизнедеятельности.
Предложено путем экспертной оценки, модель заблаговременной устойчивости личности будущих военнослужащих в соответствии с диагностическими возможностями современной психологии, и модель жизненно-временной перспективы личности. Модель представлена пятью факторами: фактор I «Антиципаторно-стратегический блок», фактор II «Активный контроль и мобилизация», фактор III «Внутренняя стабильность», фактор IV «Осознание перспектив» и фактор V «Адекватное отражение сложности ситуации».
Ключевые слова: заблаговременная устойчивость; профессиональное и личностное становление; жизненные и временные перспективы; моделирование, курсанты.
